14. Видозмінений спосіб вим. Кутів у всіх комбінаціях та спосіб неповних прийомів

Для скорочення обсягів польових спостережень інженер Томілін запропонував видозмінений спосіб вим. кутів у всіх комбінаціях для пунктів із 6 і більше напрямками. У цьому способі вимірюються всі кути, які утворюються парою суміжних напрямків і кути утворені парою напрямків із пропуском напрямку, що лежить між ними.

Для скорочення обсягів спостережень інженер Аладжалов запропонував спосіб неповних прийомів вимірювання кутів на пунктах тріангуляції із 7-9 напрямків. У цьому способі вимірюються кути групами із 3 напрямків. Ці групи сформовані так , щоб були виміряні всі кути, які належало би виміряти способом у всіх комбінаціях. Кожен з цих кутів або його доповнення до 360° є в одній із груп із 3 напрямків.

15. Приведення результатів кутових вимірювань до центрів пунктів

В результаті кутових спостережень в тріангуляції повинні бути виміряні значення напрямків, які з’єднують центри пунктів. Проте, виміряти безпосередньо вказані напрямки немає можливості, оскільки теодоліт не завжди вдається встановити над центром, а візирні циліндри, на які виконуються спостереження, у більшості випадків мають деяке зміщення у відношенні до центрів пунктів.

Тому, щоб отримати напрямки, приведені до центрів пунктів, у виміряні напрямки необхідно ввести поправки за позацентрове встановлення теодоліта і за відхилення візирної цілі. Напрямки, виправлені за центрування теодоліта і за редукцію візирного циліндра, називаються напрямками приведеними до центрів пунктів.

Щоб обчислити вказані поправки, на кожному пункті необхідно визначити так звані елементи приведення, а саме — елементи центрування і елементи редукції.

16. Помилки кутових вимірів у тріангуляції. Вплив горизонтальної рефракції

Для досягнення високої точності кутових вимірювань при створенні тріангуляційних мереж необхідно враховувати вплив різноманітних джерел помилок.

На точність кутових вимірювань в тріангуляції основний вплив здійснюють такі групи помилок: особисті помилки спостерігача, помилки приладів та помилки зовнішнього середовища.

Особисті помилки спостерігача виникають, в зв’язку з неточним оцінюванням положення осі симетрії візирної цілі при наведенні на неї бісектора, неточним суміщенням протилежних штрихів лімба, неточним оцінюванням долі поділки барабанчика оптичного мікрометра при взятті відліку тощо.

Ці помилки можуть досягати 1–2″. Для їх послаблення намагаються забезпечити однакову яскравість візирних цілей, достатню електричну освітленість кругів лімба та відлікової системи. Особисті помилки значно послаблюються при набутті досвіду роботи спостерігачем.

До грубих помилок приладів відносять такі помилки: не перпендикулярності візирної осі та осі обертання труби; нахилу горизонтальної осі обертання труби; нахилу вертикальної осі обертання приладу;нахилу площини лімба; ексцентриситету алідади; ексцентриситету лімба.

Найбільш небезпечними є помилки впливу зовнішнього середовища. До них відносяться помилки: вплив горизонтальної рефракції; вплив близькості предметів;вплив фаз візирних цілей; вплив закручування та вигинання сигналів; вплив видимості і коливання зображень.

Внаслідок нерівномірного розподілу в просторі температури, тиску і вологості повітря приземні шари атмосфери в різних місцях мають неоднакову густину. Візирний промінь, проходячи на своєму шляху шари атмосфери з різною густиною, заломлюється. Це явище називається рефракцією. Розрізняють горизонтальну і вертикальну складові рефракції, які являють собою викривлення візирного променя відповідно в горизонтальних і вертикальних площинах.

Дослідження показали, що помилки в напрямках, викликані впливом горизонтальної рефракції, можуть досягати 3–7″. Врахувати цей вплив практично неможливо. Тому намагаються максимально послабити вплив горизонтальної рефракції, виконуючи кутові виміри в періоди, у які її вплив мінімальний (такими є періоди, коли вертикальні температурні градієнти дорівнюють нулю або близькі до нього, вони наступають вранці починаються за 0,5 год. після сходу Сонця і тривають 2 години в сонячні дні і 3 години в хмарні) і ввечері (починаються з 16 год. в хмарні і 17 год. в сонячні дні і закінчуються 0,5 год. перед заходом сонця).

Для ослаблення впливу горизонтальної рефракції кутові вимірювання необхідно виконувати не менше як у дві видимості. Видимість-це період з чіткими або злегка хиткими зображеннями предметів.