- •Б 6 1.Етапи становлення педагогіки як науки
- •Б 7 1.Об'єкт, предмет і функції педагогіки
- •Б 8 .1. Понятійно-категоріальний апарат педагогіки як науки
- •Б 10 .1. Система педагогічних наук
- •Б 1 .1..Екзистенціалізм та прагматизм як філософські основи педагогіки
- •Б 2.1. Неотимізм, біхевіоризм, діалектичний матеріалізм як філософські основи педагогіки.
- •Б 3 . 1. Методологія педагогіки як науки
- •Б 4. 1 Конкретно-методологічні принципи педагогічних досліджень
- •Б 5. 1.Сутність,функції та основні підходи до класифікації методів наукового дослідження
- •Б 26 .1. Характеристика емпіричних і теоретичних методів наукового дослідження
- •Б 28 .1. Тестування та проективні методи дослідження
- •Б 29. 1. Математичні методи дослідження
- •Б 11. 1.Поняття про особистість, її розвиток та формування
- •Б 12.1. Спадковість і розвиток особистості
- •Б 13.1. Середовище і розвиток особистості
- •Б 21. 1. Вікова періодизація розвитку особистості
- •Б 22.1.Особливості виховання учнів середнього шкільного віку
- •Б 23. 1. Особливості виховання учнів старшого шкільного віку
- •Б 25. 1 Педагогічний процес як система
- •Б 18. 2. Гуманістична педагогіка
- •Б 19.1. Об'єкт,предмет,завдання та функції дидактики як науки
- •Основними функціями дидактики є:
- •Б 20 . 1.Сутність,функції та структура процесу навчання
- •Б 17. 2.Мета і завдання виховання
- •Б 18.2. Закономірності побудови процесу виховання.
- •Б 21. 2. Методи,прийоми і засоби виховання. Умови,що визначають вибір методів виховання
- •Б 22. 2 Класифікація методів виховання
- •Б 23. 2. Методи формування свідомості особистості
- •Б 24.2 Методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки
- •Б 27. 2.Генетико-моделюючий метод виховання
- •Б 28.2. Теоретичні засади організаційних форм виховання.
- •Б 29. 2 Колектив і його види
- •Б 30. 2. Сутність,зміст,функції та ознаки виховного колективу
- •Б 1. 2.Динаміка розвитку виховного колективу
- •Б 2. 2. Формальні і неформальні групи
- •Б 3. 2.Сутність,функції,види та рівні сформованості світогляду
- •Б .4 2. Характеристика структурних компонентів світогляду
- •Б 5. 2. Дидактичні та виховні умови формування світогляду
- •Б 13. 2. Сутність , функції та зміст естетичного виховання
- •Б 14 2. Характеристика процесу естетичного виховання
- •Б 15. 2. Сутність, функції та зміст трудового виховання
- •Функції трудового виховання:
- •Б 6.2. Характеристика процесу трудового виховання
- •Б 7.2. Сутність,функції, принципи та зміст національного виховання
- •Б 8.2. Методи,прийоми та засоби реалізації національного виховання Методи патріотичного виховання учнів:
- •Б 9. 2.Сутність, функції та зміст розумового виховання
- •Основні компоненти розумового виховання:
- •Б 10. 2. Характеристика процесу розумового виховання
- •Б 21 . 1. Закономірності процесу навчання.
- •Б 22. 3.Принципи процесу навчання. Шляхи реалізації обраного принципу навчання.
- •Б 23. 3 Емпіричні знання як компонент змісту освіти. Навести приклади різних видів емпіричних знань.
- •Б 24. 3 Теоретичні знання як компонент змісту освіти. Навести приклади різних видів теоретичних знань.
- •Б 25. 3 Поняття як компонент змісту освіти. Навести приклади різних видів понять.
- •Б 16. 3. Індуктивний та дедуктивний методи формування понять. Показати процес їх використання при формулюванні обраних видів понять.
- •Б 18. 3 Структура процесу засвоєння знань. Показати реалізацію етапів засвоєння знань при вивченні обраної теми.
- •Б 19. 3. Структура процесу формування навичок і вмінь. Показати процес формування обраної навички чи уміння.
- •Б 20. 3 Сутність, функції та структура методу навчання. Показати взаємозв'язок методів і прийомів навчання при вивченні обраної теми.
- •Б 1. 3. Основні підходи до класифікації методів навчання. Показати процес використання обраного методу навчання.
- •Б 2.3. Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності та процес їх використання.
- •Б 6. 3. Проблемний метод навчання та процес його використання при вивченні обраної теми
- •Б 7 . 3. Частково-пошуковий метод навчання.
- •Б 8. Дослідницький метод навчання та процес його використання при вивченні обраної теми.
- •Б 9 Сутність, функції та основні підходи до класифікації засобів навчання. Показати процес використання обраного засобу навчання.
- •Б 26. Структурні компоненти підручника. Конкретизуйте свою відповідь.
- •Б 27. Сутність, функції та класифікація форм навчання. Показати процес використання обраної форми навчання.
- •Б 29. Комбінований урок та структура його проведення.
- •Б 30. Урок засвоєння нових знань та структура його проведення.
- •Б 11 Урок узагальнення і систематизації та структура його проведення.
- •Б12. Основні положення теорії проблемного навчання. Процес використання обраного компоненту проблемного підходу до побудови процесу навчання.
- •Б 14. Основні положення теорії розвиваючого навчання. Процес використання обраного компоненту розвиваючого підходу до побудови процесу навчання.
