3. Етапи технології розробки управлінських рішень.

Розробка рішень у менеджменті становить основу управлінського процесу.

Управлінський процес – це комплекс взаємозалежних операцій, виконуваних у певній послідовності й спрямованих на рішення конкретних завдань і досягнення поставлених цілей.

Операція в менеджменті – це частина управлінського процесу, що являє собою роботу виконавця над певним видом інформації.

Сукупність взаємозалежних операцій для досягнення певних локальних цілей називається управлінськими процедурами.

Фактори, що впливають на прийняття рішень:

1. Обмеженість інформації.

2. Взаємозалежність рішень.

3. Наявність ризику.

4. Очікування можливих негативних наслідків.

5. Наявність ефективних комунікацій.

6. Відповідність структури управління та місії організації.

7. Середовище ухвалення рішення (визначеність або невизначеність наслідків від реалізації рішення).

8. Особисті якості й поведінка менеджера тощо.

Зміст етапів раціональної технології прийняття рішень:

1. Діагноз проблеми:

- виявлення і опис проблемної ситуації, усвідомлення і вираження в будь-якій формі протиріччя між характером дії зовнішнього або внутрішнього середовищ, що змінилися, на організацію і можливості організації забезпечити досягнення в цих умовах своєї мети;

- постановка мети рішення проблемної ситуації (визначення бажаного кінцевого результату рішення проблеми);

- ідентифікація критеріїв прийняття рішення (визначення ознак, на основі яких буде проводитися оцінка рішення проблемної ситуації, упорядкування за ступенями (рівнем важливості).

2. Накопичення інформації про проблему

– збір і обробка різних даних, які мають відношення до проблемної ситуації, що розглядається.

3. Вироблення альтернативних варіантів

– розроблення, опис і складання переліку всіх можливих варіантів дій, які забезпечують рішення проблемної ситуації.

4. Оцінка альтернативних варіантів

– перевірка кожної альтернативи на її реальність та відповідність можливостям організації, визначення послідовності реалізації.

5. Прийняття рішення

- співставлення альтернатив і вибір кращої альтернативи на основі критеріїв, ідентифікованих на першому етапі.

4. Методи й моделі оптимізації рішень

Оптимізація рішень реалізується за допомогою наукового підходу, застосування системної орієнтації, використання моделей. Оптимізація управлінських рішень – це вибір найбільш ефективного варіанта. Загальний вигляд функції оптимізації:

Y = f (X1,X2,………….Xn) max (min),

де: Y – прибуток, обсяг робіт, витрати;

X – ресурси, організація праці, виробнича площа.

Використовується для того, щоб розв’язувати такі задачі:

• регулювання транспортних потоків у містах;

• оптимізація графіку руху в аеропортах;

• управління запасами на підприємствах;

• розробка нових видів продукції;

• розподіл витрат на рекламу різних видів продукції;

• планування матеріального забезпечення та постачання;

• розподіл трудових ресурсів.

Модель – це зображення у вигляді схеми, формули певних характеристик об'єкта, що досліджується.

Моделі бувають 3 видів:

1. Фізичні – відображають досліджуваний об'єкт за допомогою його опису (макети, креслення проекту, копії транспортних засобів).

2. Аналогові – поводяться як реальні об'єкти, але зовні вони не подібні на них. Наприклад, графік залежності питомих витрат від обсягу випуску продукції. або приклад схеми організаційної структури.

3. Математичні або символічні – для опису властивостей або характеристик об'єкту або події використовуються символи.

Існує наступний порядок побудови моделей:

1. Постановка завдання.

2. Формування моделі.

3. Перевірка моделі на достовірність.

4. Використання моделі.

У практиці сучасного менеджменту найпоширенішими є такі способи моделювання:

1. Теорія ігор - моделює вплив ухваленого рішення на конкурентів.

2. Теорія черг або модель оптимального обслуговування – використовується для визначення оптимального числа каналів обслуговування щодо потреби в них. Ця модель корисна при визначенні черг клієнтів до каси в банку, бухгалтерів при здачі документації в податкову інспекцію тощо.

3. Моделі управління запасами (логістика) – використовується для визначення часу розміщення замовлень на ресурси і їхньої кількості, кількості готової продукції на складі.

4. Лінійне програмування – використовують при визначенні оптимального способу розподілу дефіцитних ресурсів при наявності конкуруючих потреб, також використовується спеціалістами організації для планування асортименту продукції, завантаження транспорту, при оперативно-календарному плануванні тощо.

5. Імітаційне моделювання - дає практичний спосіб застосування штучної моделі замість реальної системи з метою прогнозу розвитку ситуації.

6. Економічний аналіз - метод оцінки витрат та економічних вигід, а також рентабельності діяльності підприємства.