Б 27. 2.Генетико-моделюючий метод виховання

Виховання він розглядає як керівництво індивідуальним становленням людської особистості. Цей метод передбачає інтенсифікацію процесу самоусвідомлення і самозміни вихованця у контексті поставленої моральної вимоги. За пред'явленою вихованцеві соціальною вимогою фігурують авторитетні особи - педагог чи батьки. Від характеру взаємин між ними і дитиною залежатиме успіх виховного процесу. Цей аспект виховної взаємодії відображає принцип Я - Ти - відношення. Дорослий повинен бути ініціатором спілкування. Водночас дорослі, орієнтуючись у виховному процесі на співробітництво з дітьми, враховують їх думку, відгукуються на їхні проблеми, підтримують вияви самостійності. Такі взаємини можуть розвиватися на основі одного з інваріантів, які надаватимуть виховному процесу більшої прогнозованості й ефективності.

Інваріант 1 - формування в дитини здатності й бажання усвідомлювати себе як особистість. Завдання - допомогти дитині усвідомити себе як особистість має стати головним для педагога. Треба створювати виховні ситуації, які викликали б у дитини позитивні емоції, оскільки негативні руйнують особистість.

Інваріант 2 - культивування у вихованця усвідомлення цінності іншої людини. Це почуття має бути безумовним, не пов'язаним з вигодою.

Інваріант 3 - формування у вихованця образу «хорошого іншого». Розробляючи виховну стратегію, педагог виходить з основної потреби дитини - мати друзів-товаришів, тобто мати - взаємини приятелювання. Така спрямованість дитячих міжособистісних стосунків може позитивно впливати на моральну вихованість і поведінку дитини за умови формування в неї чіткого образу товариша.

Інваріант 4 - використання «ефекту генерації» у виховному процесі. Спрямування виховного процесу, коли дитині не нав'язують чужих моральних норм, стандартів, етичних правил, вимог, а вона час від часу сама їх активно творить. Формулюючи моральні судження, вихованець мусить «приміряти» їх до себе, вони мають стати його моральним надбанням.

Інваріант 5 - використання у виховному процесі «ефекту присутності». Категорія «присутність» означає вплив педагога на дитину своєю сутністю, своїми духовними надбаннями.

Інваріант 6 - культивування у вихованця досвіду свободи самому вирішувати різні проблеми. Вміння вихованця самостійно вирішувати, діяти згідно з певною етичною нормою реалізується між двома центрами - змістом соціальної вимоги і суб'єктом, який мусить зайняти морально значущу, відповідальну й активну позицію щодо неї.

Інваріант 7 - культивування зворушливого виховного впливу внаслідок використання таких категорій, як совість, любов до інших, піклування про них, рівень усвідомлення свого «Я». Дитину спонукають до вчинків, завдяки яким вона набуватиме стану піднесення, захоплення, переживатиме красу вчинку. Усе це передбачає формування в дитини ставлення до шляхетного вчинку як до сенсу свого життя.

Б 28.2. Теоретичні засади організаційних форм виховання.

Форми виховання - варіанти організації конкретного виховного процесу; композиційна побудова виховного заходу. У виховному процесі використовують масові, групові та індивідуальні форми його організації.

Масові форми виховної роботи: Читацька конференція- допомагає глибше зрозуміти зміст та образи твору, особливості мови та стилю, навчитися відрізняти головне від другорядного, прищеплює літературно-естетичні смаки. Вибір теми визначається завданнями морального й естетичного виховання, характером навчального матеріалу і віковими особливостями підопічних.

Тематичний вечір- буває суспільно-політичним (присвяченим державним святам, пам'ятним датам, політичним подіям) або патріотичним (приуроченим до історичних дат). Цінність - в його підготовці та проведенні беруть участь самі учні, вони мають змогу виявити свою ініціативу, самостійність, ерудованість.

Вечір запитань і відповідей. - спосіб роз'яснення учням різноманітних питань внутрішньої політики України, міжнародного життя, виробництва, науки, техніки, культури, спорту, побуту тощо. Використовують різні методи і засоби впливу: виступи запрошених гостей, демонстрування кінофільмів, художню самодіяльність.

Групові форми виховної роботи: Політична інформація. Вона може бути оглядовою або тематичною. Оглядова політінформація — коротке доступне повідомлення про найважливіші події в Україні та за кордоном. Тематичну присвячують висвітленню одного або кількох актуальних питань політичного, економічного, культурного чи наукового життя України або світової спільноти.

Година класного керівника. Тематику розробляє класний керівник, ураховуючи особливості класу. Це може бути бесіда про етичні проблеми, лекція, диспут, усний журнал, зустріч із цікавою людиною, обговорення книги, підбиття підсумків навчально-виховної роботи класу.

Гурток художньої самодіяльності. - мистецтво зближує людей, пробуджує почуття відповідальності, сприяє формуванню вміння колективно переживати успіхи і невдачі; дає змогу виявити свої здібності, розумно провести вільний час.

Стінна газета- бувають загальношкільними (факультетськими, вузівськими), класними (навчальної групи), предметними, сатиричними та ін. Завдяки їм вдається формувати громадську думку, спрямовувати її у конструктивне русло.

Похід. Є цікавою формою виховання. Особливо захоплюючими є походи по історичних місцях нашого народу. Зібрані під час походів і зустрічей матеріали оформляють у книги й альбоми.

Екскурсія. З екскурсією можна піти на природу, на підприємство, в установу, до музею, на виставку. Методика підготовки і проведення виховної і навчальної екскурсій однакові. Однак виховна екскурсія має насамперед виховні цілі.

Індивідуальні форми виховної роботи: Початком індивідуальної виховної роботи має бути встановлення щирих, доброзичливих стосунків. Велике значення має авторитет вихователя, його знання психології особистості, уміння швидко орієнтуватися в ситуації, передбачати наслідки своїх педагогічних впливів. Індивідуальна виховна робота має бути систематичною і послідовною.