Б 18. 2. Гуманістична педагогіка

Засновник її – Карл Роджерс (1902 - 1987, США). Його кредо: завжди перемагає добро. У книзі «Вільне навчання для 80-х років» стверджував, що основою зміни поведінки людини є її здатність розвиватися і навчатися, ґрунтуючись на власному досвіді. Не можна будь-кого змінити, передаючи йому готовий досвід. Можна лише створити атмосферу, яка сприятиме розвитку людини, вважав учений.

Учителя – людину, яка створює атмосферу полегшення, називають фацилітатором. Умови, що створюють цю атмосферу, не залежать від знань та інтелекту вихователя. Від нього вимагається одне – наголошувати вихованцю, що його люблять, ним цікавляться, ним займаються.

Найважливішими якостями фацилітатора є емпатія (здатність педагога ідентифікувати себе з учнем, стати на його позицію, розділяти інтереси і турботи, радощі й розчарування), безумовне схвалення особистості вихованця, аутентичність. Лише за таких умов особистість може прийняти рішення про зміну своєї поведінки. Порушуючи дисципліну, вживаючи алкоголь чи наркотики, вихованець сам приймає таке рішення, сам він повинен прийняти і альтернативне рішення.

Гуманістична педагогіка спрямована на створення таких форм, зміст і методів навчання, що забезпечують ефективне розкриття індивідуальності дитини – його пізнавальних процесів, особистісних якостей, створення таких умов, при яких він захоче учитися, буде особисто зацікавлений у тім, щоб сприймати, а не відштовхувати впливи, що виховують.

Кінцева мета виховання в тому, щоб кожен вихованець, міг стати повноважним суб'єктом діяльності, пізнання і спілкування, вільною, самодіяльною особистістю. Міра гуманізації виховного процесу визначається тим, наскільки цей процес створює передумови для самореалізації особистості, розкриття всіх закладених у ній природних задатків, її здібностей до волі, відповідальності і творчості.

Гуманізацію навчально-виховного процесу варто розуміти як перехід особисто орієнтованої педагогіки, що додає абсолютне значення особистій волі і діяльність тих, яких навчають. Гуманістична педагогіка вимагає пристосування школи до учнів, забезпечення атмосфери комфорту і психологічної безпеки.

Принципи навчання, що базуються на гуманістичній педагогіці, а саме: • навчання ґрунтується на загальнолюдських цінностях; • навчання – це процес становлення особистості, яке самореалізується; • розвиток особистості відбувається цілісно, в єдності розуму й почуттів, духу і тіла ; • навчання здійснюється через власну діяльність людини; • характер навчання кожної людини індивідуально своєрідний; • навчання ґрунтується на внутрішній мотивації, а також на потребі особистості вступати в повноцінне спілкування з іншими; • людина найліпше навчається в атмосфері турботи й підтримки, а не формального керівництва.

Б 19.1. Об'єкт,предмет,завдання та функції дидактики як науки

Дидактика (від грец. "didacticos" - навчальний) - галузь педагогіки, яка розробляє теорію освіти, навчання і виховання у процесі навчання.

Термін "дидактика" запровадив у науковий обіг німецький педагог В. Ратке (1571-1635), який надав своєму курсу лекцій назву "Короткий звіт з дидактики або мистецтво навчання Ратихія". Чеський педагог і мислитель Я.А. Коменський, автор "Великої дидактики", визначав зміст дидактики як мистецтво навчання усіх усьому.

Об'єктом дидактики як науки є процес навчання у всьому його об'ємі і у всіх аспектах, а предметом дидактики на сучасному етапі її розвитку с процес освіти і навчання, тобто зміст освіти, що реалізується в навчальних планах, підручниках, методи й засоби навчання, органі­заційні форми навчання, виховна роль навчального процесу, а також умови, що сприяють активній творчій діяльності учнів і їх розумовому розвитку.

Завдання дидактики полягає у тому, щоб: науково обґрунтовувати зміст освіти, досліджувати і пояснювати закономірності процесу навчання і умови його оптимальної організації, розробляти і упроваджувати в педагогічну практику більш досконалі моделі навчального процесу, новітні технології, методики та методи навчання.