- •Найдавніші протодержавні утворення на території України: кіммерійці, скіфи, сармати.
- •Сша у1945 – 2014 рр.: політичний та економічний розвиток.
- •Історичні факти. На прикладі одного з уроків визначте специфіку та характерні риси вивчення історичних фактів.
- •Наростання політичної кризи у Речі Посполитій та її поділи.
- •Формування української народності.
- •Колоніальна система в країнах Азії та Африки наприкінці хіх – у першій половині хх ст.
- •Історичні поняття та їх класифікація. Продумайте, в яких класах і яких темах розкривається одне із загальноісторичних понять.
- •Київська Русь: основні етапи політичної історії.
- •Соціально-економічний розвиток чеських та словацьких земель у складі Габсбурзької імперії
- •На основі однієї з тем уроків, що стосується вивчення Київської Русі, поясніть методику проведення структурно-функціонального аналізу навчального матеріалу.
- •Галицько-Волинське князівство та його роль в історії України.
- •3.2. Роль Галицько-Волинського - князівства в історії української державності
- •Національно-визвольний рух у Греції в другій половині хvііі – на початку хіх ст. І утворення «Першої республіки».
- •Охарактеризуйте особливості методики навчання історії у школах Великобританії.
- •1.Чернігово-Сіверська земля у х–хііі ст.
- •2. Основні форми та методи колоніальної експлуатації народів Сходу.
- •3. Охарактеризуйте основні напрямки історико-краєзнавчої роботи в школі.
- •Культура Давньої Русі (іх–хііі ст.).
- •Німеччина у 1918 – 1945 рр.: політичний та економічний розвиток і зовнішня політика.
- •Бесіда, її види та роль в активізації пізнавальної діяльності учнів. Наведіть приклад використання одного з видів бесіди.
- •Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •«Весна народів» у країнах Центрально-Східної Європи.
- •Усний виклад історичного матеріалу. Наведіть приклади різних видів усного викладу матеріалу.
- •1. Люблінська і Берестейська унії та їх значення в історичній долі українського народу.
- •2. Країни Центральної Європи у Другій світовій війні.
- •3.Історичні уявлення. Визначте основні напрямки та наведіть приклади формування уявлень про факти минулого.
- •1. Виникнення українського козацтва. Заснування Запорозької Січі.
- •2. Наслідки Другої світової війни.
- •3. Уявлення про історичний простір. Поясніть методику роботи по формуванню уявлень про історичний простір.
- •1. Українська культура хіv – першої половини хvіі ст.
- •2. Основні етапи розпаду колоніальної системи в Азії та Африці у другій половині хх ст.
- •3. Основні завдання, форми та різновиди перевірки результатів навчання історії. Наведіть приклади.
- •1. Причини, характер і рушійні сили Української національної революції середини хvii ст.
- •2. Створення дуалістичної Австро-Угорської імперії.
- •3. Робота історичного гуртка у школі. Розробіть тематику роботи історичного гуртка.
- •1. Українська козацька держава: основні етапи політичної історії.
- •2. Утворення слов’янських держав після Першої світової війни.
- •3. Оцінка навчальних досягнень учнів на уроках історії. Критерії оцінювання.
- •1. Культура України доби Гетьманщини (друга половина хvii – XVIII ст.).
- •2. Національно-визвольний рух народів Балканського півострова у хіх ст.
- •3. Позакласна роботи з історії та методика її проведення.
- •Давньоримська цивілізація.
- •Суспільно-політичне життя України на початку хх ст.
- •Методика роботи з історичними документами. На прикладі однієї з тем, присвячених давньоримської цивілізації, продемонструйте методику роботи з історичними документами.
- •Основні риси феодального ладу та його особливості в країнах Західної Європи у період класичного середньовіччя.
- •Національно-державне будівництво в Україні за Центральної Ради.
- •Порівняйте різні підходи до класифікації методів навчання історії.
- •Давньогрецька цивілізація.
- •Західноукраїнські землі у хіх – на початку хх ст.
- •Формування навчальних умінь. Дайте характеристику спеціальних навчальних умінь, що формуються на уроках історії.
- •Хеттська цивілізація.
- •Реформи 60 – 70-х рр. Хіх ст. В Російській імперії та їх наслідки для України.
- •Охарактеризуйте перші підручники з історії та методику роботи з ними.
