2. Форми поточного і підсумкового контролю у вищих закладах освіти різних рівнів акредитації

Об'єктами поточного і підсумкового контролю у вищих закладах освіти різних рівнів акредитації є:

- діяльність студентів на семінарських;

- практичних заняттях;

- результати виконання студентами самостійних ро­біт;

- вивчення окремих тем;

- написання рефератів;

- написання контрольних робіт.

До контрольних заходів входять поточний та підсумковий конт­роль.

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських занять та практичних робіт і має на меті перевірку рівня засвоєння студентами навчального матеріалу дисципліни.

Під час семінарських занять застосовують такі засоби контролю: усне опитування з питань, поставлених у плані семінарських занять, са­мостійної роботи, письмове опитування за допомогою теоретичних тес­тів та написання рефератів. Для поглибленого вивчення курсу передбачено написання студентами реферативних робіт, тематика яких розкриває актуальні проблеми з виробничого менеджменту.

Підсумковий контроль включає рубіжну, комплексну контрольну роботу та у вигляді оцінювання знань студентів за екзаменаційними білетами.

Оцінювання результатів поточного і підсумкового контролю:

1) при усному опитуванні навчальна діяльність студентів оцінюється за такими критеріями:

• оцінка "відмінно" виставляється студенту, який безпомилково викладає навчальний матеріал, показує глибоке розуміння суті поставлених запитань;

• оцінка "добре" виставляється студенту, який грамотно розкриває суть поставлених запитань, добре володіє термінами дисципліни, але припускає несуттєві помилки;

• оцінка "задовільно" виставляється студенту, який поверхово ви­кладає суть навчального матеріалу, припускається багатьох по­милок, відповідаючи на поставлені запитання;

• оцінка "незадовільно" виставляється студенту, який не знає суті поставлених запитань, при викладенні матеріалу допускає грубі помилки.

2) оцінювання знань та вмінь студентів при застосуванні тестів здійсню­ється, виходячи із співвідношення між кількістю правильних відповідей і всією кількістю завдань, що входять до тесту:

• оцінка "відмінно" - правильних відповідей не менше 80%;

• оцінка "добре" - правильних відповідей не менше 70%;

• оцінка "задовільно" - правильних відповідей не менше 50%;

• оцінка "незадовільно" - правильних відповідей менше 50%.

При оцінюванні рубіжної та комплексної контрольних робіт враховуються отримані студентом оцінки поточного контролю. При оцінюванні знань студентів за екзаменаційними білетами враховуються оцінки, отримані студентом при написанні рубіжної та комплексної контрольної роботи.

Відповідно до місця у навчально-пізнавальній діяль­ності студентів виокремлюють міжсесійний і підсумковий контроль.

Міжсесійний контроль полягає у контролюванні навчального процесу в період між сесіями (по­передня, поточна і тематична перевірка).

Попередню перевірку здійснюють з метою виявлення рівня підготовленості студентів до навчання залежно від етапу навчання і місця проведення контролю. Наприклад, на початку навчального року з метою встановлення рівня знань студентів; перед вивченням нового розділу для визначення питань, що потребують повторення; у процесі підготовки студентів до практичних чи лабораторних ро­біт, до роботи над першоджерелами тощо.

Поточна перевірка має на меті отримання оператив­них даних про рівень знань студентів і якість навчально-пізнавальної діяльності на навчальних заняттях і розв'язання завдань управління навчальним процесом. З огляду на отриману інформацію проводиться необхідне ко­ригування навчальної діяльності студентів, що особливо важливо для стимулювання їх самостійної роботи. Поточ­на перевірка є органічною частиною навчального процесу і здійснюється у межах чинних форм організації навчання у вищій школі: на лекціях, семінарах, практичних і лабора­торних роботах, колоквіумах і консультаціях.

Тематична перевірка передбачає виявлення та оціню­вання засвоєних на кількох попередніх заняттях знань з певної теми. Здійснюється вона на семінарських, лабора­торних і практичних заняттях, колоквіумах та консульта­ціях. Основним її завданням є створення передумов для сприйняття й осмислення студентами теми загалом у всіх її взаємозв'язках. Цей вид контролю дає змогу усунути елементи випадковості при підсумковому оцінюванні.

Міжсесійний контроль сприяє забезпеченню ритмічної роботи студентів, виробленню в них уміння чітко аналізува­ти свою працю, дає змогу викладачеві своєчасно виявляти відстаючих і допомагати їм, організовувати індивідуальні творчі заняття для добре підготовлених студентів. Дані між­сесійного контролю використовують при внесенні змін у ма­теріал, що вивчається, у зміст консультацій, індивідуальної роботи зі студентами, контрольних робіт, колоквіумів.

Підсумковий контроль. Він має на меті перевірку рів­ня засвоєння знань, умінь і навичок студентів за тривалий період навчання – семестр, рік, на час завершення курсу навчання - і спрямований на виявлення системи і структури знань студентів. Виокремлюють семестровий підсумковий контроль і державну атестацію (Додаток 2).

