- •Б 6 1.Етапи становлення педагогіки як науки
- •Б 7 1.Об'єкт, предмет і функції педагогіки
- •Б 8 .1. Понятійно-категоріальний апарат педагогіки як науки
- •Б 10 .1. Система педагогічних наук
- •Б 1 .1..Екзистенціалізм та прагматизм як філософські основи педагогіки
- •Б 2.1. Неотимізм, біхевіоризм, діалектичний матеріалізм як філософські основи педагогіки.
- •Б 3 . 1. Методологія педагогіки як науки
- •Б 4. 1 Конкретно-методологічні принципи педагогічних досліджень
- •Б 5. 1.Сутність,функції та основні підходи до класифікації методів наукового дослідження
- •Б 26 .1. Характеристика емпіричних і теоретичних методів наукового дослідження
- •Б 28 .1. Тестування та проективні методи дослідження
- •Б 29. 1. Математичні методи дослідження
- •Б 11. 1.Поняття про особистість, її розвиток та формування
- •Б 12.1. Спадковість і розвиток особистості
- •Б 13.1. Середовище і розвиток особистості
- •Б 21. 1. Вікова періодизація розвитку особистості
- •Б 22.1.Особливості виховання учнів середнього шкільного віку
- •Б 23. 1. Особливості виховання учнів старшого шкільного віку
- •Б 25. 1 Педагогічний процес як система
- •Б 18. 2. Гуманістична педагогіка
- •Б 19.1. Об'єкт,предмет,завдання та функції дидактики як науки
- •Основними функціями дидактики є:
- •Б 20 . 1.Сутність,функції та структура процесу навчання
- •Б 17. 2.Мета і завдання виховання
- •Б 18.2. Закономірності побудови процесу виховання.
- •Б 21. 2. Методи,прийоми і засоби виховання. Умови,що визначають вибір методів виховання
- •Б 22. 2 Класифікація методів виховання
- •Б 23. 2. Методи формування свідомості особистості
- •Б 24.2 Методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки
- •Б 27. 2.Генетико-моделюючий метод виховання
- •Б 28.2. Теоретичні засади організаційних форм виховання.
- •Б 29. 2 Колектив і його види
- •Б 30. 2. Сутність,зміст,функції та ознаки виховного колективу
- •Б 1. 2.Динаміка розвитку виховного колективу
- •Б 2. 2. Формальні і неформальні групи
- •Б 3. 2.Сутність,функції,види та рівні сформованості світогляду
- •Б .4 2. Характеристика структурних компонентів світогляду
- •Б 5. 2. Дидактичні та виховні умови формування світогляду
- •Б 13. 2. Сутність , функції та зміст естетичного виховання
- •Б 14 2. Характеристика процесу естетичного виховання
- •Б 15. 2. Сутність, функції та зміст трудового виховання
- •Функції трудового виховання:
- •Б 6.2. Характеристика процесу трудового виховання
- •Б 7.2. Сутність,функції, принципи та зміст національного виховання
- •Б 8.2. Методи,прийоми та засоби реалізації національного виховання Методи патріотичного виховання учнів:
- •Б 9. 2.Сутність, функції та зміст розумового виховання
- •Основні компоненти розумового виховання:
- •Б 10. 2. Характеристика процесу розумового виховання
- •Б 21 . 1. Закономірності процесу навчання.
- •Б 22. 3.Принципи процесу навчання. Шляхи реалізації обраного принципу навчання.
- •Б 23. 3 Емпіричні знання як компонент змісту освіти. Навести приклади різних видів емпіричних знань.
- •Б 24. 3 Теоретичні знання як компонент змісту освіти. Навести приклади різних видів теоретичних знань.
- •Б 25. 3 Поняття як компонент змісту освіти. Навести приклади різних видів понять.
- •Б 16. 3. Індуктивний та дедуктивний методи формування понять. Показати процес їх використання при формулюванні обраних видів понять.
- •Б 18. 3 Структура процесу засвоєння знань. Показати реалізацію етапів засвоєння знань при вивченні обраної теми.
- •Б 19. 3. Структура процесу формування навичок і вмінь. Показати процес формування обраної навички чи уміння.
- •Б 20. 3 Сутність, функції та структура методу навчання. Показати взаємозв'язок методів і прийомів навчання при вивченні обраної теми.
- •Б 1. 3. Основні підходи до класифікації методів навчання. Показати процес використання обраного методу навчання.
- •Б 2.3. Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності та процес їх використання.
- •Б 6. 3. Проблемний метод навчання та процес його використання при вивченні обраної теми
- •Б 7 . 3. Частково-пошуковий метод навчання.
- •Б 8. Дослідницький метод навчання та процес його використання при вивченні обраної теми.
- •Б 9 Сутність, функції та основні підходи до класифікації засобів навчання. Показати процес використання обраного засобу навчання.
- •Б 26. Структурні компоненти підручника. Конкретизуйте свою відповідь.
- •Б 27. Сутність, функції та класифікація форм навчання. Показати процес використання обраної форми навчання.
- •Б 29. Комбінований урок та структура його проведення.
- •Б 30. Урок засвоєння нових знань та структура його проведення.
- •Б 11 Урок узагальнення і систематизації та структура його проведення.
- •Б12. Основні положення теорії проблемного навчання. Процес використання обраного компоненту проблемного підходу до побудови процесу навчання.
