Б 21. 2. Методи,прийоми і засоби виховання. Умови,що визначають вибір методів виховання

Поняття «метод» означає спосіб теоретичного і практичного освоєння дійсності, а їх сукупність позначається поняттям «методологія». Виховання як специфічний вид діяльності та наукова галузь охоплює відповідну сукупність методів. Методи виховання — шляхи і способи діяльності вихователів і вихованців з метою досягнення виховних цілей. Метод виховання поділяють на окремі елементи — прийоми виховання, які використовують для підвищення виховної ефективності методів. Прийом виховання — складова частина методу, що визначає шляхи реалізації вимог методів виховання. Методи і прийоми виховання є своєрідними інструментами в діяльності вихователя. їх дієвість залежить від використання виховних засобів. Засоби виховання — надбання матеріальної та духовної культури (художня, наукова література, радіо, телебачення, Інтернет, предмети образотворчого, театрального, кіномистецтва тощо), форми і види виховної роботи (збори, бесіди, конференції, гуртки, ігри, спортивна діяльність), які задіюють під час використання певного методу.

Умови, що визначають вибір методів виховання: 1. Мета і завдання виховання. Мета не лише обумовлює методи, але й визначає їх. Яка мета, такі повинні бути й методи для її досяг­нення.

2. Зміст виховання. Необхідно пам'ятати, що одні й ті ж завдан­ня можуть бути наповнені різним змістом. Тому дуже важливо пов'язати методи не зі змістом взагалі, а з конкретним змістом.

3. Вікові особливості вихованців.

4. Рівень сформованості колективу. В міру розвитку колектив­них форм самоврядування методи педагогічного впливу змінюються.

5. Індивідуальні особливості вихованців - щоб вони сприяли розвитку усіх сил, здібностей і можливостей кожної дитини, реалізації її власного "Я".

6. Умови виховання. До них крім названих вище - матеріальних, психофізіологічних, санітарно-гігієнічних, - належать і відносини, що складаються в класі, клімат у колективі, стиль педагогічного керівни­цтва та ін.

7. Засоби виховання. (научні посібники, твори образотворчо­го і музичного мистецтва, засоби масової інформації та ін.)+ різноманітні види діяльності (ігрова, навчальна, трудова), педагогічна техніка (мова, міміка, рухи тощо), засоби, що забезпечують нормальну життєдіяльність учителів і учнів.

8. Рівень педагогічної кваліфікації. Чим вищий арсенал методів, прийомів і засобів, якими володіє вихователь, тим більш ефективний виховний процес і його результати.

9. Час виховання. Коли часу мало, а завдання серйозні, то вико­ристовують досить "ефективно діючі" методи виховання, а в сприят­ливих умовах застосовують "помірковані" методи виховання.

10. Очікувані результати. Вибираючи метод (методи), вихова­тель повинен бути впевнений в успіху. Для цього необхідно передба­чати, яких результатів варто очікувати, використовуючи даний метод.

Б 22. 2 Класифікація методів виховання

Методи виховання - способи взаємопов'язаної діяльності вихователів і вихованців, спрямованої на формування у вихованців поглядів, переконань, навичок і звичок поведінки.

Класифікація методів — це побудована за певною ознакою система методів. Вона допомагає педагогу усвідомлено обрати і найбільш ефективно застосувати відповідно до завдань і реальних обставин ті чи інші методи виховання.

За характером поділяють на переконання, вправи, заохочення і покарання. В даному випадку загальна ознака "характер методу" містить у собі спрямованість, використання, особливість та деякі інші ознаки методів.

За результатами методи впливу на вихованця поділяють на два класи:

1. Впливи, що створюють моральні настанови, мотиви, відно­шення, сприяють формуванню уявлень, понять, ідей.

2. Впливи, що утворюють звички, які визначають той або інший тип поведінки.

Нині найбільш об'єктивною і зручною є класифікація методів виховання на основі спрямованості — інтегративної характеристики, що містить у собі єдність цільового, змістового і процесуального аспектів методів виховання (Г.І. Щукіна).:

1. Методи формування свідомості особистості – Переконання (Розповідь, бесіда, етична бесіда, пояснення, діалог, лекція, доповідь, диспут, навію­вання, інструктаж, приклад)

2. Методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки- Вправи (Вправи, привчання, педагогічна вимога, громадська думка, доручення, виховні ситуації)

3. Методи стимулювання поведінки і діяльності – Мотивації (Змагання, заохочення,покарання).

Класифікації методів виховання Л.Ф. Спірина і Н.Є. Щуркова:

• методи, за допомогою яких, перш за все, формуються погляди (уявлення, поняття) вихованців і здійснюється оперативний обмін інформацією в педагогічній системі між її членами (різноманітні види викладу і повідомлення інформації (роз'яснювальної і інструктивної) в формі розповіді, пояснення, бесіди, лекції, навіювання, інструктажу, доведення, репліки, звернення-заклику та ін.);

• методи, за допомогою яких організується діяльність вихованців і стимулюються її позитивні мотиви (різноманітні завдання пов'язані з діяльністю, (індивідуальною і груповою) у вигляді доручень, вимог, змагань, вправ, показу зразків і прикладів, створення ситуації успіху тощо. Це методи вправ (привчань).);

• методи, за допомогою яких здійснюється стимулювання самооцінки і надається допомога вихованцям у саморегуляції їхньої поведінки, в саморефлексії (самоаналізі), самовихованні, а також офіційно оцінюються вчинки учнів (різноманітні види заохочень, зауважень, покарань, ситуацій контролю і самоконтролю, ситуації довір'я, критики й самокритики. Це — методи оцінки й самооцінки).