Процес створення інновацій
Результати аналізу різних підходів до тлумачення категорій «відкриття», «винахід», «новина», «новація» та «інноваційна діяльність» можна узагальнити схематично, що дозволить наочно представити процес створення інновацій та місце кожного із розглянутих понять у загальній схемі (рис. 1.1).
Усе різноманіття інноваційних процесів можна умовно звести до чотирьох варіантів. Звичайно, на практиці їх значно більше, і кожен з них передбачає більшу кількість рівнів / етапів. На рис. 1.1 запропоновано їх узагальнені версії з метою виділення точок переходу досліджуваних понять від одного до іншого.
Найдовший ланцюг представлений у варіанті 1, де інноваційний процес розпочинається з ідеї (1), яка на основі фундаментальних наукових досліджень (ФНД) може перерости у відкриття (2). З огляду на те, що ФНД велися цілеспрямовано для розроблення конкретної ідеї (РІ), воно є невипадковим. Однак, нерідко у процесі ФНД виявляються зовсім неочікувані явища, що ведуть до випадкових відкриттів.
Рівень
/ етап інноваційного процесу
Інновація
Інновація
Інновація
Інновація
Інновація
Інновація
Інновація
Інновація
Виведення на ринок
масове виробництво
Новина
Новина
Ідея
Винахід
Відкриття (невипадкове)
Ідея
Варіант
2
Варіант
3
Варіант
4
Варіант
1
Рис.1.1. Різнорівнева послідовність варіантів інноваційного процесу
Саме тому у другому варіанті між випадковим відкриттям та винаходом є інша ідея (3), на яку це відкриття наштовхнуло. У будь-якому випадку винахід (4) створюється шляхом проведення прикладних наукових досліджень (ПНД) на основі відкритих об’єктивних закономірностей.
Надалі реалізація інноваційного процесу також може отримати додаткового розгалуження. Перший шлях: тестування, експертизу та апробацію (ТЕА) винаходу можуть здійснювати відповідно до першочергової ідеї, завдяки чому вона набуває статусу новини (6), а потім – після пілотних досліджень, отримання патенту, певних організаційних заходів, виробництва та введення в експлуатацію (ОДВЕ) – стає новацією (7). Другий шлях, крім названого, включає також можливість виникнення додаткової ідеї (5) у результаті більш глибокого вивчення особливостей винаходу, що дозволить отримати ще один варіант новини та, відповідно, новації.
Масове виробництво та виведення новації на ринок перетворює її на інновацію (8). З огляду на те, що впровадження інновації за визначенням має приносити позитивний ефект, обов’язковими умовами вважаємо контроль за її виробництвом та експлуатацією (КВЕ).
Варіанти 3-й та 4-й вказують на те, що джерелом розроблення інновації не обов’язково має бути відкриття – вона може з’явитися також на основі винаходу, а навіть і цікавої ідеї (наприклад, новий формат бізнесу, нова послуга тощо).
На основі узагальнення опрацьованих підходів запропоновано уточнене визначення терміну «інновація» як результату науково-дослідної / практичної діяльності, який реалізується у вигляді нового товару (продукту, послуги), а також у нових методах, засобах, прийомах тощо і веде до прогресивних економічних, організаційних, технічних та інших змін, що є необхідними та доцільними для практичної діяльності.
Інакше кажучи, терміном інновація / нововведення можна визначати різні явища: нові ідеї, що приводять у дію процеси, які ведуть до змін, у результаті чого отримують позитивний результат, яким може бути будь-який об’єкт (новий чи удосконалений продукт, технологія, метод та інше).
Таким чином, необхідними властивостями інновацій є науково-технічна новизна, практичне їх застосування і комерційна реалізованість з метою задоволення нових суспільних потреб. Інновації виникають не тільки в техніці та в технологіях, а й в удосконаленні, зміні систем управління та організації процесів виробництва, нових організаційних структур, методів розробки управлінських рішень, нових товарів, видів послуг, нових організаційних форм та ін.
Усе перелічене є результатом інноваційних процесів, які розвиваються на основі певних принципів: спочатку усвідомлюється необхідність змін, визначається мета, розроблюється інновація, освоюється, поширюється, використовується і «відмирає».
Звідси випливає, що інноваційний процес – це єдиний процес, який поєднує науку, техніку, економіку, підприємництво та управління. Це комплекс послідовних дій, унаслідок яких новація розвивається від ідеї до конкретного продукту і поширюється під час практичного використання. Перебіг інноваційного процесу, як і будь-якого іншого, визначається складною взаємодією багатьох чинників. Успіх на цьому шляху залежить від управлінського механізму, який об’єднує в єдиний потік витоки наукової ідеї, її розроблення, упровадження результату у виробництво, реалізацію, поширення і споживання.