Б 5. 1.Сутність,функції та основні підходи до класифікації методів наукового дослідження

Метод (гр. methodos) – спосіб пізнання, дослідження явищ природи і суспільного життя. Це також сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності, підпорядкованих вирішенню конкретного завдання. 

Методика (гр. methodike) – сукупність методів, прийомів проведення будь-якої роботи. Методика дослідження – це система правил використання методів, прийомів та операцій.

Функція методу полягає в тому, що з його допомогою отриму­ють нову інформацію про навколишню дійсність, заглиблюються в сутність явищ і процесів, розкривають закони і закономірності роз­витку, формування і функціонування об'єктів, які досліджуються.

За рівнем пізнання: емпіричні й теоретичні.

За метою: первинні методи, що використовуються з метою збору інформації, вивчення джерел, спостереження, опитування та ін. Вторинні методи використовуються з метою обробки та аналізу отриманих даних – кількісний та якісний аналіз даних, їх систематизація, шкалювання та ін. Третій тип представлений верифікаційними методами і прийомами, що дають змогу перевірити отримані результати. Вони зводяться також до кількісного та якісного аналізу даних на основі виміру співвіднесення постійних і змінних чинників.

За способом реалізації: логіко-аналітичні(дедукції та індукції), візуальні, або графічні, методи (графи, схеми, діаграми, картограми та ін. дають змогу отримати синтезоване уявлення про досліджуваний об'єкт і водночас наочно показати його складові, їхню питому вагу, причинно-наслідкові зв'язки, інтенсивність розподілу компонентів у заданому об'ємі), експериментально-ігрові методи безпосередньо стосуються реальних об'єктів, які функціонують у конкретній ситуації, і призначаються для прогнозування результатів. 

З ширшого погляду методи дослідження поділяють на загальнонаукові (тобто вони можуть бути методами й емпіричного, і теоретичного дослідження) і спеціальні, що застосовуються в конкретній галузі науки. У будь-якому дослідженні звичайно ж суміщаються і загальнонаукові, і спеціальні методи дослідження.

Загальнонаукові методи дослідження поділяють на три великі групи: методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння, вимір, експеримент, моніторинг); методи теоретичного дослідження (сходження від абстрактного до конкретного, ідеалізація, уявний експеримент, формалізація, аксіоматичний метод або дедуктивно-аксіоматичний); загальні методи, використовувані як на емпіричному, так і на теоретичному рівні дослідження (абстрагування й конкретизація, аналіз, синтез, індукція, дедукція, абдукція, моделювання, аналогія, історичний і логічний методи, метод графів).

Б 26 .1. Характеристика емпіричних і теоретичних методів наукового дослідження

Методи педагогічного дослідження - способи вивчення педагогічних явищ, отримання наукової інформації про них з метою визначення закономірних зв'язків, відношень і побудови наукових теорій.

Емпіричні методи зорієнтовані на пізнання безпосередньої дійсності, зовнішніх зв’язків і відношень. Педагогічне спостереження - в основі цілеспрямоване сприйняття дослідником певних аспектів і явищ педагогічної практики. 1) включене, коли дослідник стає членом групи, у якій здійснюють спостереження, 2) невключене - "збоку"; 1)відкрите 2)приховане (інкогніто); 1) суцільне 2) вибіркове.

До методів опитування належать бесіда,інтерв'ю, анкетування. Бесіда - усно-контактна форма спілкування, її проводять відповідно до заздалегідь накресленого плану з переліком питань, які потрібно з'ясувати, без запису відповідей співрозмовника. Інтерв'ю - викладення суджень у визначеній (заздалегідь) послідовності. Відповіді можна записувати на відеомагнітофон. Анкетування - - одержання письмових відповідей на поставлені запитання.

Педагогічний експеримент - дослідницька діяльність з метою вивчення причинно-наслідкових зв'язків у педагогічних явищах, що містить досвідчене моделювання педагогічного явища та умов його перебігу. Розрізняють експеримент природний і лабораторний; констатуючий і перевірювальний; творчий, перетворюючий, формуючий.