- •Б 15 Основні положення теорії програмованого навчання. Показати процес реалізації обраного виду програмованого навчання.
Б 11. 1.Поняття про особистість, її розвиток та формування
Розвиток — це специфічний процес зміни, результатом якого є виникнення якісно нового, поступальний процес сходження від нижчого до вищого, від простого до складного. Формування людини — це складний процес становлення людини як особистості, який відбувається в результаті розвитку і виховання; цілеспрямований процес соціалізації особистості, що характеризується завершеністю. Хоча про завершеність цього процесу можна говорити лише умовно.
Людина — це біологічна істота, яка характеризується такими фізіологічними ознаками, як пряма хода, розвинена черепна коробка та передні кінцівки тощо. Цим поняттям широко оперують у фізіології, анатомії, медицині. Особистість є соціальним поняттям; людину з соціально-психологічного погляду характеризують рівень розвитку психіки, здатність до засвоєння соціального досвіду, можливість спілкування з іншими людьми. Індивідуальність — особистість, яка характеризується унікальними, неповторними соціально-психічними якостями, що помітно вирізняють її серед інших особистостей.
Людська особистість розвивається в анатомо-фізіологічному (зміни виявляються у збільшенні й розвитку кісткової та м'язової систем, внутрішніх органів, нервової системи), психічному(зміни охоплюють розумовий розвиток, формування психічних рис особистості.), соціальному напрямах (якості, необхідні для життя в суспільстві). Розвиток особистості залежить від спадковості, середовища та виховання. Його джерелом і внутрішнім змістом є різноманітні внутрішні та зовнішні суперечності. Вони виявляються у психічних процесах збудження і гальмування, в емоційній сфері - у відчуттях задоволення і незадоволення, радості і горя. Особистість активно розвивається, відчуваючи суперечності між своїми прагненнями та можливостями (прагнучи досягти певних результатів у навчанні за недостатнього рівня пізнавальних можливостей, дитина починає посилено працювати над собою).
У навчально-виховній діяльності педагогам слід враховувати, що розвиток особистості школяра має наслідувальний характер (ця закономірність є основою теоретичних засад використання прикладу у вихованні), а людська особистість розвивається в діяльності, під впливом середовища (умови життя, насамперед близьке оточення, засоби масової інформації, вулиця, шкільний колектив, справляють відчутний вплив на розвиток особистості школяра). Особливості фізіологічного та психічного розвитку пов'язані з анатомо-фізіологічним дозріванням організму (його органів, центральної нервової системи, залоз внутрішньої секреції).
Увесь процес розвитку людини поділяють на певні вікові періоди. У педагогіці шкільний вік поділяють на молодший (6-7 - 11-12 років); середній, або підлітковий (12- 15 років); старший, або юнацький (15-18 років). Межі вікових періодів відносно рухомі, тому що природний потенціал дітей і виховний вплив на них різні. Кожній віковій групі властиві певні анатомо-фізіологічні, психічні та соціальні ознаки, які називають віковими особливостями.
Б 12.1. Спадковість і розвиток особистості
Спадковість — здатність організму відтворювати потомство, передавати свої ознаки наступним поколінням, відновлення у нащадків біологічної подібності.
Носіями спадковості є гени (від гр. genos - походження). У генотипі - своєрідному генетичному коді - зберігається і передається вся інформація про властивості організму.За спадковістю передаються: тип нервової системи, конституція тіла, зовнішні ознаки (колір волосся, очей, шкіри) та власне людські задатки (високоорганізований мозок, здатність розмовляти, ходити у вертикальному положенні, займатись певними видами діяльності та ін.).
За свідченням психологів, вродженими у людини є не готові здібності, а тільки потенційні можливості для їх розвитку — задатки. Задатки — природні особливості людини, які є передумовою для розвитку індивіда. Вони впливають на швидкість виникнення умовних рефлексів, вироблення навичок, форм поведінки, становлення темпераменту, але самі по собі не зумовлюють особливостей особистості. Якщо немає сприятливих суспільних умов, чи людина не займається відповідною діяльністю, вони взагалі можуть не виявлятися. Щоб стати талановитим художником або композитором, потрібні не тільки природні дані, а й певні умови суспільного життя.
Спадково передаються інтелектуальні здібності — основа розвитку розумових і пізнавальних сил. Генетики довели, що люди здатні до необмеженого духовного розвитку завдяки можливостям мозку. Проте інтелектуальний розвиток відбувається лише за активної розумової діяльності. Тому важливо якомога раніше виявляти задатки до різних видів діяльності й створювати відповідні умови для їх розвитку. Спадковість може бути причиною не лише ранньої обдарованості, а й розумового відставання. Виховують таких дітей у спеціальних школах, в яких навчання відбувається за спеціальними програмами.
Суперечливі погляди вчених викликає проблема успадкування моральних якостей особистості. Хоч, як стверджував М.П.Дубінін, жодних "генів для духовного змісту" людини не існує, сьогодні чимало вчених виявляють схильність до теорії "природженого зла", оскільки генетика засвідчує існування залежності між певними успадкованими дефектами і відхиленнями у психіці та моральній поведінці.
Нинішній же стан розвитку генетики засвідчує, що в людській психіці немає жодного компонента, який був би лише природним або соціальним (А.В.Брушлинський). Спадковість, середовище, виховання - три взаємозв'язані чинники розвитку, які покликані діяти гармонійно за умови оптимального їхнього використання.
