- •Б 6 1.Етапи становлення педагогіки як науки
- •Б 7 1.Об'єкт, предмет і функції педагогіки
- •Б 8 .1. Понятійно-категоріальний апарат педагогіки як науки
- •Б 10 .1. Система педагогічних наук
- •Б 1 .1..Екзистенціалізм та прагматизм як філософські основи педагогіки
- •Б 2.1. Неотимізм, біхевіоризм, діалектичний матеріалізм як філософські основи педагогіки.
- •Б 3 . 1. Методологія педагогіки як науки
- •Б 4. 1 Конкретно-методологічні принципи педагогічних досліджень
- •Б 5. 1.Сутність,функції та основні підходи до класифікації методів наукового дослідження
- •Б 26 .1. Характеристика емпіричних і теоретичних методів наукового дослідження
- •Б 28 .1. Тестування та проективні методи дослідження
- •Б 29. 1. Математичні методи дослідження
- •Б 11. 1.Поняття про особистість, її розвиток та формування
- •Б 12.1. Спадковість і розвиток особистості
- •Б 13.1. Середовище і розвиток особистості
- •Б 21. 1. Вікова періодизація розвитку особистості
- •Б 22.1.Особливості виховання учнів середнього шкільного віку
- •Б 23. 1. Особливості виховання учнів старшого шкільного віку
- •Б 25. 1 Педагогічний процес як система
- •Б 18. 2. Гуманістична педагогіка
- •Б 19.1. Об'єкт,предмет,завдання та функції дидактики як науки
- •Основними функціями дидактики є:
- •Б 20 . 1.Сутність,функції та структура процесу навчання
- •Б 17. 2.Мета і завдання виховання
- •Б 18.2. Закономірності побудови процесу виховання.
- •Б 21. 2. Методи,прийоми і засоби виховання. Умови,що визначають вибір методів виховання
- •Б 22. 2 Класифікація методів виховання
- •Б 23. 2. Методи формування свідомості особистості
- •Б 24.2 Методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки
- •Б 27. 2.Генетико-моделюючий метод виховання
- •Б 28.2. Теоретичні засади організаційних форм виховання.
- •Б 29. 2 Колектив і його види
- •Б 30. 2. Сутність,зміст,функції та ознаки виховного колективу
- •Б 1. 2.Динаміка розвитку виховного колективу
- •Б 2. 2. Формальні і неформальні групи
- •Б 3. 2.Сутність,функції,види та рівні сформованості світогляду
- •Б .4 2. Характеристика структурних компонентів світогляду
- •Б 5. 2. Дидактичні та виховні умови формування світогляду
- •Б 13. 2. Сутність , функції та зміст естетичного виховання
- •Б 14 2. Характеристика процесу естетичного виховання
- •Б 15. 2. Сутність, функції та зміст трудового виховання
- •Функції трудового виховання:
- •Б 6.2. Характеристика процесу трудового виховання
- •Б 7.2. Сутність,функції, принципи та зміст національного виховання
- •Б 8.2. Методи,прийоми та засоби реалізації національного виховання Методи патріотичного виховання учнів:
- •Б 9. 2.Сутність, функції та зміст розумового виховання
- •Основні компоненти розумового виховання:
- •Б 10. 2. Характеристика процесу розумового виховання
- •Б 21 . 1. Закономірності процесу навчання.
- •Б 22. 3.Принципи процесу навчання. Шляхи реалізації обраного принципу навчання.
- •Б 23. 3 Емпіричні знання як компонент змісту освіти. Навести приклади різних видів емпіричних знань.
- •Б 24. 3 Теоретичні знання як компонент змісту освіти. Навести приклади різних видів теоретичних знань.
- •Б 25. 3 Поняття як компонент змісту освіти. Навести приклади різних видів понять.
- •Б 16. 3. Індуктивний та дедуктивний методи формування понять. Показати процес їх використання при формулюванні обраних видів понять.
- •Б 18. 3 Структура процесу засвоєння знань. Показати реалізацію етапів засвоєння знань при вивченні обраної теми.
- •Б 19. 3. Структура процесу формування навичок і вмінь. Показати процес формування обраної навички чи уміння.
- •Б 20. 3 Сутність, функції та структура методу навчання. Показати взаємозв'язок методів і прийомів навчання при вивченні обраної теми.
- •Б 1. 3. Основні підходи до класифікації методів навчання. Показати процес використання обраного методу навчання.
- •Б 2.3. Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності та процес їх використання.
- •Б 6. 3. Проблемний метод навчання та процес його використання при вивченні обраної теми
- •Б 7 . 3. Частково-пошуковий метод навчання.
- •Б 8. Дослідницький метод навчання та процес його використання при вивченні обраної теми.
- •Б 9 Сутність, функції та основні підходи до класифікації засобів навчання. Показати процес використання обраного засобу навчання.
- •Б 26. Структурні компоненти підручника. Конкретизуйте свою відповідь.
- •Б 27. Сутність, функції та класифікація форм навчання. Показати процес використання обраної форми навчання.
- •Б 29. Комбінований урок та структура його проведення.
- •Б 30. Урок засвоєння нових знань та структура його проведення.
- •Б 11 Урок узагальнення і систематизації та структура його проведення.
- •Б12. Основні положення теорії проблемного навчання. Процес використання обраного компоненту проблемного підходу до побудови процесу навчання.
- •Б 14. Основні положення теорії розвиваючого навчання. Процес використання обраного компоненту розвиваючого підходу до побудови процесу навчання.
