- •I. Основні засади організації навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •II. Організаційні форми та види навчальних занять у вищих навчальних закладах. Індивідуальні завдання. Самостійна робота студентів та їх практична підготовка.
- •III. Контрольні заходи в організації навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •VI. Організаційна культура як чинник ефективної взаємодії викладача і студента в організації навчального процесу у вищому навчальному закладі
- •V. Нормативно-методичне забезпечення вищої освіти. Управління вищим навчальним закладом
- •Тема 1. Основні засади організації навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •2. Структура вищої освіти в Україні
- •3. Ступеневість вищої освіти
- •4. Освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти
- •5. Сутність та основні принципи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •6. Складові державного стандарту вищої освіти
- •7. Навчальний план – нормативний документ у внз
- •8. Навчальна та робоча програма навчальних дисциплін
- •Тема 2. Організаційні форми та види навчальних занять у вищих навчальних закладах. Індивідуальні завдання. Самостійна робота студентів та їх практична підготовка
- •2. Організація індивідуальних занять студентів
- •3. Курсові, дипломні та магістерські роботи. Тематика, керівництво роботою, захист та оцінювання
- •4. Особливості організації самостійної навчально-пізнавальної роботи студентів
- •5. Організаційно-методичне керівництво практикою студентів
- •Тема 3. Контрольні заходи в організації навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •Роль, місце і значення контрольних заходів в організації навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •2. Форми поточного і підсумкового контролю у вищих закладах освіти різних рівнів акредитації
- •Основні методи контролю навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •Оцінювання результатів знань студентів за модульно-рейтинговою системою
- •5. Державна атестація студента, її дидактична мета та основні форми
- •6. Оцінювання результатів складання студентами державних екзаменів та проведення захисту магістерських та дипломних проектів (робіт)
- •Тема 4. Організаційна культура як чинник ефективної взаємодії викладача і студента в організації навчального процесу у вищому навчальному закладі
- •Сутність та особливості організаційної культури у вищих навчальних закладах
- •2. Дотримання нормативних вимог до навчального часу студентів, як складова їх організаційної культури
- •3. Розклад навчальних занять та порядок відвідування їх студентами
- •Особливості організаційної культури у діяльності викладача вищого навчального закладу. Основні види навчальної діяльності викладача
- •Тема 5. Нормативно-методичне забезпечення вищої освіти України. Управління вищим навчальним закладом
- •Нормативно-методичне забезпечення вищої освіти в Україні
- •2. Завдання та напрямки діяльності вищого навчального закладу
- •3. Принципи управління вищим навчальним закладом
- •4. Структура управління вищим навчальним закладом
- •5. Органи громадського і студентського самоврядування
- •Шляхи забезпечення ефективної системи управління внз
2. Структура вищої освіти в Україні
Система освіти України формувалася багато років і до отримання державою незалежності забезпечувала достатньо високий рівень підготовки фахівців для різних сфер діяльності.
Державна система освіти складається із закладів освіти, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти. Структура освіти включає: дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту, післядипломну освіту, аспірантуру, докторантуру, самоосвіту.
Дошкільна освіта і виховання здійснюються у сім’ї та дошкільних закладах освіти у взаємодії з сім’єю і мають на меті забезпечення фізичного, психічного здоров’я дітей, їх всебічного розвитку, вироблення умінь, навичок, необхідних для подальшого навчання. Дошкільними закладами освіти є: дитячі садки, дитячі ясла-садки, сімейні, прогулянкові, дошкільні заклади для дітей, які потребують корекції фізичного і психічного розвитку та інші.
Загальна середня освіта забезпечує всебічний розвиток дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів, трудову підготовку, професійне самовизначення, формування загальнолюдської моралі, засвоєння обсягу знань про природу, людину, суспільство і виробництво, екологічне виховання, фізичне вдосконалення. Загальна середня освіта в Україні є обов’язковою і надається у різних типах закладів освіти. Основною її ланкою є середня загальноосвітня школа трьох ступенів: І – початкова школа ( 1-4 класи), що забезпечує початкову загальну освіту, ІІ – основна школа ( 5-9 класи), що забезпечує базову загальну середню освіту, ІІІ – старша школа ( 10-11 класи), що забезпечує повну загальну середню освіту.
Для розвитку здібностей, обдарувань і талантів дітей створюються профільні класи ( з поглибленим вивченням окремих предметів або початковою допрофесійною підготовкою), спеціалізовані школи, гімназії, ліцеї, колегіуми, а також різні типи навчально-виховних комплексів, об’єднань.
Позашкільна освіта та виховання спрямовуються на розвиток здібностей, талантів у дітей, учнівської та студентської молоді, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному самовизначенні.
