Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЕУ ЛК.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
6.22 Mб
Скачать

Тема 2. Енергетичні ресурси, запаси та видобуток План

1. Паливно-енергетичні ресурси.

2. Органічне паливо та його використання в енергетиці.

3. Традиційна енергетика і енергопостачальні енергоустановки.

1. Паливно-енергетичні ресурси.

Успішне виконання плану ГОЕЛРО дозволило вже в довоєнні роки здійснити суцільну електрифікацію процесів висвітлення жител, докорінно змінити паливну базу сіл і промисловості, значно поліпшити їхнє водопостачання й каналізацію, створити в більших сілах електрифікований транспорт. У цей період, коли заставлялися основи сучасної структури енергетики сіл, сформувалися дві функціонально самостійних галузі: електропостачання й теплопостачання. Цей поділ знайшов своє відбиття не тільки в розходженні їхніх форм і напрямків рішення, але також в організаційній структурі комунальної енергетики як галузі господарства.

Функція систем теплопостачання в цілому обмежується процесами внутрішнього й зовнішнього висвітлення, силовими процесами комунальних підприємств. Властивій електроенергетиці тенденція до високої концентрації й централізації вимагає «відповідально високого ступеня організації теплопостачання як галузі господарства, що створює об'єктивні умови для раціонального розвитку надалі всього енергетичного господарства сіл.

Формування єдиного теплоенергетичного господарства Провідним напрямком розвитку теплопостачання стає теплофікація, досвіди по який уперше у світовій практиці проводилися в Києві й Одесі в 20-і й 30-і роки. Економічні й технологічні переваги теплофікації забезпечили створення енергетичного господарства сіл на зовсім новій технічній основі, визначивши перспективи його розвитку на багато років уперед. Високими темпами йде теплофікація промислового виробництва, найбільших сіл країни.

Теплофікація збільшує ступінь централізації теплопостачання споживачів, однак масштаби її розвитку в селах обмежені через низьку теплощільність районів, переважно малоповерхового будівництва, недосконалості опалювально-вентиляційної техніки. Тому поряд з теплофікацією широкий розвиток одержує централізація теплопостачання на базі котельних установок різного типу.

Важливим економічним фактором у розвитку енергопостачання сіл в 90-і роки з'явилася газифікація, що у короткий термін докорінно поліпшила паливну базу промисловості й сіл. Насамперед газифікація дозволила вирішити проблему централізації паливопостачання високотемпературних процесів у побуті й суспільному секторі села, застосувати в житлових будинках систему місцевого гарячого водопостачання, перевести місцеві теплові установки всіх видів на високоефективне газове паливо, що сприяло оздоровленню повітряного басейну й поліпшенню санітарного стану сіл.

Газифікація також явилося основою для прискореного розвитку й удосконалювання структури систем централізованого теплопостачання сіл, розширення границі їхньої економічності.

Розвиток сучасної енергетики країни характеризується значними якісними змінами. Виросли обсяги й значно розширилася географія виробництва й споживання енергії різних видів, широко використовуються в господарській діяльності нові види енергетичних ресурсів.

Ці досягнення забезпечили також високі темпи розвитку енергетики сіл, створили необхідні умови для найбільш повного задоволення потреб житлово-комунального господарства в енергії різних видів. Розвиток енергетики сіл на сучасному етапі характеризують наступні основні тенденції:

1. Систематичне підвищення питомої витрати енергетичних ресурсів на потреби сільського господарства.

2. Випереджальні темпи росту енергоспоживання стосовно темпу росту споживання паливно-енергетичних ресурсів у цілому. Показник, що характеризує цей процес, називається паливно-електричним коефіцієнтом і визначається як відношення кількості спожитої електроенергії до всієї кількості витрачених енергетичних ресурсів.

3. Підвищення частки перетворених видів енергії в задоволенні енергетичних потреб сіл і відповідно скорочення частки безпосереднього використання палива

У цей час близько 70% паливно-енергетичних ресурсів, .спожитих на енергетичні потреби сіл, підводить до споживачів у вигляді електричної й теплової енергії (гаряча вода).

4. Підвищення «чистоти» енергозабезпечення й створення засобами енергетики комфортних умов у побуті й сфері обслуговування, що досягається використанням енергії перетворених видів, а також завдяки високим гігієнічним і технологічним властивостям електроенергії й теплової енергії виді гарячої води як енергоносіїв.

Ця тенденція характеризує розвиток енергетики сіл і напрямку, коли споживачі повністю звільняються від участі в керуванні процесами споживання енергії і їхньому регулюванні, створюються максимальні зручності в енергозабезпеченні. Вона визначає також необхідність удосконалювання й створення енергоприймачів принципово нових типів, що відповідають високим вимогам комфортних умов енерговикористання в сфері обслуговування й побуту.

5. Збільшення в паливному балансі сіл частки природного газу. Ця тенденція характеризує підвищення сумарного коефіцієнта використання енергетичних ресурсів у житлово-комунальному господарстві сіл у першу чергу за рахунок підвищення ефективності використання палива в побутових приладах і установках невеликої потужності. Вона є також важливим економічним фактором у розвитку й удосконалюванні структури енергетичного господарства сіл.

У багатьох селах рівень газифікації житлового фонду наближається до межі й становить 85-90% і більше. Як характерну рису розвитку газопостачання на сучасному етапі слід зазначити випередження темпів росту споживання газу в житлово-комунальному господарстві в порівнянні з ростом числа газифікованих квартир; зниження й відносну стабільність питомої витрати газу на житлові потреби й збільшення питомої витрати газу в суспільному секторі сіл. Ці фактори підсилюються з наближенням до граничного рівня газифікації, розвитком сфери обслуговування й підвищенням рівня централізації теплопостачання низькотемпературних процесів.

6. Ріст концентрації споживання енергії в великих селах. Ріст більших сіл супроводжується інтенсивним розвитком у них галузей невиробничої сфери. У силу цих причин у великих селах відбувається не тільки абсолютна, але й відносна концентрація

Рост концентрації споживання енергії характеризує поліпшення техніко-економічних показників систем енергопостачання, визначає найбільш ефективні форми централізації енергопостачання сіл.

7. Систематичне підвищення рівня централізації енергопостачання сіл і пов'язане із цим посилення технічно економічних зв'язків енергетичного господарства сіл з більшими системами енергетики.

Із цією тенденцією зв'язані подальший розвиток і вдосконалювання структури енергетичних мереж сіл, збільшення їхньої довжини, підвищення параметрів розподілу енергії, скорочення числа трансформацій, автоматизація керування. Системи енергопостачання сіл як елементи енергетичних систем усе більшою мірою здобувають риси міжгалузевого господарства, що забезпечує комплексний розвиток енергетичної бази всієї сукупності об'єктів і галузей, розташовуваних на території сіл.