- •Найдавніші протодержавні утворення на території України: кіммерійці, скіфи, сармати.
- •Сша у1945 – 2014 рр.: політичний та економічний розвиток.
- •Історичні факти. На прикладі одного з уроків визначте специфіку та характерні риси вивчення історичних фактів.
- •Наростання політичної кризи у Речі Посполитій та її поділи.
- •Формування української народності.
- •Колоніальна система в країнах Азії та Африки наприкінці хіх – у першій половині хх ст.
- •Історичні поняття та їх класифікація. Продумайте, в яких класах і яких темах розкривається одне із загальноісторичних понять.
- •Київська Русь: основні етапи політичної історії.
- •Соціально-економічний розвиток чеських та словацьких земель у складі Габсбурзької імперії
- •На основі однієї з тем уроків, що стосується вивчення Київської Русі, поясніть методику проведення структурно-функціонального аналізу навчального матеріалу.
- •Галицько-Волинське князівство та його роль в історії України.
- •3.2. Роль Галицько-Волинського - князівства в історії української державності
- •Національно-визвольний рух у Греції в другій половині хvііі – на початку хіх ст. І утворення «Першої республіки».
- •Охарактеризуйте особливості методики навчання історії у школах Великобританії.
- •1.Чернігово-Сіверська земля у х–хііі ст.
- •2. Основні форми та методи колоніальної експлуатації народів Сходу.
- •3. Охарактеризуйте основні напрямки історико-краєзнавчої роботи в школі.
- •Культура Давньої Русі (іх–хііі ст.).
- •Німеччина у 1918 – 1945 рр.: політичний та економічний розвиток і зовнішня політика.
- •Бесіда, її види та роль в активізації пізнавальної діяльності учнів. Наведіть приклад використання одного з видів бесіди.
- •Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •«Весна народів» у країнах Центрально-Східної Європи.
- •Усний виклад історичного матеріалу. Наведіть приклади різних видів усного викладу матеріалу.
- •1. Люблінська і Берестейська унії та їх значення в історичній долі українського народу.
- •2. Країни Центральної Європи у Другій світовій війні.
- •3.Історичні уявлення. Визначте основні напрямки та наведіть приклади формування уявлень про факти минулого.
- •1. Виникнення українського козацтва. Заснування Запорозької Січі.
- •2. Наслідки Другої світової війни.
- •3. Уявлення про історичний простір. Поясніть методику роботи по формуванню уявлень про історичний простір.
- •1. Українська культура хіv – першої половини хvіі ст.
- •2. Основні етапи розпаду колоніальної системи в Азії та Африці у другій половині хх ст.
- •3. Основні завдання, форми та різновиди перевірки результатів навчання історії. Наведіть приклади.
- •1. Причини, характер і рушійні сили Української національної революції середини хvii ст.
- •2. Створення дуалістичної Австро-Угорської імперії.
- •3. Робота історичного гуртка у школі. Розробіть тематику роботи історичного гуртка.
- •1. Українська козацька держава: основні етапи політичної історії.
- •2. Утворення слов’янських держав після Першої світової війни.
- •3. Оцінка навчальних досягнень учнів на уроках історії. Критерії оцінювання.
- •1. Культура України доби Гетьманщини (друга половина хvii – XVIII ст.).
- •2. Національно-визвольний рух народів Балканського півострова у хіх ст.
- •3. Позакласна роботи з історії та методика її проведення.
- •Давньоримська цивілізація.
- •Суспільно-політичне життя України на початку хх ст.
- •Методика роботи з історичними документами. На прикладі однієї з тем, присвячених давньоримської цивілізації, продемонструйте методику роботи з історичними документами.
- •Основні риси феодального ладу та його особливості в країнах Західної Європи у період класичного середньовіччя.
- •Національно-державне будівництво в Україні за Центральної Ради.
- •Порівняйте різні підходи до класифікації методів навчання історії.
- •Давньогрецька цивілізація.
- •Західноукраїнські землі у хіх – на початку хх ст.
- •Формування навчальних умінь. Дайте характеристику спеціальних навчальних умінь, що формуються на уроках історії.
- •Хеттська цивілізація.
- •Реформи 60 – 70-х рр. Хіх ст. В Російській імперії та їх наслідки для України.
- •Охарактеризуйте перші підручники з історії та методику роботи з ними.
- •1. Великі географічні відкриття XV–XVII ст.
