- •Тема 8. Методи ціноутворення і форми оплати праці консультантів План лекції:
- •1. Методи ціноутворення на консультаційні послуги
- •Форма кошторису на консультаційні послуги при погодинній оплаті
- •Приклад розрахунку попереднього часу консультування
- •2. Форми оплати праці консультанта
- •Основні форми оплати праці консультантів
- •Форма оплати праці консультанта
- •Особливості використання методу оплати за кінцевим результатом
- •Тема 9. Якість, результативність та ефективність консультування План лекції:
- •1. Якість консультаційних послуг
- •Показники якості взаємодії консультанта і підприємства-клієнта
- •2. Ефективність консультування: напрями підвищення, критерії й методи оцінки
- •Показники ефективності, яку отримає підприємство-клієнт і консультант від консалтингової послуги
Приклад розрахунку попереднього часу консультування
Етап |
Дія |
Час |
1 |
збирання основної інформації |
2 дні |
2 |
підготовка, заповнення і збирання анкет із запитаннями |
1 день |
3 |
оцінка основних ланок |
10 днів |
4 |
попереднє ранжування ланок |
1 день |
5 |
оцінка і градація |
1 день |
6 |
підготовка до оцінки неосновних ланок |
2 дні |
7 |
ранжування неосновних ланок |
1 день |
8 |
аналіз інформації про оплату |
1 день |
9 |
підготовка структури плати |
2 дні |
10 |
розробка схем виплати плати |
2 дні |
Усього: |
|
23 дні |
У разі виконання завдання консультаційною командою необхідно враховувати різний кваліфікаційний рівень працівників, що беруть участь у реалізації проекту, а тому доцільно застосовувати погодинну оплатупраці. Згідно з цим методом менеджер проекту у розрахунок ціни послуги включає час виконання роботи кожним консультантом окремо, помножений на установлену в компанії погодинну ставку оплати праці працівників даної кваліфікації. Остаточна ціна послуги визначається підсумком вартості роботи усіх членів команди.
Особливості ціноутворення в Україні зумовлені, в першу чергу, складністю сприйняття клієнтом високої вартості інтелектуальної послуги, нематеріальності, а також економічним і фінансовим станом замовників консалтингових послуг.
Цінова політика відіграє провідну роль під час визначення поведінки консалтингової фірми на ринку своїх послуг, який є монополістично конкурентним. Відрізняють пряму цінову політику та опосередковану, що базується на визначенні умов оплати і застосуванні цінових знижок.
Остаточна ціна на консалтингову послугу формується в процесі обговорення і залежить не тільки від готовності самого клієнта сплачувати запропоновані консультантом суми, але більшою мірою і від уміння консультанта вести переговори і переконувати клієнта в обґрунтованості ціни завдяки попередньому досвіду та авторитету фірми.
2. Форми оплати праці консультанта
Кожна консалтингова фірма має свої особливості щодо використання відповідних форм оплати праці. Величина винагороди консультанта базується на розрахунку вартості консультаційної послуги та коефіцієнта їх взаємозв’язку. Залежно від розміру фірми, кадрової політики і стратегії він може коливатися у межах 2-4,5. Чим більше фірма, чим більше фінансових ресурсів спрямовується на підготовку та навчання персоналу, розробку нових методичних прийомів, збір та первинну обробку інформації, тим вище даний коефіцієнт.
На величину оплати праці консультанта може впливати його завантаження, яке нормується відповідно до його рангу. Зменшення величини коефіцієнта завантаження відбувається через необхідність виконання ще і маркетингових робіт, надання допомоги та здійснення управлінських дій, залучення консультантів до внутрішніх проектів підприємства.
Фіксована величина винагороди залежить від посади консультанта. Дана форма оплати характерна для консалтингових фірм, які мають постійний, достатньо високий рівень доходів, що дозволяє виплачувати консультантам заробітну плату незалежно від доходності проектів, в яких вони брали участь.
Величина фіксованої винагороди залежить від певних критеріїв:
- рівня завантаження під час виконання консультаційних завдань;
- кваліфікації та посади консультанта;
- внеску консультанта у розширення клієнтури компанії; - популяризації консалтингової фірми шляхом оприлюднення у спеціальних виданнях статей та виступів.
Іноді консультаційні фірми обирають систему жорсткого розмежування видів винагород консультантів з метою стимулювання їх діяльності.
Основними формами оплати праці консультантів є погодинна, поденна, паушальна та за результатами консультування. Кожна з них має свої особливості за методами формування, доцільності використання клієнтом і консультантом.
Використання погодинної і поденної форми оплати праці при консультування наведено у табл.3.
За дослідженнями, проведеними на російському ринку професійних консультаційних послуг, тільки 2% респондентів (клієнтних організацій) хотіли б використати погодинну оплату, 54% вважають доцільним платити після одержання реального результату, 30% – відсоток від комерційної користі, а 9% – відрядно.
Таблиця 3