+ Метод рейтингу - оцінювання окремих сторін діяльності досвідченими суддями (експертами).+ Метод вивчення шкільної документації та учнівських робіт (плани роботи, особові справи учнів, класні журнали, контрольні роботи, зошити)+Метод узагальнення незалежних характеристик(узагальнення, порівняння, осмислення отриманих за допомогою інших методів відомостей про учнів)+Метод соціометрії (вивчення взаємин в колективі. Пр.:«З ким би ти хотів сидіти за партою?»)+Метод аналізу результатів діяльності учнів (успішність,виконання громадських доручень,участь в конкурсах)

Теоретичні методи: Аналіз – розкладання цілого педагогічного явища на частини; Синтез – відновлення цілісного розглядуваного педагогічного явища чи процесу в усьому різноманітті його виявів. Індукція – на підставі загальних знань роблять висновки про конкретне. Дедукція- від одиничного та окремого до загального. Порівняння – зіставлення отриманих результатів дослідження з наміченими цілями та станом об’єкту до початку дослідження. Класифікація – логічний розподіл педагогічних фактів, явищ, процесів за притаманною для певної групи ознакою. Узагальнення – логічна операція в результаті якої відбувається перехід від одиничного до загального, від менш загального до більш загального судження, знання, оцінки. Абстрагування – виокремлення із сукупності ознак, властивостей явища ті, що становлять предмет дослідження. Конкретизація – надання предмету конкретного вираження; відбувається збагачення педагогічних понять новими ознаками, оскільки цей метод спрямований на висвітлення розвитку предмета як цілісної системи.

.

б 27 .1. Соціологічні методи дослідження

Останнім часом у педагогіці активно використовують соціологічні методи дослідження: анкетування, визначення рейтингу, узагальнення незалежних характеристик.

Спостереження – метод дослідження, який передбачає отримання інформації шляхом безпосереднього спостереження за діями об’єкта дослідження у певних ситуаціях. різновиди спостереження: - стандартизоване –нестандартизоване;- включене - невключене;- відкрите - інкогніто;- лабораторне - польове.

Анкетування - метод збору фактів на основі письмового самозвіту досліджуваних за спеціально складеною програмою. Застосовують для одержання інформації про типовість певних явищ навчально-виховного процесу. Анкетне опитування проводять для з'ясування біографічних даних, поглядів, ціннісних орієнтацій, соціальних установок та особистісних рис опитуваних.

Метод рейтингу - оцінювання діяльності, її окремих аспектів компетентними експертами, здатними вирішувати творчі завдання, контролювати процес експертизи, виявляти наукову об'єктивність, аналітичність, широту і конструктивність мислення, самокритичність, мати власну думку і вміти її обстоювати. За допомогою рейтингу відбувається первинна класифікація соціальнопсихологічних об'єктів за ступенем вираження загальної для них властивості — експертних оцінок.

Метод узагальнених незалежних характеристик - розроблений російським психологом К. Платоновим. Передбачає узагальнення відомостей про учнів, одержаних з різних джерел (вчителі, батьки, особи, що спостерігали за учнями у важливих для дослідника ситуаціях, однолітки, друзі), зіставлення цих відомостей, їх осмислення. При зіставленні незалежних характеристик необхідно зважати на ймовірність існування розбіжностей в оцінках, зумовлені необ'єктивністю, поспішністю, непрофесійністю суджень “експертів”. В такому разі з'ясовують причини розбіжностей, аналізують чинники, що зумовили їх. Різновидом даного методу є педагогічний консиліум. Передбачає колективне обговорення результатів вивчення вихованості учнів (за певною програмою єдиними критеріями), оцінювання конкретних якостей особистості, з'ясування причин можливих відхилень в їх поведінці, вироблення засобів щодо запобігання недоліків. Дає змогу оцінювати не тільки наявний рівень розвитку конкретних рис особистості, але й динаміку їх.

Соціометрія — галузь соціології, яка вивчає міжособистісні взаємини у малих групах кількісними методами, зосереджуючись на внутрігрупових симпатіях і антипатіях; прикладна наука, метод вивчення структури й рівня міжособистісних емоційних зв'язків у групі. Цей метод застосовують для дослідження міжособистісних стосунків і міжгрупових відносин з метою їх поліпшення. Він дає змогу вивчити особливості неформальних (неофіційних) стосунків, одержуючи соціологічну інформацію, яку іншим шляхом дістати майже неможливо.