1. Показники інтенсивності використання тракторного парку:

• коефіцієнт використання тракторного парку, визначається діленням тракторо-днів у роботі на тракторо-дні перебування в господарстві;

• відпрацювання одним трактором машино-днів, розраховується діленням усього обсягу відпрацьованих тракторним парком машино-днів на середньорічну кількість тракторів;

• відпрацювання одним трактором машино-змін, обчислюється діленням усього обсягу відпрацьованих машино-змін на середньорічну кількість тракторів;

• відпрацювання одним трактором нормозмін, визначається аналогічні, лише в чисельнику беруться виконані тракторним парком нормозміни;

• коефіцієнт змінності, розраховується як відношення відпрацьованих машино-змін до відпрацьованих машино-днів.

2. Показники продуктивності використання тракторного парку:

• річний виробіток умовно-еталонних гектарів одним трактором, визначається діленням загального обсягу виконаних тракторним парком робіт, включаючи стаціонарні, земляні і транспортні в умовно-еталонному визначенні, на середньорічну кількість тракторів;

• змінний виробіток одним трактором, обчислюється діленням загального обсягу виконаних тракторним парком робіт на кількість відпрацьованих ним машино-змін;

• денний виробіток одним трактором, визначається аналогічно але ділимо на відпрацьовані машино-дні;

• коефіцієнт виконання тракторним парком норм виробітку, розраховується діленням виконаних нормо-змін на відпрацьовані машино-зміни.

3. Показники економічності використання тракторного парку:

• собівартість одного умовно-еталонного гектару, визначається діленням усіх витрат на експлуатацію тракторів, с.-г. машин і знарядь на загальний обсяг робіт в умовно-еталонних гектарах, виконаних тракторним парком;

• витрати палива на один умовно-еталонний гектар.

Для визначення економічної ефективності використання всього МТП, включаючи не лише трактори, а й робочі машини, розраховують показник виходу валової продукції рослинництва на гривню вартості цих машин. З підвищенням даного показника створюються необхідні економічні передумови для швидкої окупності витрат на придбання техніки та її заміни на більш продуктивну.

Таким чином для забезпечення ефективного використання МТП потрібно, щоб техніка мала гарантоване сервісне забезпечення на весь термін її експлуатації (доцільно створювати мережу сервісних пунктів, укомплектованих кваліфікованими кадрами). Також слід враховувати серйозну проблему – достатнє забезпечення аграрних підприємств дизельним паливом, бензином і мастилами, треба слідкувати за економним витрачанням паливно-мастильних матеріалів.

Забезпечення підприємства комбайнами і досягнутий рівень їх використання істотно впливають на валовий збір сільськогосподарських культур, оскільки запізнення із збиранням призводить до значних втрат вирощеного врожаю. Тому підприємствам вигідно мати таку кількість комбайнів, які забезпечать збирання культур в оптимальні строки.

Ефективність роботи комбайнів визначають за показниками інтенсивності, продуктивності та економічності.

До показників інтенсивності відносять такі, як кількість відпрацьованих одним комбайном машино-днів і окремо машино-змін за сезон. Їх розраховують діленням відпрацьованих певним видом комбайнів машино-днів (машино-змін) та середньо сезонну кількість комбайнів.

Продуктивність комбайнів визначають за такими показниками, як кількість зібраних гектарів одним комбайном за сезон (зібрана площа певним типом комбайнів ділиться на їх середньо сезонну кількість), за машино-день і за машино-зміну (зібрана площа ділиться на відпрацьовані машино-дні та машино-зміни).

Про економічність роботи комбайнів судять по показникам собівартості гектара зібраної площі і витрат пального на цю площу. Зокрема собівартість гектара зібраної площі визначають діленням суми всіх витрат на експлуатацію комбайнів певного виду (оплата праці працівників збирального комплексу з нарахуваннями, амортизація, пальне та мастила, ремонт, транспортні витрати) на збиральну площу.

Вітчизняні зернозбиральні комбайни (“Славутич”, “Лан”,) значно дешевші в 2-3 рази від зарубіжних марок (“Джон Дір”, “Кейс 2166”, “Клас Домінатор”), для визначення переваг тієї чи іншої моделі комбайна потрібно орієнтуватися не лише на його ціну придбання й окремі техніко-економічні характеристики, а й на вартість намолоту тонни врожаю – в цьому показнику відображається і ціна комбайна, експлуатаційні витрати, вартість запасних частин і надійність тощо.

Але також слід звертати увагу на наступний факт – багатьом аграрним підприємствам з відносно невеликою земельною площею економічно невигідно придбати той чи інший вид комбайнів (за світловий день один комбайн може зібрати зернових до 40 га.). Можна займатись міжгосподарським використанням комбайнів, які є одноосібною чи спільною власністю. Важливо забезпечувати гарантоване технічне обслуговування вітчизняних комбайнів. Доцільно також користуватись світовим досвідом реалізації сільськогосподарської техніки застосовуючи лізинг.

Виробництво сільськогосподарської продукції, високий рівень її товарності, необхідність завезення значної маси ресурсів промислового походження для здійснення відтворювального процесу зумовлюють високий рівень транспортоємкості цієї галузі (обсяг транспортних робіт у тоннах перевезенного вантажу ділимо на площу ріллі). В аграрних підприємствах обсяг вантажів у тоннах визначають за технологічними картами вирощування сільськогосподарських культур і виробництва продукції тваринництва з одночасним урахуванням перевезень різних матеріалів, мінеральних добрив, нафтопродуктів, палива тощо, обсягу робіт по обслуговуванню соціальної сфери. Знайдений обсяг вантажів множать на коефіцієнт повторності їх перевезень і одержують обсяг транспортних робіт у тоннах. Коефіцієнти повторності розраховують по кожному виду вантажів діленням загального обсягу перевезень певного виду продукції (виду вантажу) на обсяг її виробництва.

Усі показники використання автотранспорту поділяються на три групи: інтенсивності, продуктивності, економічності.

Показники економічності автотранспорту:

• собівартість тонно-кілометра (десяти або ста тонно-кілометрів), яка визначається діленням прямих експлуатаційних витрат по автотранспорту на вантажооборот;

• прямі експлуатаційні витрати на 100 км пробігу й окремо на тонну перевезеного вантажу, грн;

• витрати пального на 100 км пробігу й окремо на 100 ткм;

• витрати пального на тонну перевезеного вантажу.

Виробничі будівлі та споруди – важливий матеріально-речовий елемент основних виробничих фондів, необхідна умова створення нормального середовища для виробництва сільськогосподарської продукції. До виробничих будівель відносять корівники, свинарники, пташники, вівчарні, кормоцехи, а також допоміжні приміщення: вагова, гаражі, комори, ветсанпропускники, ветлабораторії, навіси для зберігання техніки, відгодівельні майданчики.

Виробничі споруди – силосні траншеї та ями, силосні башти, водонапірні башти, гноєсховища, парники і теплиці, картопле-, овоче- і фруктосховища, гідротехнічні споруди, включаючи внутрішньогосподарську зрошувальну та осушувальну мережу.

При виборі типу виробничих приміщень і споруд потрібно брати до уваги їх питому кошторисну вартість. Узагальнюючими економічними показниками ефективності використання будівель і споруд є виробництво продукції й окремо одержаного прибутку на гривню їх кошторисної вартості; виробництво продукції й одержаний прибуток на скотомісце.