- •Б 6 1.Етапи становлення педагогіки як науки
- •Б 7 1.Об'єкт, предмет і функції педагогіки
- •Б 8 .1. Понятійно-категоріальний апарат педагогіки як науки
- •Б 10 .1. Система педагогічних наук
- •Б 1 .1..Екзистенціалізм та прагматизм як філософські основи педагогіки
- •Б 2.1. Неотимізм, біхевіоризм, діалектичний матеріалізм як філософські основи педагогіки.
- •Б 3 . 1. Методологія педагогіки як науки
- •Б 4. 1 Конкретно-методологічні принципи педагогічних досліджень
- •Б 5. 1.Сутність,функції та основні підходи до класифікації методів наукового дослідження
- •Б 26 .1. Характеристика емпіричних і теоретичних методів наукового дослідження
- •Б 28 .1. Тестування та проективні методи дослідження
- •Б 29. 1. Математичні методи дослідження
- •Б 11. 1.Поняття про особистість, її розвиток та формування
- •Б 12.1. Спадковість і розвиток особистості
- •Б 13.1. Середовище і розвиток особистості
- •Б 21. 1. Вікова періодизація розвитку особистості
- •Б 22.1.Особливості виховання учнів середнього шкільного віку
- •Б 23. 1. Особливості виховання учнів старшого шкільного віку
- •Б 25. 1 Педагогічний процес як система
- •Б 18. 2. Гуманістична педагогіка
- •Б 19.1. Об'єкт,предмет,завдання та функції дидактики як науки
- •Основними функціями дидактики є:
- •Б 20 . 1.Сутність,функції та структура процесу навчання
- •Б 17. 2.Мета і завдання виховання
- •Б 18.2. Закономірності побудови процесу виховання.
- •Б 21. 2. Методи,прийоми і засоби виховання. Умови,що визначають вибір методів виховання
- •Б 22. 2 Класифікація методів виховання
- •Б 23. 2. Методи формування свідомості особистості
- •Б 24.2 Методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки
- •Б 27. 2.Генетико-моделюючий метод виховання
- •Б 28.2. Теоретичні засади організаційних форм виховання.
- •Б 29. 2 Колектив і його види
- •Б 30. 2. Сутність,зміст,функції та ознаки виховного колективу
- •Б 1. 2.Динаміка розвитку виховного колективу
- •Б 2. 2. Формальні і неформальні групи
- •Б 3. 2.Сутність,функції,види та рівні сформованості світогляду
- •Б .4 2. Характеристика структурних компонентів світогляду
- •Б 5. 2. Дидактичні та виховні умови формування світогляду
- •Б 13. 2. Сутність , функції та зміст естетичного виховання
- •Б 14 2. Характеристика процесу естетичного виховання
- •Б 15. 2. Сутність, функції та зміст трудового виховання
- •Функції трудового виховання:
- •Б 6.2. Характеристика процесу трудового виховання
- •Б 7.2. Сутність,функції, принципи та зміст національного виховання
- •Б 8.2. Методи,прийоми та засоби реалізації національного виховання Методи патріотичного виховання учнів:
- •Б 9. 2.Сутність, функції та зміст розумового виховання
- •Основні компоненти розумового виховання:
- •Б 10. 2. Характеристика процесу розумового виховання
- •Б 21 . 1. Закономірності процесу навчання.
- •Б 22. 3.Принципи процесу навчання. Шляхи реалізації обраного принципу навчання.
- •Б 23. 3 Емпіричні знання як компонент змісту освіти. Навести приклади різних видів емпіричних знань.
- •Б 24. 3 Теоретичні знання як компонент змісту освіти. Навести приклади різних видів теоретичних знань.
- •Б 25. 3 Поняття як компонент змісту освіти. Навести приклади різних видів понять.
- •Б 16. 3. Індуктивний та дедуктивний методи формування понять. Показати процес їх використання при формулюванні обраних видів понять.
- •Б 18. 3 Структура процесу засвоєння знань. Показати реалізацію етапів засвоєння знань при вивченні обраної теми.
- •Б 19. 3. Структура процесу формування навичок і вмінь. Показати процес формування обраної навички чи уміння.
- •Б 20. 3 Сутність, функції та структура методу навчання. Показати взаємозв'язок методів і прийомів навчання при вивченні обраної теми.
- •Б 1. 3. Основні підходи до класифікації методів навчання. Показати процес використання обраного методу навчання.
- •Б 2.3. Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності та процес їх використання.
- •Б 6. 3. Проблемний метод навчання та процес його використання при вивченні обраної теми
- •Б 7 . 3. Частково-пошуковий метод навчання.
- •Б 8. Дослідницький метод навчання та процес його використання при вивченні обраної теми.
- •Б 9 Сутність, функції та основні підходи до класифікації засобів навчання. Показати процес використання обраного засобу навчання.
- •Б 26. Структурні компоненти підручника. Конкретизуйте свою відповідь.
- •Б 27. Сутність, функції та класифікація форм навчання. Показати процес використання обраної форми навчання.
- •Б 29. Комбінований урок та структура його проведення.
- •Б 30. Урок засвоєння нових знань та структура його проведення.
- •Б 11 Урок узагальнення і систематизації та структура його проведення.
- •Б12. Основні положення теорії проблемного навчання. Процес використання обраного компоненту проблемного підходу до побудови процесу навчання.