- •1. Великі географічні відкриття XV–XVII ст.
- •2. Українська Держава гетьмана п.Скоропадського.
- •3. Основні вимоги до уроку історії.
- •Реформація в Німеччині у 1517–1525 рр.: програми і напрямки.
- •Директорія Української Народної Республіки.
- •Типологія уроків історії. Поясніть існуючі типології уроків.
- •Французька революція кінця хvііі ст. Та її історичне значення.
- •Західноукраїнська Народна Республіка.
- •Навчальна програма з історії, її завдання, компоненти та роль у роботі учителя історії.
- •Культура України у хіх ст.: основні тенденції розвитку.
- •Політичний устрій південнослов’янських та західнослов’янських країн після Другої світової війни.
- •Рольові ігри на уроках історії. Наведіть приклади використання рольових ігор на уроках історії.
- •Основні етапи історії Візантійської імперії.
- •Соціально-економічний розвиток України у 20 – 30-х рр. Хх ст.
- •Основні етапи підготовки учителя до уроку історії.
- •Давньоєгипетська цивілізація.
- •Україна в роки Другої світової війни.
- •Уявлення про історичний час. Розкрийте шляхи формування уявлень про історичний час на прикладі однієї з тем, присвячених давньоєгипетській цивілізації.
- •Культура слов’янських народів у хіх ст.: основні тенденції розвитку.
- •Розбудова незалежної Української держави (90-ті рр. Хх – початок ххі ст.).
- •Схарактеризуйте зміни в системі історичної освіти у 30–50-х рр. Хх ст.
- •Об’єднання Німеччини у другій половині хіх ст.
- •Суспільно-політичне життя в Україні за доби сталінізму.
- •Контроль за роботою учителя історії. Аналіз уроків.
- •Українське національне відродження кінця хvііі – початку хх ст.
- •Інтеграційні процеси в Європі у другій половині хх – на початку ххі ст.
- •Охарактеризуйте методи навчання історії у школах Російської імперії наприкінці хіх – на початку хх ст.
- •Український національно-визвольний рух другої половини XIX – початку XX ст.
- •Демократичні революції у країнах Центрально-Східної Європи у 80–90-х рр. Хх ст.
- •Наведіть приклади використання логіко-пізнавальних завдань на уроках історії.
3.Історичні уявлення. Визначте основні напрямки та наведіть приклади формування уявлень про факти минулого.
Історичні уявлення - це результат складної психічної діяльності : відчуттів, сприйняття, пам’яті , уяви, емоцій, осмислення, що утворюють у свідомості дитини картину, яскравий образ минулого.
Історичний образ - це почуттєво емоційний та раціонально логічний відбиток історичної дійсності у свідомості дитини, існуючий у вигляді уявлення про речі, людей, середовища, історичну подію.
Види історичних уявлень:
1. Кількіснісні; 2. Просторові(локальні); 3. Хронологічні; 4. Образні; 5. Логічні.
Створення і збагачення історичних уявлень у свідомості дітей має виховне значення. Яскраві образи минулого впливають на формування життєвих ідеалів, ецомійно – ціннісних орієнтацій учня, його поведінку, сприяють громадянському і моральному вихованню.
Складність процесу формування історичних уявлень залежить від низки факторів.
По – перше , специфіка предмету вивчення. Інформація надається учням в опосередкованій формі, тому існує небезпека викривлення чи суб’єктивної інтерпретації інформації, що передається.
По – друге , на основі вивчення кожної історичної події можна створити безліч уявлень, проте існують обмеження рамками програми та кількістю часу на їх засвоєння.
Тому історичні уявлення, що формуються, повинні ретельно відбиратися і відображати цілісну картину історичної події, явища через один – два образи.
По – третє , процес створення уявлень потребує обов’язкового впливу інформації на емоційно – чуттєву сферу учня. Тому вчителю слід відбирати прийоми і засоби навчання, що можуть забезпечити такий ефект.
Етапи формування історичного образу Історичної події, явища, процесу.
1. Актуалізація минулого чуттєвого досвіду.
Оживити в пам’яті опорні образи та увлення, які пов’язані з тими, що підлягають засвоєнню, шляхом бесіди, демонстрування наочності, читання тексту.
