2. Організаційно-правові форми підприємницьких формувань

Підприємницька діяльність відбувається в різних організаційно-правових формах. Вибір організаційно-правової форми залежить від відповідності діяльності чинному законодавству. Класифікують форми підприємства за формою власності та сферою діяльності.

Залежно від форм власності – приватної, колективної, державної – розрізняють такі організаційні форми виробничого підприємництва:

• одноосібне володіння (за законодавством України це може бути приватне підприємство – юридична особа, заснована на приватній власності громадянина України; сімейне підприємство – юридична особа, заснована на приватній власності членів однієї родини; фізична особа, зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності). До переваг відноситься – економічна самостійність, свобода та оперативність дій, наявність стимулу до ефективного виробництва; низькі організаційні витрати. До недоліків – власні фінансові ресурси підприємства недостатні для швидкого розширення виробництва, а комерційні структури неохоче видають потрібні кредити. Всі питання вирішує власник і це може приводити до помилкових рішень, що спричиняє значні витрати, й навіть банкрутство. (Приватне підприємство – це юридична особа, заснована на власності громадянина з правом використання найманої праці. Засновник одержує доходи у вигляді заробітної плати, премії, матеріальну допомогу тощо, розмір яких він встановлює самостійно при безпосередньому керівництві фірмою та у вигляді частини прибутку, спрямованої на споживання, розмір якої не має нормативного обмеження та встановлюється засновником одноосібно);

• партнерство (або товариство) - це форма організації підприємницької діяльності, що ґрунтується на об’єднанні (зазвичай пайовому) майна різних власників. Розрізняють такі види партнерства (господарських товариств):

• повне товариство (товариство з необмеженою відповідальністю);

• товариство з обмеженою відповідальністю;

• командитне товариство (змішане).

Повне товариство – його учасники несуть відповідальність за діяльність фірми, яка визначається розміром як внеску, так і особистих коштів. Найчастіше статус повного товариства мають невеликі фірми у сфері професійних послуг (юридичних, аудиторських, медичних тощо).

У товариствах з обмеженою відповідальністю – майнова відповідальність партнерів не перевищує суми, яку вони внесли до статутного фонду. Такі партнерства характерні для фірм, які реалізують будівельні проекти, займаються сільським господарством, здійснюють операції з нерухомістю, займаються іншими видами діяльності в капіталомістких сферах.

Командитне (змішане) товариство об’єднує поряд із дійсними членами, які несуть повну (необмежену) відповідальність, учасників за принципом обмеженої відповідальності (тобто майнова відповідальність поширюється лише на внесок, зроблений учасником у капітал товариства). Лише дійсні члени товариства володіють правом голосу в таких фірмах.

• корпорація – це юридична особа, що утворюється внаслідок об’єднання на пайових засадах засобів своїх членів (акціонерів) і належить до товариств з обмеженою відповідальністю, оскільки відповідає за свої зобов’язання лише власним капіталом корпорації.

Державне підприємство – це юридична особа, засновником якої виступає держава. Розрізняють державні підприємства, засновані на загальнодержавній власності та власності адміністративно-державних одиниць (комунальна власність). До економічних переваг відноситься часткова гарантованість в забезпеченні підприємства обсягом робіт за допомогою держзамовлень та держконтрактів, деякі пільги в сфері податкових відносин, ресурсозабезпечення, надання кредитно-грошової допомоги, соціальної захищеності працюючих з одного боку, а з другого – більш жорсткий контроль за використанням коштів, які спрямовуються на споживання, за своєчасністю сплати в держбюджет, визначеною частки дивідендів на вкладений капітал.

Виробничий кооператив - це організаційно-правова форма здійснення виробничої діяльності не менш як трьома громадянина ми, які об’єднали свої трудові, майнові та фінансові ресурси, паї з метою одержання прибутку. Члени кооперативу повинні обов’язково брати участь у виробничій діяльності кооперативу, їх дохід має формуватися із заробітної плати, премій, додаткових виплат згідно з чинним законодавством та з частини прибутку, що розподіляється між членами кооперативу у вигляді відсотків на внесений пай пропорційно його вартості.

Спільне підприємство – є найпоширенішою організаційною формою підприємств з іноземними інвестиціями, що створюється на засадах змішаних форм власності об’єднанням майна управлінських та іноземних учасників, при цьому іноземному інвесторові належить лише частка статутного фонду.

Концерн – є сучасною економічною формою промислового багатогалузевого об’єднання. Спираючись на диверсифікацію виробництва, концерн об’єднує в своєму складі десятки, сотні підприємств, науково-дослідних установ, навчальних центрів, випробувальних полігонів та інших ланок, які забезпечують діяльність економічного комплексу. Керує концерном правління, яке складається з власників великих пакетів акцій.

Консорціум – одна з форм монополій, тимчасова угода між кількома промисловими підприємствами заради спільного розміщення позик, науково-технічних розробок, комерційних операцій великого масштабу, здійснення великого проекту. В сільському господарстві консорціуми представлені на добровільних взаємовигідних засадах низкою агрокомбінатів, агрофірм і об’єднань для спільного використання виробничих потужностей та інфраструктур, створення спільної торговельної мережі, розвитку взаємного комерційного кредиту тощо.

Асоціація – це добровільне договірне об’єднання підприємств, які з’єднали частини своїх матеріальних і фінансових ресурсів з метою вирішення спільних виробничих завдань. Учасники асоціації зберігають ознаки юридичної особи, мають право входити в інші господарські об’єднання, керує правління, склад якого обирається на загальних зборах учасників.

За формами власності та організацією виділяють такі основні види підприємництва:

- індивідуальне (засноване на приватній власності фізичної особи та її праці, наприклад, фермери, без постійно застосовуваної найманої праці);

- сімейне – ґрунтується на приватній власності громадян – членів однієї сім’ї з можливим використанням найманої робочої сили;

- приватне або партнерське – в основі якого лежить створення юридичної особи з обмеженою відповідальністю (малі підприємства, товариства, кооперативи), зазвичай використовується наймана праця;

- акціонерне – засноване на власності акціонерів – власників цінних паперів (фізичні та юридичні особи);

- орендне – власність береться у користування на певний час за відповідну плату, що дає орендарю право бути власником результатів праці, доходів та розпоряджатися майном;

- колективне – в основі якого лежить власність трудового колективу на майно, продукцію і доходи;

- інноваційне – ґрунтується на інтелектуальній власності;

- спільне – засноване на об’єднанні майна різних власників.