- •2. Українська Держава гетьмана п.Скоропадського.
- •3. Основні вимоги до уроку історії.
- •Реформація в Німеччині у 1517–1525 рр.: програми і напрямки.
- •Директорія Української Народної Республіки.
- •Типологія уроків історії. Поясніть існуючі типології уроків.
- •Французька революція кінця хvііі ст. Та її історичне значення.
- •Західноукраїнська Народна Республіка.
- •Навчальна програма з історії, її завдання, компоненти та роль у роботі учителя історії.
- •Культура України у хіх ст.: основні тенденції розвитку.
- •Політичний устрій південнослов’янських та західнослов’янських країн після Другої світової війни.
- •Рольові ігри на уроках історії. Наведіть приклади використання рольових ігор на уроках історії.
- •Основні етапи історії Візантійської імперії.
- •Соціально-економічний розвиток України у 20 – 30-х рр. Хх ст.
- •Основні етапи підготовки учителя до уроку історії.
- •Давньоєгипетська цивілізація.
- •Україна в роки Другої світової війни.
- •Уявлення про історичний час. Розкрийте шляхи формування уявлень про історичний час на прикладі однієї з тем, присвячених давньоєгипетській цивілізації.
- •Культура слов’янських народів у хіх ст.: основні тенденції розвитку.
- •Розбудова незалежної Української держави (90-ті рр. Хх – початок ххі ст.).
- •Схарактеризуйте зміни в системі історичної освіти у 30–50-х рр. Хх ст.
- •Об’єднання Німеччини у другій половині хіх ст.
- •Суспільно-політичне життя в Україні за доби сталінізму.
- •Контроль за роботою учителя історії. Аналіз уроків.
- •Українське національне відродження кінця хvііі – початку хх ст.
- •Інтеграційні процеси в Європі у другій половині хх – на початку ххі ст.
- •Охарактеризуйте методи навчання історії у школах Російської імперії наприкінці хіх – на початку хх ст.
- •Український національно-визвольний рух другої половини XIX – початку XX ст.
- •Демократичні революції у країнах Центрально-Східної Європи у 80–90-х рр. Хх ст.
- •Наведіть приклади використання логіко-пізнавальних завдань на уроках історії.
3. Основні вимоги до уроку історії.
Навчальні заняття представляють основну організаційну форму вивчення історії в складі класу (групи) у системі загальноосвітніх установ і вищих навчальних закладів, проводяться з постійним складом учнів (студентів) по певній програмі під керівництвом вчителя (викладача). Мета уроку історії - забезпечити освоєння учнями історичних знань, допомогти ним опанувати ефективними методами навчання, сприяти розвитку моральних якостей, виробити навички аналізу історичного досвіду стосовно в сучасності. Навчальні заняття (уроки) мають класифікацію, диференціюються за типами, формами і видами. Всі вони мають певне призначення, відіграють конкретну роль, виражену у функціях - освітній, виховній, методичній й практичній. Основна риса заняття - забезпечення єдності реалізації названих функцій у досягненні намічених цілей. Радянський енциклопедичний словник трактує термін "урок" так: "основна форма організації навчальних занять при класно-урочній системі навчання в загальноосвітніх школах, профтехучилищах і середніх спеціальних навчальних закладах. Характеризується строго встановленим обсягом навчальної роботи й порядком її виконання в рамках певного часу (зазвичай 45 хвилин)" . Визначається урок й як "динамічна й варіативна основна форма організації навчального процесу, при якій у рамках точно встановленого часу вчитель з певним складом учнів - із класом - за твердим розкладом, використовуючи різноманітні методи й засоби навчання для рішення поставлених завдань утворення, розвитку й виховання. Залежно від домінування тих або інших методів і засобів той самий тип уроку може мати кілька різновидів. Наприклад: тип уроку - пояснення нового матеріалу; види: урок - конференція, урок - лекція. Структура уроку являє собою сукупність елементів, що забезпечують цілісність уроку при будь-якому варіанті його структурування. До них у класичному варіанті ставляться: 1.Організаційний початок уроку; 2.Визначення цілей і завдань уроку; 3.Закріплення матеріалу домашнього завдання; 4.Пояснення нового матеріалу; 5.Закріплення нового матеріалу (фрагментарно); 6.Домашнє завдання; 7.Підведення підсумків заняття. Таким чином, «урок», про яке мова йде, це «навчальне заняття», «основна форма організації при класно-урочній системі навчання». Однак термін «урок» не менш міцно ввійшов у лінгвістичний побут у зовсім несумісних або видозмінених змістах. 