- •Б 14. Основні положення теорії розвиваючого навчання. Процес використання обраного компоненту розвиваючого підходу до побудови процесу навчання.
- •Б 15 Основні положення теорії програмованого навчання. Показати процес реалізації обраного виду програмованого навчання.
Б 21 . 1. Закономірності процесу навчання.
Закономірності навчання — стійкі педагогічні явища, які базуються на повторюваності фактів, навчальних дій і є теоретичною основою принципів навчання. Зважаючи на те, що дидактичні закономірності відображають стійкі залежності між діяльностями вчителя, учня та змістом навчання, М.М.Фіцула виділяє серед них об'єктивні та суб'єктивні. Перші властиві процесу навчання за його суттю. Другі є залежними від учителя та його діяльності.
До об'єктивних закономірностей вчений відносить: 1) виховний і розвивальний характер навчання; 2) зумовленість навчання суспільними потребами; 3) залежність ефективності навчального процесу від умов, у яких він протікає; 4) залежність навчання від вікових і реальних навчальних можливостей учнів; 5) залежність ефективності навчання від рівня активності учня; 6) цілеспрямована взаємодія у процесі навчання вчителя, учня і виучуваного об'єкта.
Суб'єктивні закономірності: 1) поняття можуть бути засвоєні тоді, коли організовано пізнавальну діяльність учнів; 2) навички сформуються лише за умови організації відтворення операцій та дій, покладених у їхню основу; 3) міцнішому засвоєнню змісту навчального матеріалу сприяє систематичніше організоване пряме й відстрочене повторення цього змісту та його введення у систему вже засвоєного раніше змісту; 4) опанування учнями складних способів діяльності залежить від успішного оволодіння попередніми простими видами діяльності, що входять до складного способу, і від готовності учнів визначати ситуацію, в якій ці дії можуть бути використані; 5) залежність рівня та якості засвоєння за рівних умов (пам'ять, здібності) від урахування вчителем ступеня значущості для учнів засвоюваного змісту; 6) використання вчителем варіативних завдань, що передбачають застосування засвоєних знань в істотних для учнів ситуаціях, сприяє формуванню готовності до перенесення засвоєних знань і пов'язаних із ними дій у нову ситуацію (ММ.Скаткін); 7) залежність методів, форм і засобів навчання від його змісту та завдань; 8) тісний взаємозв'язок компонентів процесу навчання забезпечує ефективні результати навчання, виховання та розвитку.
Б 22. 3.Принципи процесу навчання. Шляхи реалізації обраного принципу навчання.
Принципи навчання (дидактичні принципи) — певна система основних дидактичних вимог до навчання, дотримання яких забезпечує його ефективність.
Принцип цілеспрямованості навчання. - його застосування вимагає від учителя знання основної мети освіти, завдань навчання в сучасній школі, уміння в конкретній ситуації ставити оптимальні завдання навчання, розвитку і виховання, враховуючи реальні навчальні можливості учнів даного класу.
Принцип науковості. - розкриття причиново-наслідкових зв’язків явищ, процесів, подій. Вимагає включення в засоби навчання науково перевірених знань, які відповідають сучасному рівню розвитку науки.
Принцип систематичності - дотримання логічних зв’язків навчального матеріалу. Принцип послідовності - безперервний перехід від нижчого до вищого ступеня викладання та учіння. Принцип доступності - підбір методів і засобів навчання, відповідно до рівня розумового, морального і фізичного розвитку учнів без інтелектуальних та фізичних перевантажень учнів.
Принцип свідомості й активності. - позитивний результат будь-якої діяльності визначається активністю людини. Передбачає широке використання у навчанні проблемних методів, задіяння всіх психічних процесів, які сприяють активізації пізнання.
Принцип міцності. Вимагає запам’ятовувати навчальний матеріал у поєднанні з вивченим раніше. Принцип ґрунтовності. Передбачає точність, доказовість і повноту знань. Принцип наочності. Принцип, суть якого полягає в необхідності залучення різних органів відчуття до процесу сприймання і аналізу навчальної інформації. Принцип емоційності. Передбачає формування в учнів інтересу до знань.
Принцип індивідуального підходу до учнів. Означає врахування рівня розумового розвитку, знань та умінь, працездатності, пізнавальної та практичної самостійності учнів, їх особливостей пізнавальних інтересів, вольового розвитку учнів, їх ставлення до навчання.
Принцип зв'язку навчання з життям. Полягає у використанні на уроках життєвого досвіду учнів, розкритті практичної значимості знань, застосуванні їх у практичній діяльності; в участі школярів у громадському житті. Відповідно до нього, наукові положення в навчально-виховному процесі повинні підтверджуватися конкретною педагогічною практикою.
Шляхи реалізації принципу наочності навчання: вибрати необхідні засоби наочності (ТЗН, таблиці, графіки, схеми, малюнки, транспаранти, комп'ютер) і раціонально використати їх на уроці з метою оптимального розвитку слухових, зорових, тактильних та інших відчуттів учнів; раціонально використовувати засоби наочності для концентрації уваги учнів на основному, істотному в навчальному матеріалі; засобами наочності формувати та розвивати конкретне й образне мислення учнів у процесі навчання; забезпечити раціональне поєднання у процесі навчання різних засобів наочності (натуральні об'єкти, образотворчі, схематичні, аудіовізуальні тощо);забезпечити педагогічно доцільне поєднання слова вчителя й наочності.