2. Надання інформації про історичний факт у вигляді яскравої розповіді про зовнішню сторону протікання події, процесу ( історичні пам’ятки, малюнки, рольові сценки, фрагменти текстів художньої літератури).
3. Поелементний розгляд первинного образу, формування окремих видів уявлень ( прийоми і засоби навчання, відповідаючи на питання : скільки, хто, як, де, коли, яким чином).
4. Перехід учнів до цілісного образу - картини історичного минулого – явища, процесу, епохи – на основі сформованих окремих видів уявлень. (Розгляд історичних джерел, робота в групах, бесіди).
5. Закріплення уявлення в пам’яті учнів створеного образу (два типи завдань: 1) вербалізація образу у вигляді опису, розповіді, характеристики; 2) малювання, макетування, ліплення образу).
Завдання на формування образів оточуючої природи та матеріальних предметів.
1. Написати невеличке повідомлення на тему «Козацький побут» за наведеним планом: «житло», «їжа», «одяг», «дозвілля».
2. Прочитати уривок і виконати завдання.
Виликий Луг був добрим місцем для розташування козаків. Він являв собою величезний острів, оточений річками Дніпром, Кушугумом та Кінськими Водами і прорізаний Дніпровими протоками на безліч маленьких островів. Увесь Луг мав 5 миль, або 50 верст у довжину та біля 3 миль завширшки; Його вкривав одвічний ліс і несходимі кущі очеретів, осоки та шелюгів. На тих островах була ціла мережа озер і боліт, які під час повені сполучалися з Дніпром. Знайти та добути тут козаків вороги не могли, за те прогодуватися запорожцям у Великому Лузі було не важко, бо всі його протоки, озера й лимани аж кишіли рибою, а в лісах водилася сила звірини та птиці. Бракувало козакам тільки борошна та пороху, тому вони час від часу виряджали товаришів байдарками по Дніпру на Україну. (А.Кащенко)
1) Пояснити, чому саме Великий Луг обрали козаки для свого проживання.
2) Яким чином ставлення до Великого Лугу відбиває козацьке прислів’я «Січ – мати, а Великий Луг – батько, отам треба й померати»?
Прочитати текст і виконати завдання.
У 1552 – 1554 рр. на о. Мала Хортиця було побудовано фортецю, яка започаткувала першу відому козацьку Січ. Козаки оточили фортецю валом і частоколом, а над брамами поставили гармати і почали звіддти воювати з татарами.
Відправлялися далеко в степи, нижчили татарські оселі, стаючи таким чином дуже небезпечним для Криму
1) Пояснити походження слова «Січ».
2) Пояснити чому козаки обрали саме о. Мала Хортиця для будівництва Січі. Звернути увагу на географічне розташування цього острову.
3) Намалювати, як виглядала Січ на о. Мала Хортиця. Пояснити, чому саме такий вигляд вона мала.
3. Місто будування XVІст. зазнало відчутного впливу Європейського Відродження. У чому виявився цей вплив?
4. Назвати сільськогосподарські знаряддя праці І пол. XVІІст.
5. Прочитати тест і виконати завдання.
У середині XVІІст. у містах бурхливо розвивалося ремесло. На той час налічувалося близько 270 ремісничих спеціальностей, при чому цехове ремесло почало занепадати, поступаючись мануфактурному виробництву.
1)Як наведена інформація характеризує розвиток ремесла в українських землях?
6. Написати історичний твір на тему : «Повсякденне життя українців у ІІ пол..XVІІ – І пол.. XVІІІ ст.»
7. Довести або спростувати твердження.
Господарство Речі Посполитої базувалися на тяжкій примусовій праці українських кріпаків.
8. Прочитати текст і виконати завдання.
Укріплення Нової Січі було трикутної форми з двох боків омивалося протокою Дніпра – річкою Підпільною. Із боку поля Січ захищали рів і вал із вежами, де були встановлені гармати. Посередині, навколо великого майдану, були розташовані церква, будинок військової канцелярії, житла старшини, пушкаря, продовольчі комори, а також 38 козацьких куренів – великих продовгуватих будівель. У передмісті Січі розташувалися майстерні й житла ремісників(ковалів, шевців, кравців), крамниці тощо.
1) Пояснити, чому саме це місце обрали козаки для Нової Січі.
2) Схематично намалювати зовнішньої Нової Січі.
Білет 10.
