Б 2.3. Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності та процес їх використання.

Метод навчання - спосіб упорядкованої, взаємопов'язаної діяльності вчителів та учнів, спрямованої на вирішення завдань освіти, виховання і розвитку в процесі навчання.

Цей клас методів включає чотири підгрупи методів навчання.

Перша підгрупа (за джерелом передачі і сприймання навчальної інформації):

• Словесні (Пояснення, роз'яснення, розповідь, бесіда, інструктаж, лекція, дискусія, диспут);

• Наочні (ілюстрація, демонстрація);

• Практичні (досліди, вправи, навчально-продуктивна праця).

Друга підгрупа (за логікою передачі і сприймання інформації):

• Індуктивні (від часткового до загального) передбачає спочатку викладання фактів, демонстрацію дослідів і наочних посібників, виконання вправ, а потім поступового підведення учнів до узагальнень, визначення понять, формулювання законів.;

• Дедуктивні - від загального до часткового, від припущень і посилань до їх наслідків і висновків. Учитель спочатку повідомляє загальне положення, формулу, закон, а потім поступово виводить часткові випадки. ;

• Аналітичні, синтетичні, аналітико-синтетичні.

Третя підгрупа (за ступенем самостійності мислення учнів у процесі оволодіння знаннями):

• пояснювально-ілюстративний

• Репродуктивні;

• проблемного вивчення матеріалу

• частково-пошуковий

• дослідницький

Четверта підгрупа (за ступенем управління навчальною діяльністю. Навчальна робота під керівництвом учителя. Самостійна робота учнів):

• Робота з книгою, письмова робота, лабораторна робота;

• Робота під керівництвом учителя, включаючи й роботу на навчальних машинах;

• Самостійна робота учнів (з книгою, письмова, лабораторна, виконання трудових завдань).

Б 3 3. Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності та процес їх використання.

Метод навчання - спосіб упорядкованої, взаємопов'язаної діяльності вчителів та учнів, спрямованої на вирішення завдань освіти, виховання і розвитку в процесі навчання.

Спрямовані на формування позитивних мотивів навчання, стимулюють пізнавальну активність і одночасно сприяють збагаченню школярів навчальною інформацією. Вони поділяються на дві підгрупи.

Перша підгрупа - методи формування пізнавальних інтересів учнів:

1)метод створення ситуації інтересу при викладанні певного навчального матеріалу (використання пізнавальних ігор, ситуацій, відкриття, дотепних гумористичних оповідок, перегляд навчальних телепередач, фрагментів кінофільмів, демонстрація інтригуючих дослідів тощо);

2) метод опори на життєвий досвід учня (використання як опори фактів, явищ, процесів, які легкодоступні для спостереження учнів і з якими вони зазвичай знайомі);

3)метод пізнавальних ігор (рольові ігри старшокласників, дидактизовані ігри КВК, "Поле чудес", "Що? Де? Коли?", ігри-подорожі та ін.);

4)метод навчальної дискусії (за умови відповідної попередньої підготовки учнів, яка полягає в опрацюванні додаткової літератури з теми);

5)метод створення відчуття успіху в навчанні (зміцнює впевненість у досягненні поставленої мети, пробуджує бажання вчитися)

Друга підгрупа - Методи стимулювання почуття обов'язку і відповідальності :

 1)метод роз'яснення мети навчання та показу учням суспільної й особистої значущості учіння;

2)метод пред'явлення учням вимог до вивчення предмета (організаційно-педагогічних, дисциплінарних, орфографічних тощо);

3)методи заохочення і покарання у навчанні (виставлення високої оцінки, схвалення чи осуд педагогом учня).

Б 4. 3. Методи контролю та самоконтролю в навчанні та процес їх використання. 

До методів контролю належать:

1) метод усного опитування, який передбачає перевірку знань, умінь та навичок учнів; використовуються репродуктивні (спрямовані на відтворення вивченого), реконструктивні (вимагають застосування знань та вмінь у змінених ситуаціях), творчі (застосування знань та вмінь у нестандартних умовах) запитання та завдання; за охопленням учнів перевіркою таке опитування має груповий, фронтальний або індивідуальний характер, може закінчуватися виставленням поурочного бала);

2) метод письмового контролю (письмові відповіді на заздалегідь підготовлені питання, предметні диктанти);

3) метод графічної контрольної перевірки (виявлення знань за допомогою графіків, таблиць, малюнків, креслень тощо);

4) метод лабораторного контролю (перевіряються вміння учнів користуватися лабораторним обладнанням);

5) метод програмованого контролю (здійснюється за допомогою комп'ютерів);

6) метод тестового контролю (без машинний і машинний);

7) метод взаємоконтролю учнів (передбачає допомогу сильніших учнів слабшим).

До методів самоконтролю належать:

1) метод самоконтролю учнів незалежно від їх успішності (надання права перевірки правильності виконаного завдання при зіставленні його результатів із відповіддю, розміщеною в кінці підручника; право перевірки правильності продиктованого вчителем під час диктанту тексту; слідкування за правильністю вимови іншомовних слів з використанням магнітофонних записів тощо);

2) метод самоконтролю учнів, переведених на режим довір 'я (надання учням із високою успішністю права вибору домашніх завдань, виставлення самому собі оцінки і т. д.).

Б 5. 4. Пояснювально-ілюстративний і репродуктивний методи навчання та процес їх використання. 

Пояснювально-ілюстративний метод - метод навчання, спрямований на повідомлення готової інформації різними засобами (словесними, наочними, практичними) та усвідомлення і запам'ятовування цієї Інформації учнями.

Він має такі характерні ознаки:

1) знання учням пропонують у "готовому" вигляді;

2) учитель організовує сприймання знань різними способами;

3) учні сприймають і осмислюють знання, фіксують їх у пам'яті;

4) міцність засвоєння знань забезпечується через їх багаторазове повторення.

Виклад навчального матеріалу може здійснюватись у процесі розповіді, вправи, бесіди з опорою на засвоєння правила, практичної роботи на застосування знань, законів та ін.

При використанні цього методу домінують такі пізнавальні процеси, як увага, сприймання, пам'ять і репродуктивне мислення. Пояснювально-ілюстративний метод широко використовують у сучасній школі тому, що він забезпечує системність знань, послідовність викладу, економить час. Проте цей метод має й певні вади, бо обмежує навчальну діяльність учня процесами запам'ятовування і відтворення інформації, не розвиває достатньою мірою його розумові здібності.

Репродуктивний метод - метод навчання, спрямований на відтворення учнем способів діяльності за визначеним учителем алгоритмом.

Його використовують для формування вмінь і навичок школярів. Репродуктивний метод має такі характерні ознаки:

1) знання учням пропонують у "готовому" вигляді;

2) учитель не тільки повідомляє знання, а й пояснює їх;

3) учні засвоюють знання, розуміють, запам'ятовують і правильно відтворюють їх;

4) міцність засвоєння знань та вмінь забезпечують через їх багаторазове повторення.

Виклад навчального матеріалу може відбуватись у процесі переказу прочитаного, вправи за зразком, роботи з книгою, аналізу таблиць, моделей за певним правилом.

Репродуктивний метод забезпечує можливість передавання великої за обсягом навчальної інформації за мінімально короткий час, без великих витрат зусиль. Проте він не дає змоги достатньою мірою розвивати гнучкість мислення, навички пошукової діяльності.