- •Розділ іі. Експериментальне дослідження особливостей морального розвитку дитини дошкільного віку
- •2.1. Хід, процедура та результат експериментального дослідження
- •Методика 1. «Оціни вчинок» (вправа)
- •Методика № 2. «Піклуємося про оточуючих» (вправа)
- •Методика № 3. «Чарівник» (гра)
- •Методика № 4. «Справжній друг» (бесіда)
Методика № 4. «Справжній друг» (бесіда)
Мета: визначити рівень вміння ініціювати допомогу та підтримку всім, хто цього потребує.
Інструкція :бесіда проводиться індивідуально з кожною дитиною.
Процедура виконання: запропонувати дитині поділитися думками про дружбу та справжніх друзів.
Що таке дружба ?
Яким повинен бути справжній друг?
Хто є твоїм другом ?
А ти справжній друг ?
Чи треба допомагати друзям ?
Чи потрібно захищати менших? Слабших за тебе тварин?
Як це можна зробити ?
Критерії оцінювання:
4 бали – високий рівень (демонструє бажання, розуміння, вміння ініціювати допомогу друзям та підтримку всім,хто цього потребує, намагається захистити менших,слабших за себе);
3 бали – достатній рівень (поняття про дружбу, друга, правила дружби, піклування та захист менших, слабших пояснює згідно морально – етичних норм, прийнятих у суспільстві);
2 бали – середній рівень (відчуває труднощі в демонстрації вміння ініціювати допомогу друзям та підтримку дорослим та одноліткам, хто цього потребує);
1 бал – низький рівень (не проявляє вміння ініціювати допомогу та підтримку всім, хто цього потребує, не захищає менших та слабших) [1, с.87].
Результати констатуального експерименту щодо процесу морального розвитку дошкільників (табл. 2.1)
Таблиця 2.1.
Моральний розвиток старших дошкільників
№ п/п |
Моральне виховання |
||||||||||
Методика № 1 |
Методика №2 |
Методика №3 |
Методика №4 |
||||||||
ЕГ КГ |
ЕГ КГ |
ЕГ КГ |
ЕГ КГ |
||||||||
1 |
8 |
10 |
8 |
12 |
8 |
10 |
9 |
14 |
|||
2 |
5 |
8 |
5 |
12 |
8 |
13 |
4 |
12 |
|||
3 |
3 |
7 |
7 |
9 |
7 |
9 |
8 |
6 |
|||
4 |
12 |
6 |
12 |
7 |
10 |
7 |
11 |
7 |
|||
5 |
10 |
10 |
10 |
13 |
11 |
13 |
11 |
13 |
|||
6 |
9 |
12 |
9 |
12 |
9 |
14 |
9 |
17 |
|||
7 |
7 |
13 |
8 |
9 |
8 |
6 |
8 |
10 |
|||
8 |
5 |
12 |
6 |
7 |
6 |
9 |
6 |
10 |
|||
9 |
7 |
12 |
7 |
12 |
7 |
10 |
9 |
10 |
|||
10 |
15 |
15 |
14 |
13 |
15 |
13 |
15 |
12 |
|||
11 |
8 |
13 |
8 |
13 |
9 |
13 |
9 |
15 |
|||
12 |
6 |
10 |
6 |
10 |
4 |
10 |
11 |
10 |
|||
13 |
7 |
8 |
7 |
8 |
11 |
10 |
9 |
11 |
|||
14 |
6 |
5 |
6 |
5 |
9 |
7 |
6 |
9 |
|||
15 |
6 |
4 |
9 |
2 |
9 |
2 |
9 |
2 |
|||
16 |
6 |
2 |
6 |
2 |
6 |
5 |
6 |
5 |
|||
17 |
5 |
11 |
6 |
11 |
9 |
11 |
4 |
10 |
|||
18 |
4 |
9 |
8 |
10 |
8 |
12 |
8 |
6 |
|||
19 |
6 |
8 |
8 |
12 |
9 |
4 |
4 |
8 |
|||
20 |
5 |
3 |
5 |
7 |
8 |
7 |
8 |
12 |
|||
У таблиці 2.1 подані результати методик щодо рівнів морального розвитку (моральності) ЕГ та КГ на етапі констатувального експерименту.
Результати зрізу засвідчили, що у дошкільників ЕГ не сформовані гуманістичні почуття і стосунки, наприклад увага до потреб і інтересів інших, здатність рахуватися з ними, співчуття чужих бід і радощів, а також переживання провини при порушенні моральних норм.
Діагностика морального розвитку дозволяє судити про недосконалість програмних навичок та умінь кожної дитини, і відповідно це спонукає коригувати зміст занять, наповнюючи їх новим морально-дидактичним змістом. Старші дошкільники не готові до самостійного розв’язання життєвих мораальних проблем, за звичай конфліктують із довкіллям.
