Етапи аналізу оцінювання фінансового стану та виробничо-фінансових результатів діяльності агроформувань

На першому етапі здійснюється загальна характеристика підприємства, з’ясовується його форма власності, розміри, визначається загальна структура активів і капіталу.

На другому – детально вивчається майновий стан підприємства та тенденції його зміни, досліджується наявність, рух і стан основних засобів, вивчається характеристика оборотних активів, визначається структура дебіторської заборгованості. На цьому етапі доцільно широко використовувати показники поточного бухгалтерського обліку для детального вивчення не лише стану й динаміки руху активів підприємства, а й для визначення причин виникнення тих чи інших тенденцій.

На третьому – аналізується структура капіталу, визначаються розміри власних і залучених коштів, джерела фінансування капітальних і фінансових вкладень. Цей етап є одним з основних у процесі фінансового аналізу, адже з’ясовується структура кредиторської заборгованості, її терміни, склад.

На четвертому – визначається фінансовий стан підприємство, його стійкість, ліквідність, прибутковість і рентабельність капіталу. Цей етап передбачає якісне оцінювання результатів аналізу, отриманих на трьох перших етапах.

П’ятий етап аналізу забезпечує встановлення причин (чинників), що зумовили сучасний фінансовий стан, обсяги та результативність виробничо-господарської діяльності. Водночас на цьому етапі визначаються напрями використання прибутку. Слід зазначити, що результати виробничо-господарської діяльності підприємства значною мірою залежать від ресурсного потенціалу, наявності та якості основних й оборотних засобів підприємства, які досліджувались на першому-третьому етапах аналізу. В свою чергу, прибутковість й особливо напрями використання прибутку впливають на поліпшення матеріально-технічної бази господарства.

При поглибленому аналізі доцільно використовувати не лише дані річної звітності підприємства, а й показники поточного бухгалтерського обліку. Повний і детальний аналіз слід виконувати лише тоді, коли підприємство буде не стадії очевидного банкрутства і потребуватиме негайної санації. В інших випадках доцільно здійснювати аналіз з використанням основної річної та квартальної звітності.

При визначенні рівня забезпеченості підприємства основними матеріальними ресурсами використовують дані аналітичного обліку палива, мінеральних добрив тощо. Їх порівнюють з потребою підприємства з кожного виду ресурсів.

Обов’язковим є використання даних аналітичного обліку дебіторів і кредиторів. Слід виявити тривалість терміну заборгованості, її причини, перелік основних дебіторів і кредиторів, старіння рахунків тощо. Це набуває особливого значення при фінансовому оздоровленні підприємства, а також при ймовірності відкриття справи про банкрутство.

Для здійснення аналізу використовують показники таких форм фінансової звітності:

• форма № 1 «Баланс підприємства»;

• форма № 2 «Звіт про фінансові результати»;

• форма № 4 «Звіт про власний капітал»;

• форма № 5 «Примітки до річної фінансової звітності», а також спеціальні форми бухгалтерської звітності сільськогосподарського підприємства: форма № 6-АПК «Виробництво продукції і продуктивність праці»; форма № 7-АПК «Реалізація сільськогосподарської продукції»; форма № 9-АПК «Виробництво і собівартість продукції рослинництва».

На завершальному етапі підводять підсумки, особливу увагу потрібно приділити оцінюванню фінансового стану, ліквідності та ефективності використання капіталу, а також наявності, складу й руху заборгованості підприємства. Після проведення аналізу визначають основні напрями подальшої роботи підприємства.

Рекомендована література для вивчення підприємництва

1. “Про підприємства в Україні”: Закон України зі змін. та доповн.//Відомості Верховної Ради України.

2. Закон України “Про фермерське господарство”// Відомості Верховної Ради, зі змінами від 08.09.2005, ВВР 2005, № 52, ст. 560.

3. Закон України «Про підприємництво» // Серія Закони України. – Парламентське видавництво, 2006. – 18 с.

4. Ільчук М.М., Іщенко Т.Д., Збарський В.К. Основи підприємницької діяльності та агробізнесу. Навч. посібник. – К.: Вища освіта. – 2002. – 398 с.

5. Мельник Л.Ю. Основи підприємництва та ринкової економіки. Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1995. - 175 с.

6. Нагаєв В.М., Шиян Н.І., Никоненко С.В. Аграрний менеджмент (модульний підхід): Методичні вказівки з вивчення дисципліни. – Харків: Видавництво ХНАУ, 2003. – 60 с.

7. Нагаєв В.М. Аграрний менеджмент: Практикум (модульний варіант). – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 319 с.

8. Основи підприємницької діяльності та агробізнесу /За ред. М.М. Ільчука. – К.: Вища освіта, 2002. 398 с.

9. Сизоненко В.О. Підприємництво: Підручник. – К.: Вікар, 1999. – 438 с.

10. Герасимчук В Г. Розвиток підприємництва: діагностика, стратегія, ефективність. – К.: Вища школа,1995. 267 с.

11. Нагаєв В.М. Реформування організаційно-правових структур сільськогосподарських підприємств: Посібник. – Харків: Вид-во ХНАУ, 2002. – 114 с.

12. Шкільов О.В. Організація виробництва і підприємницької діяльності в сільськогосподарських підприємствах: Практикум. – К.: Урожай, 1997. – 336 с.