До позашкільних закладів освіти належать: палаци дітей та юнацтва, будинки творчості, центри, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв, студії, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.
Професійно-технічна освіта зорієнтована на здобуття професії, перепідготовку, підвищення професійної кваліфікації. Відповідними закладами освіти є: професійні ліцеї, професійно-технічні училища, професійно-художні училища, професійні училища соціальної реабілітації, училища-агрофірми, вищі професійні училища, навчально-виробничі центри, центри підвищення і перепідготовки робітничих кадрів, навчально-курсові комбінати, інші типи закладів, що надають робітничу професію.
Вища освіта забезпечує фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку, здобуття громадянами освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей, удосконалення наукової та професійної підготовки, перепідготовку та підвищення їх кваліфікації. Вищими закладами освіти є: технікуми (училища), коледжі, інститути, консерваторії, університети та академії.
Для вищих навчальних закладів встановлено чотири рівні акредитації: рівень акредитації – технікум, училище та інші прирівняні до них вищі заклади освіти; ІІ рівень акредитації – коледж, інші прирівняні до нього вищі заклади освіти; ІІІ і ІV рівні акредитації ( залежно від наслідків акредитації) – інститут, консерваторія, академія, університет.
Вища освіта забезпечує фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями: "Молодший спеціаліст", "Бакалавр", "Спеціаліст», «Магістр”.
Підготовку молодшого спеціаліста забезпечують технікуми, училища, інші вищі навчальні заклади першого рівня акредитації;
Підготовку бакалавра забезпечують коледжі, інші вищі навчальні заклади другого рівня акредитації;
Підготовку спеціаліста, магістра забезпечують вищі навчальні заклади третього і четвертого рівнів акредитації.
Післядипломна освіта ( спеціалізація, стажування, клінічна ординатура, підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів) сприяє одержанню нової кваліфікації, нової спеціальності та професії на основі раніше здобутої у закладі освіти і досвіду практичної роботи, поглибленню професійних знань, умінь за спеціальністю, професією. До закладів післядипломної освіти належать: академії, інститути, (центри) підвищення кваліфікації, перепідготовки, вдосконалення, навчально-курсові комбінати; підрозділи вищих закладів освіти ( філіали, факультети, відділення та інші); професійно-технічні заклади освіти; відповідні підрозділи в організаціях та на підприємствах.
Аспірантура створюється при вищих навчальних закладах і є однією з основних форм планомірної підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів для вищої школи.
Докторантура – нова форма підготовки кадрів вищого рівня кваліфікації – докторів наук в галузі науки, техніки, культури.
Для самоосвіти громадян державними органами, підприємствами, установами, організаціями, об’єднаннями громадян, громадянами створюються відкриті та народні університети, лекторії, бібліотеки, центри, клуби, теле-радіо навчальні програми, тощо.
Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах може проводитися з відривом (очна форма), без відриву від виробництва (вечірня, заочна форми), шляхом поєднання цих форм, а з окремих спеціальностей - екстерном.
Прийом громадян до вищих навчальних закладів проводиться на конкурсній основі відповідно до сертифікатів зовнішнього незалежного тестування абітурієнтів, незалежно від форми власності навчального закладу та джерел оплати за навчання.
Структура вищої національної системи освіти України включає:
- органи державного управління;
мережу навчальних закладів різних рівнів, типів і форм власності, що реалізують відповідні освітні й освітньо-професійні програми;
наукові, науково-методичні та методичні установи, що проводять наукові дослідження в інтересах освіти і методичне керівництво освітнім процесом;
проектні та виробничі організації і підприємства, що забезпечують систему освіти дидактичними засобами, навчальною та методичною літературою.
Органами державного управління освіти є: Міністерство освіти і науки України, Міністерство освіти Автономної Республіки Крим, відділи освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, міські і районні відділи освіти, управління міністерств, державних комітетів, що мають у своєму підпорядкуванні навчальні заклади (Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство охорони здоров’я та ін.), Вища атестаційна комісія України (ВАК України), Державна акредитаційна комісія України.
Мережа вищих навчальних закладів складається з таких установ:
університетів, академій, інститутів, консерваторій, коледжів, технікумів, вищих професійних училищ;
навчальних закладів післядипломної освіти, інститутів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;
Наукові, науково-методичні та методичні організації включають:
науково-дослідні інститути Академії педагогічних наук України: педагогіки, психології, проблем виховання, професійної освіти, засобів навчання, вищої освіти;
науково-методичні центри Міністерства освіти і науки України вищої освіти, професійно-технічної освіти і середньої освіти.
Отже, структура сучасної вищої освіти України має національні особливості і побудована у певній відповідності до структури освіти розвинених країн світу.