5.Загальні вимоги до сучасного уроку історії. Особливості уроку історії Якісний урок історії залежить від ряду факторів: 1. Розуміння й виконання вчителем сучасних вимог до уроку, які визначаються соціальним замовленням. 2. Цілей, а також освітніх, виховних і розвиваючих завдань. 3. Закономірностей і принципів навчального процесу. 4. Орієнтації навчання на національні пріоритети, цінності історичної освіти й суспільного виховання. 5. Націленість уроків історії на оволодіння учнями мовою вітчизняної й світової культури, духовним досвідом людства, на виховання цілісної картини миру й формування системи мислення. 6. Оптимального балансу в змісті уроку компонентів світової, національної, регіональної й локальної історії. 7. Всебічної оцінки історичних факторів, що припускає знайомство учнів з різними точками зору на ту саму подію або явище, і створення умов для формування в учнів власної, мотивованої точки зору. 8. Навчання учнів прийомам, що формулюють критичне відношення до джерел інформації, і здатність працювати з ними самостійно, роблячи власні висновки. 9. Творчої, емоційної атмосфери, заснованої на інтересі учнів до змісту уроку й видам навчальної роботи . Головна риса якісного уроку історії й головна вимога до викладання історії в цілому - високий науково-теоретичний рівень, відповідність викладання сучасному стану історичної й педагогічної науки, передовій практиці, закономірностям навчально-виховного процесу. При цьому в шкільний курс історії як навчального предмета в загальноосвітній школі повиннен бути орієнтований, насамперед , на оволодіння основами, знань про історичний шлях людства, його соціальному, духовному, моральному досвіді, формування конкретно-історичних подань про історичну епоху, рішення практичних завдань, уміння працювати з історичними джерелами. У жодному разі не слід допускати ускладнення шкільного курсу історії й перевантаження учнів зайвим позапрограмним матеріалом . Найважливішою вимогою до уроку, характерною ознакою кожного уроку є ясність навчальної мети, нерозривний зв'язок у рішенні основних освітніх, виховних і розвиваючих завдань і чітке, послідовне їхнє здійснення в ході проведеного уроку. Зміст навчальної програми (на конкретний урок), освітні, виховні й розвиваючі завдання уроку, вік учнів, рівень їхніх знань, умінь і навичок - все це визначає відбір матеріалу, виділення головного в ньому, а також методи й прийоми, використовувані вчителем на уроці, зміст, освітні, виховні й розвиваючі завдання уроку, вік учнів, рівень їхніх знань, умінь мають визначальне значення при підборі матеріалу до уроку, плануванні його типу і структури, при виборі найбільш доцільних й ефективних для даного уроку методів і прийомів. Доцільний, з урахуванням сучасних підходів, вибір засобів і методичних прийомів для кожної частини уроку; найбільш відповідному його змісту й завданням, ефективність використаних методів і прийомів - характерна риса якісного уроку історії . Образність, яскравість фактів - обов'язкова умова емоційного сприйняття, мимовільного запам'ятовування, активної розумової діяльності учнів. Більше того, без образності немає конкретного зображення що відбуває. Раціональне використання всього арсеналу образно-емоційних засобів – характерна риса якісного уроку. Установлення усвідомлюваних учнями міжпредметних зв'язків у навчанні - теж риса якісного уроку історії. Вчитель має у своєму розпорядженні досить більший вибір форм, методів і прийомів реалізації міжпредметних зв'язків. Важливо тільки враховувати при цьому вікові особливості учнів, рівень підготовленості й постійно підтримувати їхній інтерес до виявлення цих зв'язків. Варто також ретельно відбирати інформацію з інших навчальних предметів, маючи на увазі, щоб інші додаткові відомості не перевантажували уроки й «не заслоняли» зміст навчального матеріалу по історії . Істотна риса якісного уроку по історії - це його цілісність й організаційна чіткість, тісний зв'язок всіх його елементів, певна тематична й структурна закінченість. Це залежить від підготовки вчителя й учнів. Неодмінною умовою організаційної чіткості в проведенні уроку є вміння вчителя створювати необхідну творчу навчальну атмосферу, живу зацікавленість усього класу й кожного учня в тій роботі, що проводиться на уроці.
Білет 20.