- •Б 14. Основні положення теорії розвиваючого навчання. Процес використання обраного компоненту розвиваючого підходу до побудови процесу навчання.
- •Б 15 Основні положення теорії програмованого навчання. Показати процес реалізації обраного виду програмованого навчання.
Б 29. 2 Колектив і його види
Колектив (від лат. collectivus- збірний) - організована форма об'єднання людей на основі спільної соціально значущої діяльності.
Характерними ознаками колективу є суспільно значуща мета, щоденна спільна діяльність, спрямована на її досягнення, наявність органів самоврядування, встановлення певних психологічних стосунків між його членами. Певними особливостями наділений дитячий колектив, який відрізняється від інших колективів віковими межами, специфічною діяльністю (навчання), послідовною змінюваністю складу, відсутністю життєвого досвіду об'єднаних у нього індивідів, потребою в педагогічному керівництві.
Прийнято розрізняти такі різні типи шкільних колективів:
1) навчальні (класний, загальношкільний, предметних гуртків); 2)самодіяльні організації (колективи художньої самодіяльності: хор, ансамблі, гуртки); 3) товариства (спортивні, наукові й т. д.);4) об'єднання за інтересами; 5) тимчасове об'єднання для певних видів діяльності.
Універсальне поняття “колектив” охоплює різні його види, до яких належать:
Первинний колектив (10—15 осіб). Об'єднує людей (школярів), згуртованих у порівняно невелику соціальну групу, учасники якої перебувають у постійних ділових, товариських, побутових стосунках (колектив класу, виробничої бригади на підприємстві, професійної групи в установі, підрозділу у військових частинах та ін.). За якісним складом у колективі має бути приблизно однакова кількість осіб обох статей.
Загальношкільний колектив (500— 600 осіб). Об'єднує усіх учнів і педагогічних працівників загальноосвітнього навчально-виховного закладу. У таких колективах усі знають один одного, час від часу збираються разом. У ньому теж бажано, щоб була однакова кількість осіб обох статей. Якщо в загальноосвітніх школах, інших навчально-виховних закладах нараховується 1500—2500 осіб, то колективу, по суті, немає. Особа в такому соціальному об'єднанні є анонімною, що вкрай негативно впливає на її виховання.
Тимчасовий колектив. Складається з осіб, які належать до постійних колективів для виконання тимчасових завдань, задоволення своїх пізнавальних і соціальних інтересів (танцювальний колектив, хор, туристська група та ін.). Чисельно вони невеликі, згруповані на основі соціальних інтересів.
Виробничий колектив. Це — група професіоналів, об'єднаних для науково-дослідної роботи, виробничої діяльності, охорони порядку, лікування людей тощо.
Сімейний колектив. Його складають члени однієї родини. Склався історично як важливе соціальне утворення суспільства.
Б 30. 2. Сутність,зміст,функції та ознаки виховного колективу
Колектив (від лат. collectivus- збірний) - організована форма об'єднання людей на основі спільної соціально значущої діяльності.
Набуття соціального досвіду" самореалізація особистості значною мірою відбувається у процесі спілкування і взаємодії у колективі, який є важливим виховним, організуючим і регулюючим чинником. Часто взаємодія в колективі підказує дитині і шляхи самовиховання.
Між структурними одиницями загальношкільного колективу існують певні зв'язки і взаємозалежності. Особливо важливі для виховної роботи зв'язки між первинними колективами (класами), загальношкільного колективу з учнівськими колективами інших шкіл, дитячими та юнацькими організаціями. Вони сприяють розвиткові широких соціальних контактів, інтересу до життя та діяльності інших колективів, запозиченню досвіду.
Для колективу властива низка основних ознак:
1. Системна організація.
2. Спільна особистісне значуща і суспільно корисна діяльність, пов'язана з навчанням, самовихованням, окремими видами фізичної праці, організацією спільнот корисного дозвілля.
3. Особлива структура, визначена відповідними статутами, згідно з кількісними та якісними ознаками певного колективу. Наприклад, загальношкільний та класний колективи відрізнятимуться не лише за кількісними ознаками, а й якісними, що відповідним чином впливатиме на їхню структуру.
4. Як загальношкільний, так і класні учнівські колективи мають свої органи управління: загальні збори, учнівський комітет, раду колективу.
5. Для кожного колективу властива певна динаміка життя, яка визначається кількістю, якістю, масштабністю поставлених цілей і характером та повнотою їхнього виконання.
Як загальношкільний, так і класні учнівські колективи виконують низку функцій:
- організації навчально-виховної, дозвільної діяльності учнів із метою розвитку їхніх нахилів та здібностей, підготовки до майбутнього повноцінного акме-періоду життя;
- формування досвіду спілкування, реалізації існуючих суспільних відносин, ділових стосунків, які передбачають вимогливість, відповідальність, контроль, взаємозалежність, взаємоповагу тощо;
- реалізації у процесі виховання моральної сутності особистості;
- виховання колективістських стосунків на основі взаємоприйняття членами учнівського колективу один одного, формування завдяки цьому гуманістичних якостей особистості;
- виконання ролі первинної референтної (є еталоном для людини) групи в умовах первинних ситуацій успіху членів колективу;
- коригування та регулювання поведінки та діяльності їх на основі загальноприйнятих у колективі норм.
