- •1.Проблема определения статуса сравнительного правознавства.
- •2. Основні критерії науковості порівняльного правознавства.
- •3.. Основні способи обґрунтування науковості порівняльного правознавства.
- •4. . Основні підходи до визначення предмету порівняльного правознавства, та їх критична оцінка.
- •5. . Предмет порівняльного правознавства і порівняно-правових досліджень.
- •7. Основні актуальні напрями порівняно-правових досліджень.
- •8. Мета і завдання порівняльного правознавства.
- •9. Функції порівняльного правознавства
- •10. Концептуальна і практична необхідність порівняльного правознавства.
- •11. Основні етапи становлення і розвитку порівняльного правознавства: загальна характеристика.
- •12. Особливості основних шкіл порівняльного правознавства Західної Європи та сша у хіх-хх ст.
- •13. Міжнародні центри порівняльного правознавства.
- •14. Історія порівняльного правознавства в Україні: загальна характеристика основних етапів.
- •15. Становлення і розвиток порівняльного правознавства в Україні в хiх – початку хх ст.
- •16. Порівняльне правознавство в радянській Україні.
- •17. Порівняльне правознавство в сучасній Україні: проблеми і перспективи.
- •18. Система та структура порівняльного правознавства: основні доктринальні підходи.
- •19. Місце порівняльного правознавства в системі юридичних наук.
- •20. Співвідношення порівняльного правознавства з іншими компаративістськими соціально-гуманітарними дисциплінами.
- •21. Методологія порівняльного правознавства: загальна характеристика.
- •22. Методологічні принципи порівняно-правових досліджень.
- •23. Порівняно-правовий підхід, порівняльно-правовий метод, порівняння – характеристика та співвідношення понять.
- •24. Види порівняння.
- •25. Методологічні підходи, що використовуються в порівняноправових дослідженнях.
- •26. Методи, що використовуються в порівняно-правових дослідженнях.
- •27. Методика проведення порівняно-правових досліджень.
- •28. Понятійно-категоріальний апарат порівняльного правознавства.
- •29. Причини необхідності здійснення класифікації правових систем.
- •30. Поняття, компоненти і різновиди правової системи.
- •31. Критерії і фактори класифікації правових систем.
- •32. Огляд класифікації правових систем.
- •33. Основні етапи формування романо-германської правової сім'ї.
- •34. Рецепція римського права і його значення для романогерманського права.
- •35. Особливості романо-германської правової сім'ї.
- •36. Джерела та структура романо-германського права.
- •37. Романська і германська групи: спільні та відмінні риси.
- •38. Особливості англо-американської правової сім’ї.
- •39. Етапи формування англійського права.
- •40. Загальне право і право справедливості в Англії.
- •41. Особливості правової системи сша.
- •43. Прецедент, як джерело права в сім'ї англо-американського права.
- •44. Законодавство, як джерело права в сім'ї англо-американського права.
- •45. Загальна характеристика латиноамериканської правової сім'ї.
- •46. Інтеграційні процеси на території Латинської Америки.
- •47. Загальна характеристика скандинавської (північноєвропейської) правової сім'ї.
- •48. Релігійні правові системи: характерні риси, основні підтипи.
- •49. Відмінні риси і основні джерела індуського права.
- •50. Індуське право і право сучасної Індії.
- •51. Іудейське (єврейське) право (особливості, джерела).
- •52. Іудейське (єврейське) право і право сучасного Ізраїлю.
- •53. Становлення і розвиток ісламської правової системи.
- •54. Особливості і джерела ісламського права.
- •55. Класичне ісламське право і право сучасних мусульманських держав.
- •57. Далекосхідна правова сім'я: загальна характеристика.
- •58. Загальна характеристика китайського права.
- •59. Загальна характеристика правової системи Японії.
- •60. Загальна характеристика африканського звичаєвого права.
- •61. Особливості права суверенних африканських держав.
- •62. Соціалістична правова сім’я: специфічні риси, сучасний стан.
- •63. Правові системи на пострадянському просторі: тенденції розвитку.
- •64. Місце правової системи України на правовій карті світу.
- •65. Основні тенденції правового розвитку у світі, що глобалізується.
- •66. Публічне право і приватне право в порівняно-правовому ракурсі: співвідношення їх в різних правових системах.
- •67. Звичай і звичаєве право: використання в різних правових системах.
- •68. Відносність та множинність класифікації національних правових систем.
- •70. Конвергенція правових систем: прояви у сучасному світі.
- •71. Уніфікація та гармонізація, як форми взаємодії сучасних правових систем.
- •72. Запозичення досягнень інших правових систем і його межі.
- •73. Універсальне (світове) право: наскільки воно можливе?
- •74. Правова інтеграція: можливості і межі.
- •75. Європейське право і право Європейського Союзу. Поняття загальноєвропейського правового простору.
- •76. Структура права в різних правових сім'ях.
- •77. Характер праворозуміння в різних правових сім'ях.
- •78. Особливості правової культури в різних правових сім'ях.
- •79. Основні концепції прав людини: універсалізація і регіоналізм.
