2. Класифікація міст

Кожне місто виконує різноманітні функції.

За функціями в Україні виділяють такі типи міст:

1. Адміністративні, багатогалузеві й найбільші культурні і наукові центри. До таких міст належать Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк, Львів.

2. Багатогалузеві промислові центри: Луганськ, Кривий Ріг, Маріуполь, Запоріжжя та ін.

3. Транспортно-промислові центри: Одеса, Миколаїв, Львів, Донецьк та ін.

4. Транспортні центри: Іллічівськ, Южний, Чоп, Ковель, Козятин, Ясинувата, Жмеринка та ін.

5. Промислові центри: Рубіжне, Сєверодонецьк, Краматорськ та ін.

6. Організаційно-господарські і культурно-побутові центри місцевого значення: більшість малих міст і селищ міського типу.

7. Курортно-оздоровчі центри: Ялта, Євпаторія, Трускавець, Миргород та ін.

Малі міста – це опорні точки формування повноцінного первинного рівня адміністративно-територіального устрою в країні, необхідні елементи функціонування територіально-господарських систем. В загальній системі міст україни малі міста є транспортними, промисловими, організаційно-господарськими і культурно-побутовими центрами місцевого значення та

курортно-оздоровчими центрами.

Значна частина малих міст України – це монофункціональні міста, галузями спеціалізації яких є гірничо- та вугледобувна промисловість, обробна, хімічна та нафтопереробна, машинобудівна або харчова промисловість. В Україні нараховується 111 монофункціональних міст з чисельністю населення до 50 тис. осіб. До них належать:

- індустріальні центри: вугледобування – 32 міста, видобутку рудної й нерудної сировини – 7, енергетики – 9, обробної промисловості – 27, хімічної й нафтопереробної промисловості – 6 міст;

- аграрно-індустріальні центри – 18 міст;

- транспортні центри – 9 міст;

- лікувально-оздоровчі центри – 2 міста;

- центр художніх промислів – 1 місто.

1.3. Показники соціально – економічного розвитку міст

Щоб дати оцінку соціально-економічного розвитку малих міст згадаємо показники які характеризують соціально – економічний стан міст

1. Демографічні показники:

– чисельність населення;

– рівень освіти;

– рівень народжуваності та смертності;

– тривалість життя тощо.

2. Рівень життя населення:

– валовий міський продукт(абсолютна величина і на душу населення) і темпи зростання цього показник;

– рівень споживання і якість матеріальних благ (продуктів харчування, житла, телефонних послуг),

забезпеченість домашніх господарств товарами тривалого користування;

– реальні доходи на душу населення (в цілому і за окремими соціальними групами);

– реальна заробітна плата робітників і службовців;

– індекс споживчих цін.

3. Рівень економічної активності населення (кількість осіб, зайнятих в економіці, рівень безробіття)

4. Розвиток підприємницької діяльності у місті:

– кількість підприємств-суб’єктів підприємницької діяльності;

– кількість фізичних осіб, зайнятих підприємницькою діяльністю;

– розвиток малого бізнесу.

5. Розвиток соціальної інфраструктури (забезпеченість міста закладами охорони здоров’я, освіти та культури, громадським транспортом тощо).

6. Розвиток виробничої інфраструктури (забезпеченість міста різними видами транспорту та зв’язку, наявність фінансово-кредитних установ та ін.).

7. Показники, що відображають стан і відтворення основних засобів у місті (середньорічна вартість основних засобів та рівень їх зносу).