Не всі діти можуть вживають у мові слова, що позначають моральні якості та їх антиподи (добрий, забіяка, жаднюга, чесний, ябеда тощо), а якщо й вживають то частково, при цьому не пов’язують їх з конкретною ситуацією з власного досвіду, що пояснюється конкретною образністю дитячого мислення.
Не випадково у 25% (5чол) одним з найбільш негативних якостей у є жадібність, як головна причина конфліктів між дітьми, яка полягає в тому, що кожен хоче отримати привабливий предмет. Якщо картинка недоступна, то дитина переживає сильні негативні емоції. 10% (2 чол) легше розуміються і оцінюють ті моральні якості, які вихователь частіше виділяє. 25% (5чол). 10% (2 чол) дітям
У процесі діагнотики діти ЕГ (30% – достатній рівень) із задоволенням знайомилися із завданням, вони переживали певні почуття спостерігаючи за картинками. На основі такого сприйняття старші дошкільники висловлювали своє моральне ставлення, переживання, почуття.
У КГ ми простежили аналогічну динаміку, і ще помітили, як більшість дітей завдання яких були пов'язані з розрізненням картинок проявляти свій інтерес. Їх приваблювало те, що позитивна дія в тому, що від якості дитячого виконання залежить успіх виконаної вправи. Дії цих дітей, що становлять 30% (6 чол) спрямовані на те, щоб самостійно виконати поставлене вихователем завдяння.
Отже, у дітей КГ ми спостерігали більше самостійності. Практика показує, що чим більше довіряєш дітям, тим свідоміше, сумлінніше вони ставляться до дорученої справи.
Також, у КГ була дитина 5% (1 чол) яка з цікавістю проявила себе у вирішенні вправи, вона підключала уяву, емоційно відгукувалася, однак завдання весь час виконувала за зразком і з допомогою дорослого.
Спираючись на критерії оцінювання можна зробити висновок, що в процесі констатуючого етапу експерименту, спрямованого на виявлення рівня морального розвитку, порівняно невеликий відсоток дітей досяг високого рівня, а саме 5% (1 чол), при цьому більша кількість дітей 40% (8 чол) показала середній рівеньу КГ. А в ЕГ не було зовсім виявлено високого рівня.
Середній же рівень був аналогічний. Аналіз даних констатувального етапу містить наступні показники, порівняємо:
КГ ЕГ
Високий рівень: 5% (1 чол). Високий рівень: не виявлено.
Достатній рівень: 30% (6 чол). Достатній рівень: 10% (2 чол).
Середній рівень: 40 % (8 чол). Середній рівень: 40% (8 чол).
Початковий рівень: 25 % (5 чол). Початковий рівень: 50% (10 чол).
Таким чином, на підставі проведеного констатувального етапу експерименту можна припустити, що при активному використанні педагогічних умов можна добитися великих результатів в процесі морального розвитку (див. рис. 2.1.).
Результати констатувального експерименту підтвердили необхідність розробки системи з морального виховання засобом етичної бесіди.
У загальній системі морального виховання важливе місце займає група засобів, спрямованих суджень, оцінок, понять на виховання моральних переконань. До цієї групи належать етичні бесіди.
Етична бесіда-метод систематичного і послідовного обговорення знань, що припускає участь обох сторін – вихователя й вихованця. Бесіда відрізняється від розповіді, інструктажу саме тим, що педагог вислуховує і враховує думки, точки зору своїх співрозмовників, будує свої відносини з ними на принципах рівноправності і співробітництва. Етичної бесіда називається тому, що її предметом найчастіше стають моральні, етичні проблеми.
Ефективність етичних бесід залежить від дотримання ряду важливих умов:
1. Важливо, щоб бесіда мала проблемний характер, передбачала боротьбу поглядів, ідей, думок. Вихователь повинен стимулювати нестандартні питання, допомагати старшим дошкільникам самим знаходити на них відповіді.
2. Не можна допускати, щоб етична бесіда розвивалася по заздалегідь складеному сценарію з заучування готових або підказаних дорослими відповідей. Потрібно дати страшим дошкільникам можливість говорити те, що вони думають. Вчити їх з повагою ставитися до думок інших, терпляче й аргументовано виробляти правильну точку зору.
3. Не можна допускати також, щоб бесіда перетворювалася в лекцію: вихователь каже, старші дошкільники слухають. Лише відверто висловлені думки і сумніви дозволяють вихователеві направити бесіду так, щоб страші дошкільники самі прийшли до правильного розуміння сутності обговорюваного питання. Успіх залежить від того, наскільки теплим буде характер етичної бесіди.