- •80. Значення доктрини в різних правових сім'ях
- •81. Специфічні інститути в різних правових сім'ях.
- •82. Суд в різних правових системах.
- •83. Міжнародне право і національні правові системи: питання співвідношення і взаємодії.
- •84. Міжнародне публічне право, міжнародне приватне право та порівняльне правознавство: особливості взаємодії.
- •85. Західне право і його традиції.
- •86. Право єс і західноєвропейські правові сім'ї.
- •87. Право єс і національні правові системи держав-членів.
- •88. Поняття змішаних (гібридних) правових систем, їх особливості.
- •89. Постколоніальні правові системи: особливості визначення їх місця на правовій карті світу.
- •90. Інтеграційні процеси в сучасному світі.
- •91. Проблема класифікації правових систем на пострадянському просторі.
- •92. Зміни в романо-германському та англійському праві, обумовленні процесами європейської інтеграції.
- •93. Співвідношення порівняльного правознавства і порівняльного державознавства.
- •94. Роль вестернізації права у формуванні сучасної правової карти світу.
- •95. Особливості систематизації законодавства в різних правових системах.
- •96. Проблема розширення методологічного арсеналу порівняльного правознавства
26. Методи, що використовуються в порівняно-правових дослідженнях.
Сравнительное правоведение, кроме основного его метода (сравнительно-правового), использует широкий спектр методов. Они заимствованы у других гуманитарных наук (юридических и неюридических), адаптированных к предмету сравнительного правоведения, в результате чего они приобретают дополнительное смысловую нагрузку. Среди вышеназванных методов выделяются: системно-функциональный, конкретно-исторический, конкретно-социологический, формально-логический, метод правового моделирования и др.
Системно-функциональный метод в рамках методологии сравнительно-правовых исследований является универсальным инструментом познавательной деятельности, позволяет объективно исследовать эволюцию правовых систем и правовых традиций. Данный метод в юридической науке вообще и в сравнительном правоведении частности обусловлен системно-функциональной сути государственно-правовых явлений. Его необходимость объясняется также тем, что исследование правовых систем невозможно без их рассмотрения в системно-функциональном аспекте. Любой элемент правовой системы в полной мере раскрывается именно с помощью этого метода. Благодаря системно-функциональному методу можно установить, с одной стороны, место и роль правовой системы в структуре общества, а с другой - ее внутреннее строение. Именно с помощью системно-функционального метода можно раскрыть элементный состав правовой системы, выявить характер взаимодействия этих элементов, способствует определению степени ее устойчивости.
При исследовании объекта и предмета сравнительного правоведения трудно переоценить роль конкретно-исторического метода. Его применение позволяет проследить за эволюцией правовых систем в целом и их компонентов в отдельности. Данный метод, вопреки бытующему мнению, позволяет на основе исторического анализа оценить не только прошлое, но и современное состояние этих явлений, а также прогнозировать их будущее. Конкретно-исторический метод позволяет исследователю обращаться к тем конкретным историческим фактам, дат, событий и хроник, которые позволяют построить общую панораму их эволюции. Конкретно-социологический метод позволяет создать наиболее объективную картину социальной сущности и, соответственно, эффективности, как государственно-правых явлений вообще, так и правовых систем в частности. Благодаря этому методу можно определить социальную обусловленность, механизм функционирования и, наконец, эффективность правовых систем и их составляющих компонентов. В рамках этого метода проводятся различные социологические исследования, опрос с целью дальнейшего совершенствования механизма функционирования правовых систем. Также конкретно-социологический метод позволяет выйти на различные аспекты гармонизации правовой политики и правоприменительной практики в рамках диалога правовых систем.
Среди методов, привлеченных к изучению объекта и предмета сравнительного правоведения, выделяется и формально-логический метод, благодаря которому при сравнительно-правовом исследовании соблюдают правила мышления. Его суть заключается в том, что исследователь, несмотря на конкретное содержание мысли, концентрирует внимание на форме мышления, и это, в свою очередь, обеспечивает последовательность, точность и убедительность мысли. Применение данного метода способствует достоверности сбора, обобщения и оценки информации, формируют систему знаний, в результате изучения предмета сравнительного правоведения. В рамках этого метода обращается внимание на юридический язык, который отражает правовой стиль, присущий различным правовым системам. Конкретной формой применения этого метода является текстуальное сравнения, эффективность которого полностью зависит от точного соблюдения правил, разработанных в рамках формально-логического метода. Применение формально-логического метода имеет важное значение и при классификации правовых систем, поскольку он выводит на систему критериев, позволяющих объективно проводить их классификацию. Также этот метод играет важную роль при изучении структуры права и правовых источников в рамках различных правовых систем.
Еще одним важным методом, который используется в рамках методологии сравнительно-правовых исследований, является метод правового моделирования, который позволяет на основе сравнительно-правового анализа определить общие черты, присущие различным правовым явлениям, и превращает их в модель, благодаря которой можно рассуждать о других похожи явления. Этот метод применяется также при классификации правовых систем, производится на основе сходства исторического пути их развития, структуры права, концепции правовых источников, правового мышления и др.
