Б 25. 3 Поняття як компонент змісту освіти. Навести приклади різних видів понять.

Навчальні предмети, які засвоюють школярі, являють собою системи наукових понять як узагальнених знань про істотні ознаки предметів і явищ. Засвоєння навчального предмета і представляє, зокрема, формування відповідних понять.

Поняття – усвідомлене, систематизоване знання про зв’язки, відношення, суттєві ознаки явищ і процесів.

Поняття слід відрізняти від уявлення. Вони також пов'язані зі словом і можуть відрізнятися у різних людей, тоді як поняття по змісту, в основному, однакові у всіх людей.

Зміст понять характеризується ознаками, які властиві об'єктом, що відно­сяться до одного поняття. Зміст понять може змінюватися в подальшому розви­тку пізнання - уточнюватися, конкретизуватися, поглиблюватися.

Слід розрізняти побутові поняття (засвоюються ще до школи) і наукові (в процесі навчання). Розрізняють поняття наочні (можна пояснити на основі предметів, картинок) та абстрактні. Саме формування таких понять характери­зується складністю, можуть носити формальний характер.

З своєю класифікацією історичні поняття розподіляються на:

Одиничні – діють протягом короткого історичного часу, в тій чи іншій країні (Опричнина);

Особові – діють протягом значного періоду, в одній країні чи групі країн (козацтво);

Загальні – діють в різних країнах, в рамках певного суспільства(феодалізм);

Всеохопні – діють в різних суспільствах потягом великого історичного періоду (власність).

Поняття розрізняються по змісту історичного матеріалу: економічні, соціально-політичні, історико-культурні. 

Б 16. 3. Індуктивний та дедуктивний методи формування понять. Показати процес їх використання при формулюванні обраних видів понять.

Процес формування історичних понять починається з визначення суттєвих ознак та розкриття їх на конкретному історичному матеріалі. Далі учні повинні знати сутність історичного поняття. Наступними етапами роботи є визначення місця історичного поняття в загально історичному процесі та їх зв’язок з іншими історичними поняттями.

Велике значення має вибір вчителем основного методу формування понят­тя. Важливе місце посідає індуктивний метод. Він є провідним в утворенні понять, спрямовує думку учня на порівняння, класифікацію, узагальнення.

Вихідними об'єктами можуть бути реальні предмети або уявлення про них і явища, а також абстрактні поняття.

Згідно з індуктивною теорією утворення понять відбувається у такій по­слідовності:

1) створення цілісної картини історичного явища;

2) виділення його суттєвих ознак;

3) виявлені ознаки явища порівнюються між собою та об'єднуються;

4) визначення поняття;

5) вправи на використання поняття;

6) перехід до вивчення нових понять.

Одним із основних методів є також дедуктивний метод. Шляхом схо­дження від абстрактного до конкретного та створення змістових абстракцій і узагальнень.

1. Визначення поняття

2. Виділення суттєвих ознак поняття

3. Вивчення фактів формування уявлень.

Б 17. 3 Навички і вміння як діяльнісна частина змісту освіти. Навести приклади видів навичок і вмінь.

Разом із засвоєнням навчального матеріалу учні засвоюють різноманітні навички та вміння, що формуються на основі знань.

Основні компоненти формування навичок і вмінь: розбір і засвоєння правила, яке лежить в основі навички; подолання труднощів під час набуття навички; вдосконалення й автоматизація навички; закріплення досягнутого рівня навички та використання її на практиці.

Основним методом формування навичок є вправи.

Навички — автоматизовані, звичні, безпомилково виконувані дії (доведені до автоматизму уміння). Розрізняють перцептивні, інтелектуальні та рухові навички.

Перцептивні- автоматизовані чуттєві відображення властивостей і характеристик добре знайомого, неодноразово сприйнятого раніше предмета.

Інтелектуальні - автоматизовані прийоми, способи розв'язання відомої раніше задачі.

Рухові - звичні автоматизовані впливи на зовнішній об'єкт із допомогою рухів з метою його перетворення.

Уміння - це здатність до виконання складних комплексних дій на основі засвоєних знань, досвіду, навичок.

Такі дії у своїй основі є творчими і не можуть бути автоматизованими.

Вони включають у себе: знання основ дії (поняття, закони, теорії); способи виконання їх; зміст і послідовність (правила, прийоми); призначення необхідного обладнання (інструменти, прилади, апаратура); навички поводження з ними; практичний досвід виконання аналогічних дій; елементи творчих підходів, чуттєвого досвіду.

Формуються вміння шляхом виконання різноманітних вправ, які створюють можливість виконання дій не тільки в звичних, але й у змінених умовах.

Уміння: умінь самостійно здобувати знання, аналізувати історичні джерела, робити висновки.

Навички: роботи з історичною картою, з підручником, документами, складання схеми-портрету історичної особи.