4. Матеріал для етичної бесіди повинен бути близький емоційному досвіду вихованців. Не можна очікувати і вимагати від них активності при обговоренні важких питань, в яких за основу беруться факти, явища, повʼязані із незрозумілими дітям подіями, почуттями. Тільки при опорі на реальний досвід етичні бесіди можуть бути успішними.
5. В ході бесіди важливо виявити і зіставити всі точки зору. Думка інших не може бути проігнорована, це важливо з усіх точок зору – обʼєктивності, справедливості, культури спілкування.
6. Правильне керівництво етичною бесідою полягає в тому, щоб допомогти вихованцям самостійно прийти до правильного висновку. Для цього вихователю потрібно вміти дивитися на події або вчинки очима вихованця, розуміти його позицію і повʼязані з нею почуття.
Проведення етичних бесід має включати в себе:
підготовчий етап;
проведення бесіди;
організацію і оцінку повсякденної діяльності й стосунки дітей на основі засвоєних моральних норм і правил.
Підготовчий етап, самий тривалий і трудомісткий, включає в себе різноманітну діяльність вихователя й дітей.
Проведення бесіди вимагає великої майстерності від вихователя. Головна вимога – забезпечити активність дітей в процесі самої бесіди. Правильно коли вихователь, який провівши бесіду, задає питання, призводить яскраві приклади, робить короткі переконливі зауваження, спрямовує і уточнює висловлювання дітей, не дає закріпитися неправильним думкам.
При проведенні бесіди з прочитаного матеріалу, дуже важливо вміти ставити запитання. Питання повинні зачіпати розум і почуття дітей, змушувати їх звертатися до фактів, прикладів, подій навколишнього життя.
Послідовність питань повинна підвести дітей до виведення морального правила, якому треба слідувати при спілкуванні з іншими людьми, виконанні своїх обовʼязків.
Етичні бесіди з дітьми повинні проходити в невимушеній обстановці. Вони не повинні носити моралізуючий характер, містити повчання, докори і глузування. Діти висловлюють свої судження, вільно діляться враженнями.
В етичних бесідах зі страшими дошкільниками повинні бути присутні елементи цікавості. Для цього в зміст бесід доцільно включати різні ситуації, які містять моральну проблему [5;7].
При визначенні теми на початку бесіди необхідно порушити інтерес старших дошкільників до сприйняття і засвоєння етичного матеріалу. Для цього можна використовувати такі прийоми:
а) поставити питання, повʼязані із зʼясуванням сутності морального поняття, яке лежить в основі змісту бесіди. Наприклад, що таке ввічливість і т.п .;
б) перш ніж оголосити тему, можна розповісти про який-небудь факт або подію, що має відношення до наміченої темі.
Методика викладу морального матеріалу може поєднувати в собі питально-відповідну форму, розповідь і пояснення педагога, короткі повідомлення старшим дошкільникам з окремих питань, читання з книг, газет, використання художніх картин і т.д. При цьому, головна роль залишається за педагогом, так як тільки він може глибоко і кваліфіковано розкрити сутність моралі.
Позитивне ставлення дітей до бесіди досягається за рахунок:
постановки зрозумілих дітям і практично важливих для них питань, повʼязаних з їх повсякденним досвідом. Запитання продумуються заздалегідь;
подачі матеріалу в образній формі, здатної викликати інтерес дошкільнят, привернути увагу. Для цього в ході бесід використовуються художні твори, приклади з життя. Вони допомагають в яскравій формі донести до свідомості дітей моральні норми. Використання в процесі бесіди прислівʼїв допомагає дошкільнятам проникнути (хоча і не відразу) в суть моральних правил. Для цього необхідно співідносити прислівʼя з конкретними, знайомими дітям ситуаціями;
заохочуючи активність дітей, їх прагнення взяти участь в бесіді (з цією метою педагог коригує вислови дитини, підтримує різні судження, по можливості спірні, що вимагають аргументів) [4;5].
Отже, забезпечення даної умови дозволить вихователю змістовно провести етичну бесіду у старших групах ДНЗ, а при правильному поєднанні її із конкретною діяльністю дітей відіграє велику роль в моральному розвитку старших дошкільників.
Таблиця 2.2.
Дослідно-експериментальна програма розвитку моральності старших дошкільників засобом етичної бесіди.
(проведення тематичних занять з літературно-художньої діяльності
з використанням оповідань В.Сухомлинського)
№ |
Тема |
Мета
|
Моральне правило
|
1. |
Бесіда «Дружба і товаришування». Читання і обігрування оповідання: «Дуб і пастух», «Камінь», «Як здивувався Мурко»
|
- формувати у дітей почуття товариськості, дружби, вміння приходити на допомогу своїм товаришам. |
Дерево міцне корінням, а людина – друзями.
