Тема 1. Сутність економіки аграрних підприємств та особливості сільського господарства. Ресурсний потенціал аграрних підприємств Логіка викладення матеріалу

1. Сутність, предмет, об’єкт дослідження економіки аграрних підприємств та особливості сільського господарства.

2. Земельні ресурси та ефективність їх використання в аграрних підприємствах.

3. Персонал аграрних підприємств і продуктивність праці.

4. Матеріально-технічна база аграрних підприємств та ефективність її використання.

1. Сутність, предмет, об’єкт дослідження економіки аграрних підприємств та особливості сільського господарства.

Економіка аграрних підприємств, як система знань, дає змогу здійснювати чіткий аналіз, систематизацію та оцінку фактів, притаманних внутрішньому і зовнішньому середовищу сільськогосподарського підприємства, знаходити його місце в системі економічних координат. Наука «Економіка аграрних підприємств» орієнтує підприємства на прийняття правильних управлінських рішень щодо економічної оцінки існуючої та перспективної діяльності, зокрема здійснення нових капітальних проектів, впровадження новітніх технологій, техніки й обладнання, придбання добрив, регуляторів росту рослин, засобів боротьби з бур’янами, шкідниками, хворобами сільськогосподарських культур та тварин, застосування біологічних методів боротьби з ними тощо.

Об’єктом дослідження дисципліни є виробничі відносини й економічні закони та закономірності, що виникають і діють лише в агарних підприємствах і враховують особливості сільськогосподарського виробництва в цілому.

Предмет дослідження – вивчення процесу розширеного відтворення в сільському господарстві й організаційних формах його функціонування – аграрних підприємствах. Важливою складовою частиною предмета науки є

• вивчення витрат виробництва і собівартості продукції;

• дослідження причин зміни обсягу виробництва продукції та її впливу на ціни і доходи підприємства.

Рушійною силою виробництва є потреби суспільства, та щоб їх задовольнити потрібні ресурси – матеріальні, земельні, людські, лише за їх допомогою можна виробити необхідні товари і задовольнити потреби людей.

Завдання економіки аграрних підприємств – дослідження та керування розвитком продуктивних сил з погляду їх впливу на виробничі відносини на рівні підприємства, внаслідок чого ці відносини змінюються і вдосконалюються.

В основі будь-якого дослідження є методологія, яка ґрунтується на конкретних методах. Розпізнають загальнонаукові та специфічні методи дослідження.

До загальнонаукових відносять – діалектику, що включає загальні методи дослідження – індукцію та дедукцію. Індукція – це метод пізнання, що здійснюється від часткового до загального, від фактів до теоретичних концепцій, коли на основі дослідження цих фактів викристалізовуються загальні принципи (закони, закономірності, концепції, економічні узагальнення тощо). Дедукція – це метод пізнання, що здійснюється від загального до часткового, від теорії до конкретних фактів, коли висунутий на основі інтуїції, випадкових спостережень, логіки загальний принцип має бути підтверджений або спростований систематичним і багатократним вивченням фактів, дійсності.

Специфічні методи: економіко-статистичний метод, монографічний метод, розрахунково-конструктивний метод, балансовий метод, нормативний метод, економіко-математичний метод, експериментальний, абстрактно-логічний.

Економіка аграрних підприємств передбачає обов’язкове врахування особливостей сільського господарства, до яких слід віднести:

1. Іммобільність ресурсів сільського господарства. Людські ресурси на селі хоч і скорочуються, але земельні ділянки, якими вони володіли або на яких вони працювали, не будучи їх власниками, продовжують залишатися в сільськогосподарському обороті, на них і далі виробляється сільськогосподарська продукція, що вимагає від товаровиробників достатньої кількості оборотного та основного капіталу

2. До процесу сільськогосподарського виробництва залучено не три, як в промисловості, а чотири ресурси – основні фонди, оборотні фонди, жива праця і земля, причому земля в сільському господарстві є головним засобом виробництва. Як основний засіб виробництва земля вимагає свого відтворення на розширеній основі, потрібно вирішувати проблеми, пов’язані зі збереженням та підвищенням родючості ґрунту.

3. Аграрні підприємства працюють в умовах ризику і невизначеності. В сільському господарстві економічний процес відтворення тісно переплітається з природними біологічними процесами.

4. Сільськогосподарське виробництво здійснюється в різних ґрунтово-кліматичних умовах, що безпосередньо позначається на результатах господарської діяльності підприємств.

5. В сільському господарстві робочий період не збігається з періодом виробництва – виникає сезонність виробництва, яка виявляється в нерівномірному надходженні продукції і доходів протягом року. Також залежність від природних умов викликає необхідність створювати в аграрних підприємствах значні страхові резерви насіння, кормів на випадок неврожаю, спричиненого форс-мажорними обставинами – посухою, градобоєм, повенями тощо.

Сільське господарство – це кредитомістка галузь, яка не може нормально розвиватися без залучення зі сторони (банків, інших кредитних установ) додаткових фінансових ресурсів, насамперед у формі короткострокових кредитів, для здійснення поточних платежів з метою забезпечення операційної діяльності. Проте фінансові установи неохоче надають кредити особливо малому сільськогосподарському бізнесові. Взагалі, сільське господарство завжди було менш інвестиційно привабливою галуззю, що спричинено тривалим періодом виробництва сільськогосподарської продукції, який продовжується нерідко більше року і характеризується поступовим наростанням вкладень від початку виробництва до його завершення й одночасним вивільненням коштів у кінці виробництва при одержанні готової продукції; ризиками, пов’язаними з кліматичними умовами; економічною, політичною нестабільністю в країні, занепадом аграрного сектору економіки тощо.

Зрозуміло, що для покриття сезонних витрат аграрні підприємства повинні мати значні суми коштів. Але тримати спеціально на такі цілі власні кошти тривалий час економічно невиправдано. Значно ефективніше мінімальні виробничі запаси і кошти в розрахунках формувати за рахунок власних джерел, а понад цього – позичкових, тобто за рахунок кредитів.

Специфічною особливістю сільського господарства є існування взаємозалежності і взаємодоповнюваності окремих галузей, що вимагає всебічного обґрунтування галузевої структури підприємства. Виявом цієї особливості є та обставина, що значна частка продукції даної галузі не набуває товарної форми, а використовується в наступних циклах відтворення.