Б 7.2. Сутність,функції, принципи та зміст національного виховання

Національне виховання – це створена упродовж віків самим народом система поглядів, переконань, ідей, ідеалів, традицій, звичаїв та ін., покликаних формувати світоглядну свідомість та ціннісні орієнтації молоді, передавати їй соціальний досвід, надбання попередніх поколінь.

Головною метою національного виховання на сучасному етапі є передача молодому поколінню соціального досвіду, багатої духовної культури народу, його національної ментальності, спорідненості світогляду і на цій основі формування особистісних рис громадянина України, які передбачають національну самосвідомість, розвинену духовність, моральну, художньо-естетичну, правову, трудову, фізичну, екологічну культуру, розвиток індивідуальних здібностей і талантів. Національна система виховання ґрунтується на засадах національного світогляду, наукової філософії і ідеології, родинного виховання, народної педагогіки, наукової педагогічної думки, що ввібрала в себе надбання національної виховної мудрості. 

Основними принципами національного виховання є природо-відповідність, народність, культуро-відповідність, етнізація, гуманізм, демократизм, зв'язок із життям, гармонізація індивідуальних і загальнолюдських потреб та інтересів особистості, активність, самодіяльність і творча ініціатива дітей та молоді, безперервність і наступність виховання, єдність навчання і виховання, диференціація і індивідуалізація виховного процесу, гармонізація родинного і суспільного виховання.

Функції: Змістом методологічної функції - є осмислення школярами навколишнього світу і визначення у ньому місця власної нації. Національна ідея зводить усі явища і вияви національного життя до спільного начала, а отже, виступає засобом узагальнення "досвіду буття даної нації в тому природному та соціальному довкіллі, в яке дана нація вписана"

Світоглядна функція - полягає в тому, що вона є синтезом теоретичного знання і віри й ґрунтується на системі національних цінностей. Людина, осягаючи національну ідею як теоретичне знання, пропускає її через внутрішній світ і формує в такий спосіб свої переконання, світогляд. Цей світогляд є сукупністю ціннісних орієнтацій, певних програм поведінки та реагування на події в суспільстві, які забезпечують життєдіяльність людини на національному тлі. Інтегративна функція - об'єднуючи різні групи суспільства (що є носіями різних, нерідко протилежних, інтересів) навколо національного ідеалу та національних цінностей, забезпечуючи консолідацію спільноти, її організацію та самоорганізацію.

Національна ідея є важливим чинником виховання, соціалізації і розвитку гармонійної духовної особистості як носія національних цінностей та культурної спадщини і традицій народу. Функція виховання спрямована на подолання людиною свого егоцентризму, споживацьких орієнтацій та формування національної солідарності, розширюючи свідомість людини, групи до усвідомлення інтересів інших людей, усієї спільноти.

Б 8.2. Методи,прийоми та засоби реалізації національного виховання Методи патріотичного виховання учнів:

Методи усвідомлення патріотичних цінностей – це група методів патріотичного виховання, яка формує в учнів систему таких патріотичних цінностей, а саме: Батьківщина (Вітчизна), мир, Земля, людина, культура, мова, знання, сім’я, праця тощо. Особливістю методів цієї групи є вербальність, тому що їх джерелом є слово. До найважливіших методів усвідомлення патріотичних цінностей ми віднесли такі:

Розповідь - використовується з метою поповнення учнями патріотичних знань, вироблення патріотичних понять, набуття патріотичного досвіду учнів досвідом патріотичної поведінки інших людей(розповідь про історичне минуле Батьківщини, краю, про культуру, мову, традиції).

Роз’яснення використовується щоб сформувати або закріпити певні патріотичні якості чи форми поведінки; для вироблення правильного ставлення студентів до певного вчинку, який уже здійснено.

Бесіди можуть бути різного плану: пізнавальні, історичні, політичні, екологічні, краєзнавчі,моральні, правові тощо

Дискусія – це метод виховання, який передбачає зіткнення різних, інколи протилежних точок зору.

Приклад- явища, які сприймаються зором, швидко і без труднощів відображаються у свідомості.

Методи формування досвіду патріотичної поведінки:

Тренування – це метод формування необхідних якостей особистості шляхом багаторазового повторення дій і вчинків учнів.

Привчання є методом виховання, який забезпечує інтенсивне формування необхідної якості.

Педагогічна вимога – це метод впливу, за допомогою якого педагог стимулює чи гальмує дії студентів, виявлення у них тих чи інших якостей.

Методи стимулювання (педагогічної підтримки) патріотичної діяльності та поведінки – це група методів, до якої можна віднести заохочення, покарання, змагання.

У заохоченні визначаються позитивна оцінка, суспільне визнання та схвалення вияву патріотизму учнів.

Змагаючись, учні швидко засвоюють досвід патріотичної поведінки, розвивають патріотичні, моральні, фізичні, естетичні якості тощо.

Допоміжним методом у системі патріотичного виховання учнів є покарання. Метод покарання використовується після того, як усі інші методи впливу були вичерпані й не дали потрібних результатів. Покарання – це широке поняття, яке передбачає такі форми та засоби виховного впливу, як нагадування, попередження, заборона, осудження колективом