Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Текст лекций.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
961.02 Кб
Скачать

2. Моральне заохочення (визнання).

Визнання заслуг людини не коштує нічого для керівника. Наприклад, на американських фірмах використовується моральне заохочення у вигляді відзнак, значків, вимпелів (кращий за фахом).

3. Відгули (вільний час) – у деяких фірмах ведеться табель виходу на роботу, а паралельно табель для заробляння вільного часу, за старанне відношення до роботи.

4. Частка прибутку - надання можливості працівникам придбати акції підприємства й одержувати дивіденди, що дозволяє брати участь у розподілі прибутку.

5. Наявність перспективи.

Кращі працівники найчастіше змінюють місце роботи через те, що не бачать перспективи.

6. Підвищення кваліфікації.

7. Задоволення від роботи.

Потрібно знати, що для людини є задоволенням й створювати його для неї.

8. Створення таких умов праці, які надають можливість працівникові одержувати автономію у своїй сфері діяльності.

9. Різні винагороди.

Практика свідчить, що до системи мотивації топ-менеджерів мають входити наступні складові:

- заробітна плата = постійна частина;

- бонуси чи відсотки = змінна частина. Бонусна система винагороди прив’язується до різних показників діяльності: виконання планових показників, прибуток, розмір дебіторської заборгованості, розвиток правових проектів, якість обслуговування клієнтів тощо. Відсотки чи бонуси можуть виплачуватися щомісячно, щоквартально, в кінці року, по факту виконання завдання. Проте, виникають деякі проблеми на підприємствах у зв’язку з відсотками та бонусами: труднощі у визначенні однозначних критеріїв ефективності, нерозуміння співробітниками принципів формування винагород; протиріччя чи недосягнення цілей.

- соціальний пакет – є матеріальним немоніторним стимулюванням і може включати в себе наступні послуги, котрі сплачує для співробітника компанія: медичну страховку, пенсійне страхування, кредитування, надання службового автомобіля, оплата мобільного зв’язку, різноманітні програми навчання, відвідування спортивних клубів тощо.

- нематеріальне стимулювання.

Мотивація sales - менеджерів має складатися з:

  1. матеріальної мотивації: відсотки від обсягів продажу, прибутків, фіксований оклад, індивідуальні разові премії, корпоративна премія за результатами місяця, кварталу, року;

  2. нематеріальна: навчання, кар’єрний ріст, медична обслуговування, надання кредиту на отримання житла, автомобіля та інших великих покупок, безоплатне харчування в офісі, організація поїздок на природу, відвідування культурно-розважальних міроприємств, проведення корпоративних свят, організація змагань по волейболу, футболу, тенісу тощо, надання абонементів у басейн, тренажерний зал.

5. Регулювання як функція менеджменту

Термін регулювання традиційно знаходить застосування в оперативному управлінні виробництвом, де його роль виражається в усуненні перешкод і відхилень від заданих параметрів, планових показників.

Процес регулювання являє собою заключну стадію ухвалення управлінського рішення.

Регулювання - це вид управлінської діяльності, спрямований на усунення відхилень, збоїв, недоліків тощо в керованій системі через розробку і впровадження керуючою системою відповідних заходів.

Регулювання пов'язане з терміном «керівництво», виходячи із цього функція регулювання являє собою процес керівництва, здійснюваний за допомогою методів формального впливу й методами посиленого впливу (влада, лідерство).

Функція регулювання є обов'язковим проявом влади, лідерства, підпорядкування, що органічно існують у системі управління.

Влада – це неформальний статус особи, що займає певну посаду в апараті управління, а також реальна свобода та можливість діяти та впливати на інших людей.

Лідерство – це здатність людини впливати на окрему особистість або групу, з внесенням змін до їх поведінки, у їх відносини, напрямки діяльності, домагаючись певних результатів.

Підпорядкування – це складова частина повноважень, які виражаються в праві даної конкретної особи, що займає посаду керівника в апараті управління, розпоряджатися ресурсами (в тому числі і людськими). Або ієрархічна та безумовна залежність підпорядкованих керівнику працівників.

Важливо запам'ятати, що тільки через здійснення регулювання можливий вплив менеджера на об'єкт управління для забезпечення його динамічної рівноваги.

Регулювання – це процес впливу на об'єкт, спрямований на усунення або на пристосування до факторів, що впливають на поводження об'єкта.

Метою регулювання є збереження стабільності організації шляхом підтримки необхідного співвідношення між різними її елементами, своєчасної ліквідації можливих відхилень від встановлених норм у функціонуванні об'єктів управління.

Регулювання може проявлятися через:

  1. Стабілізуючий вплив. (Правила, що визначають порядок діяльності підприємства, статут, посадові інструкції, правила внутрішнього розпорядку дня, положення, що визначають порядок взаємовідносин з постачальниками, споживачами, державними органами тощо)

  2. Розпорядницький вплив. (Являє собою сукупність способів і прийомів, спрямованих на регулювання поточної роботи. Метою розпорядницького регулювання є вплив керівника на ціленаправлену поведінку об’єкта управління.)

  3. Дисциплінарний (стимулюючий) вплив. (Пов'язаний з делегуванням повноважень, розкривається через процес встановлення відповідальності. Сутність полягає у розвитку вмінь і творчих задатків у підлеглих, направлених на використання делегованих прав самостійно приймати управлінські рішення. Дисциплінарне регулювання проявляється в праві керівника очікувати від підлеглих:

  • конкретних результатів по певних ключових моментах, які їм делеговані;

  • періодичної доповіді про хід виконання завдань;

  • детального виконання своїх інструкцій і дозвіл свободи дій лише у випадках крайньої необхідності;

  • виконання інструкцій і наказів, негайного повідомлення при появі яких-небудь ускладнень).

У такий спосіб у системі цілей функції регулювання можна відзначити:

  1. Регулюючий вплив таких форм суспільної свідомості, як право й відповідальність, базується, перш за все, на певних соціальних нормах, але разом з тим зростає і роль елементів ненормативного характеру;

  2. Розглянуті види регулювання гарантують необхідну стабільність і динамічний розвиток підприємства.