Друг завжди прийде на допомогу, навчить хорошому, поділиться тим, що має. |
2. |
«Листи доброго казкаря» ( цикл занять) |
Розкрити дітям значення слів не можна, можна, треба. На конкретних і зрозумілих дітям прикладах учити застосуванню цих слів. Учити оцінювати вчинки і співвідносити їх із словами не можна, можна, треба. Сприяти накопиченню уміння погоджувати свої вчинки, поведінку із словами не можна, можна, треба. |
Добре роби, добре й буде.
Хто людям добра бажає, той і собі має. (Додаток Б) |
3. |
Читання та інсценування оповідання Василя Сухомлинського «Як коту соромно стало» |
- розвивати у дітей співчуття, добросердечність; - виявляти турботу до того, хто потрапив у біду, зробив помилку; - |
Співчуття – чуйне ставлення до чийого-небудь горя, до чиїхось переживань; почуття жалю, викликане чиїм –небудь нещастям. |
4. |
Літературна вікторина за оповіданням Василя Сухомлинського «Як Микола став хоробрим», «Петрик, собака і кошеня», «Ніна і гусак» |
- допомагати дітям зрозуміти поняття « сміливість», «мужність» на простих ситуаціях, бути сміливим – значить не боятися темряви, домашніх тварин, захистити ображеного. |
Нікого не ображай ні словом, ні вчинком. |
5. |
«Від краю до краю вам добра бажаю». Лялькова вистава «Як добре жити дружно». |
- закріплювати чуттєво-наочні уявлення про добру поведінку; - сприяти розумінню того, яке велике значення має дотримання моральних правил; -продовжувати розвивати здатність співчувати, жліти, допомагати іншим. |
Нести добро – це чинити людині те, що бажаеш, щоб чинили тобі люди. |
6. |
Літературна гостина «Все починається з мами»
|
- формувати духовний світ дитини; - вчити бути добрими дітьми своїх батьків та обов’язку перед рідними, однолітками. |
Справжня любов до матері виявляється не тільки словами, а й добрими вчинками. Чим більше любові ти віддаси, тим більше отримаєш. |
7. |
Бесіда «Ми будемо працювати». Читання оповідання Василя Сухомлинського «Біда заставила» |
- сформувати уявлення дітей про працьовитість; - виховувати бажання працювати, допомагати дорослим, правильно розуміти поняття «помічник»; - вчити правильно оцінювати працьовитих та нероб.
|
Тільки та людина прекрасна, яка свєю працею приносить користь іншим. |
8. |
Читання оповідання В.Сухомлинського «Чому здивувався Петрик» |
- ознайомити дітей з моральною якістю – чесність; - формувати бажання бути чесним |
Потрібно завжди говорити правду |
9. |
Літературна вітальня за творами Василя Сухомлинського «Моя Батьківщина» |
Збагатити знання про те, що земля, на якій ми живемо, називається Україна. Розвивати інтерес до історії та природи рідного краю. Виховувати почуття любові та патріотизму. |
Найдорожча для людини рідна Батьківщина. |
Запропонована дослідна програм сприяла підвищенню морального розвитку старших дошкільників. Це підтверджувалось спростереженням за дитячою діяльність у ході етичних бесід та проведеного повторного анкетування дітей дошкільного віку.
Як показали результати контрольного експерименту у старших дошкільників на основі використаних етичних бесід, покращилися показники сформованості моральної свідомості і відповідно мовленнєвий розвиток в експериментальній групі, порівняно з контрольною. Результати повторного анкетування роботи (див. діаграму 2.2.)
Рис. 2.1. Діаграма результатів морального розвитку старших дошкільників на етапі формувального експерименту
Ми побачили, що діти ЕГ мали уявлення про різноманіття соціальних ролей, що виконуються дорослими (жінка – що любить матір, на роботі трудівниця, у вільний від роботи час має хобі, захоплення); про те, що від поведінки дітей залежить настрій і відчуття дорослих; про культурні традиції своєї сімʼї.
Діти стали правильно розуміти слова, що виражають моральну оцінку якостей особи (добрий, ввічливий, працелюбний, чуйний, дбайливий, правдивий, сміливий); уявлення про різноманіття народів світу, деякі особливості зовнішнього вигляду, національного одягу.
Поведінка старших дошкільників й спілкування стійко і позитивно направлена. Діти ЕГ добре орієнтовані в правилах культури поведінки, володіють різними способами культурної поведінки. Охоче вступають в спілкування. Уміють самі висунути ідеї, план дій, організувати партнерів. Правильно розуміють емоційний стан людей, активно виражають готовність допомогти. Націлені на самостійність. Виявляють активну цікавість до світу, до мораноїпоіедінки та правил у суспільстві та серед однолітків.
