Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді до іспиту.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
399.63 Кб
Скачать

3.Історичні уявлення. Визначте основні напрямки та наведіть приклади формування уявлень про факти минулого.

Історичні уявлення   -  це результат складної психічної діяльності  : відчуттів, сприйняття, пам’яті , уяви, емоцій, осмислення, що утворюють у свідомості дитини картину, яскравий образ минулого.

Історичний образ -    це почуттєво емоційний та раціонально логічний відбиток історичної дійсності у свідомості дитини, існуючий у вигляді  уявлення про речі, людей, середовища, історичну подію.

Види історичних уявлень:

1.       Кількіснісні; 2.       Просторові(локальні); 3.       Хронологічні; 4.       Образні; 5.       Логічні.

Створення і збагачення  історичних уявлень у свідомості дітей має виховне значення. Яскраві образи минулого впливають на формування життєвих ідеалів, ецомійно  – ціннісних орієнтацій учня, його поведінку, сприяють громадянському і моральному вихованню.

Складність процесу формування історичних уявлень залежить від низки факторів.

По – перше , специфіка предмету вивчення. Інформація надається учням в опосередкованій  формі, тому існує небезпека викривлення чи суб’єктивної інтерпретації  інформації,  що передається.

По – друге ,  на основі вивчення кожної історичної події можна створити безліч уявлень, проте існують обмеження рамками програми та кількістю часу      на їх засвоєння.

Тому історичні уявлення, що формуються, повинні ретельно відбиратися і відображати цілісну картину історичної події, явища через один – два образи.

По – третє , процес створення уявлень потребує обов’язкового впливу інформації на емоційно – чуттєву сферу учня. Тому вчителю слід відбирати прийоми і засоби навчання, що можуть забезпечити такий ефект.

Етапи формування історичного образу Історичної події, явища, процесу.

1.       Актуалізація минулого чуттєвого досвіду.

Оживити в пам’яті опорні образи  та увлення, які пов’язані з тими, що підлягають засвоєнню, шляхом бесіди, демонстрування наочності, читання тексту.

2.       Надання інформації про історичний факт у вигляді яскравої розповіді  про зовнішню сторону протікання події, процесу ( історичні пам’ятки, малюнки, рольові сценки, фрагменти текстів художньої літератури).

3.       Поелементний  розгляд   первинного  образу, формування окремих видів уявлень ( прийоми і засоби навчання, відповідаючи на питання : скільки, хто, як, де, коли, яким чином).

4.       Перехід учнів до цілісного образу -  картини історичного минулого – явища, процесу, епохи – на основі сформованих окремих видів уявлень. (Розгляд історичних джерел, робота в групах, бесіди).

5.       Закріплення уявлення в  пам’яті  учнів  створеного образу (два типи завдань: 1) вербалізація образу у вигляді опису, розповіді, характеристики; 2) малювання, макетування, ліплення образу).

Завдання на формування  образів оточуючої   природи та матеріальних предметів.

1.       Написати  невеличке повідомлення на тему «Козацький побут» за наведеним планом: «житло», «їжа», «одяг», «дозвілля».

2.       Прочитати уривок і виконати завдання.

Виликий Луг був добрим місцем для розташування козаків. Він являв собою величезний острів, оточений річками Дніпром, Кушугумом та Кінськими Водами  і прорізаний Дніпровими протоками на безліч маленьких островів. Увесь Луг мав 5 миль, або 50 верст у довжину та біля 3 миль завширшки; Його вкривав одвічний ліс і несходимі  кущі очеретів, осоки та шелюгів. На тих островах була ціла мережа озер і боліт, які під час повені сполучалися з Дніпром. Знайти та добути  тут козаків вороги не могли, за те прогодуватися запорожцям у Великому Лузі  було не важко, бо всі його протоки, озера й лимани аж кишіли рибою, а в лісах водилася сила звірини та птиці. Бракувало козакам тільки борошна та пороху, тому вони час від часу виряджали товаришів   байдарками по Дніпру  на Україну. (А.Кащенко)

1)      Пояснити, чому саме Великий Луг  обрали козаки для свого проживання.

2)      Яким  чином  ставлення до Великого  Лугу відбиває козацьке прислів’я «Січ – мати, а Великий Луг – батько, отам треба й померати»?

     Прочитати текст і виконати завдання.  

У 1552 – 1554 рр. на о. Мала Хортиця було побудовано фортецю, яка започаткувала першу відому козацьку Січ. Козаки оточили фортецю валом і частоколом, а над брамами поставили гармати і почали звіддти воювати з татарами.

Відправлялися далеко в степи, нижчили татарські оселі, стаючи таким чином дуже небезпечним для Криму

1)      Пояснити походження слова «Січ».

2)      Пояснити чому козаки обрали саме о. Мала Хортиця для будівництва Січі. Звернути увагу на географічне розташування цього острову.

3)      Намалювати, як виглядала Січ на о. Мала Хортиця. Пояснити, чому саме такий вигляд вона мала.

3.       Місто будування  XVІст. зазнало відчутного впливу Європейського Відродження. У чому виявився цей вплив?

4.       Назвати сільськогосподарські знаряддя  праці  І пол.  XVІІст.

5.       Прочитати тест і виконати завдання.

У середині XVІІст. у містах  бурхливо розвивалося ремесло. На той час налічувалося близько 270 ремісничих спеціальностей, при чому цехове ремесло почало занепадати, поступаючись мануфактурному   виробництву.

1)Як наведена інформація характеризує розвиток ремесла в українських землях?

6.       Написати історичний твір на тему : «Повсякденне життя українців у ІІ пол..XVІІ – І пол.. XVІІІ ст.»

7.       Довести або спростувати твердження.

Господарство Речі Посполитої базувалися на тяжкій примусовій праці українських кріпаків.

8.       Прочитати текст і виконати завдання.

Укріплення Нової Січі було трикутної форми з двох боків  омивалося протокою Дніпра – річкою Підпільною. Із боку поля Січ захищали рів і вал із вежами, де були встановлені гармати. Посередині, навколо великого майдану, були розташовані церква, будинок військової канцелярії, житла старшини, пушкаря, продовольчі комори, а також 38 козацьких куренів – великих продовгуватих будівель. У передмісті Січі  розташувалися майстерні й житла ремісників(ковалів, шевців, кравців), крамниці тощо.

1)      Пояснити, чому саме це місце обрали козаки для Нової Січі.

2)      Схематично намалювати зовнішньої Нової Січі.

Білет 10.