Семестровий контроль згідно з «Положенням про ор­ганізацію навчального процесу у вищих навчальних зак­ладах» проводиться як семестровий іспит (форма підсум­кового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр); диференційований залік (форма підсумково­го контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння студен­том навчального матеріалу з певної дисципліни на під­ставі результатів виконання індивідуальних завдань (розрахункових, графічних тощо); він планується за від­сутності модульного контролю та іспиту і не передбачає обов'язкової присутності студента); семестровий залік (форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюван­ні засвоєння студентом навчального матеріалу на підста­ві результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях; планується за відсутності модульного контролю та іспи­ту і не передбачає обов'язкової присутності студентів).

Студента допускають до семестрового контролю з кон­кретної навчальної дисципліни, якщо він виконав усі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр з цієї дисципліни.

Відповідно до кредитно-модульної системи, підсумкова (загальна) оцінка з навчальної дисципліни є сумою рейтингових оцінок (балів), одержаних за окремі оцінювані форми навчальної діяльності: поточне та підсумкове тесту­вання рівня засвоєння теоретичного матеріалу під час аудиторних занять та самостійної роботи (модульний кон­троль); оцінку (бали) за виконання лабораторних дослі­джень; за практичну діяльність під час практик, за курсову роботу, за участь у наукових конференціях, олімпіадах, за наукові публікації.

Питома вага оцінки кожного з видів навчальної роботи студента у підсумковій (загальній) оцінці визначається за їх значущістю у теоретичній і практичній підготовці фа­хівця, виходячи із змісту навчальної дисципліни. Підсум­кову оцінку виставляють після завершення вивчення на­вчальної дисципліни або після завершення вивчення окре­мого змістового модуля (групи змістових модулів), якщо це передбачено навчальним планом.

У такому разі після вивчення навчальної дисципліни формується підсумкова оцінка (середнє арифметичне із проміжних оцінок за зміс­тові модулі або визначається на основі середньої оцінки за змістові модулі та проведення додаткового підсумкового тестування (наприклад, кваліфікаційний екзамен з пред­мета)). До академічної довідки студента як основну вносять підсумкову оцінку за вивчення навчальної дисципліни, а в дужках подають відомості про результати оцінювання окремих змістових модулів.

Під час навчальних занять у вищому навчальному закладі використовують індивідуальну та фронтальну перевірки знань, умінь і навичок студентів.

Індивідуальна перевірка. Стосується вона конкрет­них студентів і має на меті з'ясування рівня засвоєння студентом певних знань, умінь і навичок, рівня форму­вання професійних рис, а також визначення напрямів роботи. Наприклад, індивідуальне опитування передба­чає розгорнуту відповідь студента на оцінку. Він пови­нен самостійно пояснити вивчений матеріал, довести наукові положення, навести власні приклади. Проводя­чи індивідуальне опитування, викладач має передбачи­ти, що в цей час робитимуть інші студенти. Студентам можна запропонувати виправляти помилки у відповіді їхнього товариша, визначити правильність і точність викладу фактичного матеріалу, доповнювати відповідь і рецензувати її.

Фронтальна перевірка. Ця форма контролю спрямована на з'ясування рівня засвоєння студентами програмного матеріалу за порівняно короткий час. Вона передбачає короткі відповіді з місця на короткі запитання (усна співбесіда за матеріалами розглянутої теми на по­чатку нової лекції з оцінюванням відповідей студентів) або письмову роботу на початку чи в кінці лекції (10-15 хв.) (відповіді перевіряються і оцінюються викладачем у позалекційний час). Бажано, щоб окремі запитання для письмової роботи були заздалегідь підготовлені на окре­мих аркушах, на яких студенти даватимуть відповіді. Фронтальний контроль знань студентів за кількома темами лекційного курсу (5-20 хв.) здійснюється найчастіше на початку семінарських занять, практичних чи лабораторних робіт.

Ефективною формою перевірки знань, умінь і навичок студентів є консультації. Хоча вони виконують специфіч­ну функцію, однак сприяють нагромадженню необхідної для оцінювання інформації. Існує два види консультацій з контрольними функціями: консультації, на яких викла­дач перевіряє конспекти першоджерел, самостійну роботу з допоміжною літературою, допомагає студентам оформ­ляти необхідні узагальнення, і консультації, на яких сту­денти відпрацьовують пропущені лекції, семінарські за­няття тощо.

Поширеною формою перевірки знань, умінь і навичок студентів є колоквіуми. Ця форма традиційна в організації наукової роботи, але ефективна і в навчальному процесі. Колоквіуми проводяться як співбесіди з окремих питань, визначених викладачем заздалегідь. При підготовці до них студентам повідомляють основну та додаткову літера­туру для опрацювання. Колоквіуми виконують подвійне завдання: сприяють вивченню навчального матеріалу і є формою контролю за його засвоєнням.

Таким чином, міжсесійний контроль сприяє забезпеченню ритмічної роботи студентів, виробленню в них уміння чітко аналізува­ти свою працю, дає змогу викладачеві своєчасно виявляти відстаючих і допомагати їм, організовувати індивідуальні творчі заняття для добре підготовлених студентів. Підсумковий контроль має на меті перевірку рів­ня засвоєння знань, умінь і навичок студентів за тривалий період навчання – семестр, рік, на час завершення курсу навчання і спрямований на виявлення системи і структури знань, умінь і навичок студентів.