- •Б 15 Основні положення теорії програмованого навчання. Показати процес реалізації обраного виду програмованого навчання.
Б 14. Основні положення теорії розвиваючого навчання. Процес використання обраного компоненту розвиваючого підходу до побудови процесу навчання.
Розвивальне навчання - навчання, спрямоване на досягнення найбільшої ефективності розвитку пізнавальних можливостей дитини (сприймання, мислення, уяви, пам'яті тощо).
Термін «розвиваюче навчання» зобов’язан своїм походженням В.В. Давидову.На сьогодні системно розроблено дві основні концепції розвиваючого навчання – Л.В. Занкова і В.В. Давидова.
Мета навчання – оптимальний загальний розвиток кожної дитини.
Завдання навчання – представити учням цілісну широку картину світу засобами науки, літератури, мистецтва та пізнання.
Система розвиваючого навчання грунтується на таких дидактичних принципах:
- навчання на високому рівні труднощів;
- швидкий темп у вивченні програмового матеріалу (відмову від тупцювання на місці, від одноманітного повторення пройденого матеріалу);
- провідна роль теоретичних знань(засіб розвитку учнів і основа оволодіння уміннями і навичками);
- усвідомлення учнями процесу учіння;
- цілеспрямована і систематична робота над розвитком усіх учнів, у тому числі і найслабших.
Методика розвивального навчання має такі переваги:
• попереджує перевантаження учнів, оскільки заперечує надмірне насичення дітей інформацією;
розвиває мислення, оскільки перетворює дітей в активний об'єкт сприймання;
вчить спілкуванню, бо викликає потребу висловлювати свою власну точку зору та слухати думку опонента;
допомагає вихованню, тому що задовольняє природне бажання дитини до самовираження і самовдосконалення;
сприяє фізичному здоров'ю, бо враховує психофізіологічні особливості кожної дитини, її творчі здібності;
У процесі навчання використовується широкий спектр форм навчання: класних та позакласних; фронтальних, групових, індивідуальних у співвідношенні з особливостями навчального предмета та бажанням учнів (такі уроки як: урок-змагання; урок-вікторина, урок- “круглий стіл”; урок-гра, інтегровані уроки та різноманітні ігри).
Система розвивального навчання висуває нові вимоги насамперед до вчителя. Оскільки під час уроків в системі розвивального навчання учень виявляє себе в колективній діяльності, в умовах співпраці з суб’єктами, необхідною якістю педагога є здатність до побудови колективно – розподіленої діяльності, а також здатність до формування стосунків з дітьми на основі принципу рівності, орієнтації педагога на взаємодію з дитиною.
Б 15 Основні положення теорії програмованого навчання. Показати процес реалізації обраного виду програмованого навчання.
Програмоване навчання - навчання з використанням програми управління процесом засвоєння знань, умінь і навичок і відповідного контролю за ним.
Грунтується на наявності точно окресленого обсягу знань, умінь і навичок, які слід засвоїти, і його розчленуванні на малі дози (порції, кадри), на сприйманні цих доз у строгій логічній послідовності. Засвоєння дози інформації повинно готувати учнів до сприйняття наступної дози. Засвоєння кожної дози інформації має відбуватися відповідно до пізнавальних можливостей учня, самоконтролю за процесом засвоєння інформації.
Для реалізації програмованого навчання використовують спеціальні програмовані підручники і навчальні машини. Матеріал у підручнику може бути викладено в лінійній або розгалуженій системах.
За лінійної системи викладу матеріалу в підручнику передбачається поділ навчальної інформації на малі дози, не складні для засвоєння. Кожна доза розрахована на активне реагування учня, а програма містить підказки, натяки або вказівки, які полегшують пошук правильної відповіді. За будь-якої відповіді учень дізнається, чи правильна вона. За неправильної відповіді він мислить, шукає правильну або переходить до іншої дози. Лінійна програма унеможливлює помилки і приносить задоволення від успіхів. Усі учні засвоюють той самий навчальний матеріал, але в різному темпі. Лінійна система викладу навчального матеріалу не розрахована на різний рівень розвитку учнів.
За розгалуженої системи викладу матеріалу, його також ділять на дози. У кожному кадрі учневі повідомляють інформацію, а відтак пропонують завдання. Відмінність розгалуженої системи від лінійної в тому, що в ній до кожного завдання дано кілька відповідей, а після засвоєння дози інформації треба вибрати правильну відповідь. За правильної відповіді учень переходить до засвоєння наступної дози, за неправильної - він додатково засвоює вивчену інформацію. Такий підручник не дає змоги учневі просуватися далі, доки він не виконає завдання правильно. Головну увагу при цьому приділено не запобіганню помилкам, а їх роз'ясненню та контролю за засвоєнням матеріалу.
Працюючи за розгалуженою програмою, учень не бачить перед собою відповідей на поставлені запитання. Лише вибравши відповідь, він розкриває вказану сторінку підручника і переконується, чи правильно відповів на поставлене запитання (самоконтроль). Якщо навчання здійснюється за допомогою комп'ютера, він видасть учневі інформацію після того, як той вибрав відповідь. Розгалужена система програмування передбачає вищий ступінь індивідуалізації, ніж лінійна. Учень, обираючи ту чи іншу гілку, ніби сам встановлює для себе швидкість вивчення. Він може, легко засвоюючи матеріал і правильно відповідаючи на всі запитання, витратити на вивчення розділу чи теми мінімум часу. Якщо учень засвоює матеріал важче, потребує додаткових роз'яснень, йому доводиться витрачати на навчання більше часу.
