2.2. Два автори – єдиний ідеал

Так ми бачимо, в історії кожного народу є свої герої. І більшою мірою це воїни-захисники, патріоти. Їм приписуються ідеальні риси характеру й ідеальні вчинки. Ними пишаються, їх наслідують, про них переповідають. А щодо героїчного епосу, то славні подвиги воїнів-захисників знайшли свої відгуки в подальшій творчості талановитих нащадків: П.Тичини, М.Рильського, М.Бажана т.і.

Князь Ігор і граф Роланд насамперед і попри все прагнуть здобути славу, тому намагаються якомога швидше, власними силами здолати ворога. Обидва герої забувають про те, що сила держави в єдності й узгодженості дій її правителів і оборонців. їхня нерозважливість, відчайдушна хоробрість приносять князю Святославу й Карлу Великому лише смуток. Однак незважаючи на це, Ігор і Роланд викликають у авторів поем співчуття.

Поява таких творів має дві мети. Перша — це прославити мужність воїнів на полі бою, що гинули за рідну землю. Друга — це застереження для зарозумілих і славолюбних полководців: коли йдеться про долю рідного краю, то забудьте про власну славу, почесті, образу і зарозумілість заради спільної мети — захистити рідну землю від навали ворога.

Обидва автори прагнуть підняти дух простого воїнства, виразити повагу до його мужності. Такі твори виникають не через бажання описати в художній формі перебіг війни чи якоїсь сутички, а через потребу не повторити минулих помилок. Вони виникають на потребу часу — нинішнього і майбутнього.

Висновки

За результатами нашого дослідження ми прийшли до наступних висновків:

Героїчний середньовічний епос є поетичним свідченням творення державності, тому кожен народ прагнув до створення таких монументальних форм. Епоси різних країн стали посередниками передачі історичної інформації для збереження історичної пам’яті народів.

Ідеал героя, який проповіюдуть обидва автори,- це захисник вітчизни й державності, шляхетна людина, чесна, мужня, відчайдушна, віддана обов’язку до останньої хвилини життя, нещадна до ворогів, безкорислива в дружбі.

“Пісня про Роланда” та “Слово о полку Ігоревім” як пам’ятки героїчного епосу виконували високу політично-культурну місію в житті свого народу та світовій історії.

Для справжньої духовності немає минулого. І треба оцінювати всю духовну спадщину, беручи із неї для майбутнього найкраще, саме тому проблема ідеалу в суспільному житті і мистецтві має особливе значення сьогодні, в переломну епоху історичного розвитку нашого суспільства.

Список літератури

1. Г.Й. Давиденко. Історія західноєвропейської літератури раннього і зрілого Середньовіччя, Суми, 2006.

2. Древнерусская литература ХІ – ХVІ в.

3. Возникновение русской литературы. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1952. — 240 с.

4. Лихачев Д. С. Великое наследие. М., 1980.

5. Енциклопеди́чний словни́к Брокга́уза і Єфро́на. Випущена акціонерним видавничим товариством Ф. А. Брокгауз— І. А.Єфрон (Петербург, 1890–1907). 

6. Для підготовки роботи було використані матеріали з сайту http://www.ukrlib.com.ua

7. Жан Флори «Повседневная жизнь рыцарей в Средние века». Молодая Гвардия, 2006 г.

8.  Песнь, 1994 – Песнь о Роланде. Перевод Корнеева Ю. Ставрополь: Издательство “Каисса”, 1994.

9. Русская литература. Учебное пособие для средней школы; П.Флоринский, С.М.; Изд-во: М.: Просвещение, 1970 г.;

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

http://www.myshared.ru

http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/S/SlovoPolkIgor/MRylskij.html

1 Жан Флорі - французький історик-медієвіст, доктор філологічних і гуманітарних наук (Пантеон-Сорбонна, 1981), директор з досліджень CNRS, фахівець з XI і XII століть і протиборчим ідеологіям.