Самостійна робота № 12

На тему : «Ювеніальний ревматоїдний артрит»

Ювенільний ревматоїдний артрит - автоімунне захворювання, тобто імунна система помилково сприймає тканини власного організму як чужорідні і намагається їх знищити. Однак чому відбувається подібний збій в роботі імунної системи, фахівці до цих пір не знають.

Передбачається, що запускати хворобу можуть інфекційні захворювання, профілактичні щеплення, особливо проти кору, паротиту чи краснухи. Причому після вакцинації ревматоїдним артритом частіше захворюють дівчата. Однак інфекція - не єдина причина розвитку ювенільного ревматоїдного артриту. Він може також розвиватися після травм суглобів, переохолодження, перегрівання на сонці.

При ювенільному ревматоїдному артриті відбувається негнійне запалення синовіальних оболонок. Суглобова рідина при цьому виділяється в підвищеній кількості і скупчується в порожнині суглоба. Синовіальна оболонка потовщується, прилягає до суглобового хряща і через деякий час склеюється з ним. Відбувається ерозія хряща. І через деякий час хрящ руйнується. Причому час, протягом якого відбуваються ці зміни, у всіх пацієнтів різний.

За кількістю уражених суглобів розрізняють:

-моноартрит, якщо вражений один суглоб;

-олігоартрит, якщо уражено не більше чотирьох суглобів;

-поліартрит, якщо уражено понад чотири суглобів;

-системний ревматоїдний артрит, при якому уражаються не тільки суглоби, але і інші органи і тканини.

Олігоартрит може бути двох типів - першого та другого. 80% дітей, що страждають олігоартритом  першого типу - дівчатка. Захворювання починається в молодшому віці, зазвичай уражаються гомілковостопні, колінні і ліктьові суглоби. Ревматоїдний фактор (автоантитіла до імуноглобуліну G) відсутній. В 10% випадків у дітей на все життя залишаються проблеми із зором і в 20% випадків - з суглобами.

Основним клінічним проявом РА є ураження суглоба (артрит). У запальний процес втягуються всі тканини, і в першій фазі захво­рювання зміни носять зворотний характер, оскільки вони зумовлені ексудативним компонентом. У міру розвитку проліферативного ком­понента запалення процес у суглобах набирає незворотних власти­востей. Тому своєчасно розпочате лікування в багатьох випадках може стати запорукою одужання.

При РА найчастіше уражається колінний суглоб, потім гомілковотаранний, променевозап'ястковий, міжфалангові суглоби кистей рук, ліктьові, суглоби шийного відділу хребта, плеснофалангові, нижньощелепні, плечові, дрібні суглоби ступні, кульшові, грудинно-реберні.

Збільшення об'єму суглобів пояснюється периартикулярним набряком, випотом у порожнину суглобів, потовщенням синові­альної оболонки. Найбільша кількість ексудату може зібратися в колінному суглобі, а тому він помітно збільшується, шкіра над ним розтягується, стає блискучою з просвіченими судинами, га­рячою на дотик, нерідко визначається симптом балотуючого надко-лінника і переміщення рідини в суглобі. На відміну від великих, шкі­ра над дрібними суглобами гіперемійована, внаслідок чого в по­дальшому може залишитися пігментація. Ураження нижньоще­лепного суглоба (обмежене відкриття рота, хруст при пальпації або клацання при відкриванні рота з подальшою дисплазією ни­жньої щелепи) свідчить про тяжкий перебіг захворювання. Біль у цьому суглобі маленькі діти можуть сприймати як вушний біль. Ураження шийного відділу хребта локалізується на рівні ІІ-ПІ хребця і характеризується обмеженням рухливості, болем, що посилююється при рухах, іноді — кривошиєю.

Обмеження рухливості суглобів на ранніх етапах захворювання є рефлекторною і пов'язана із спазмом м'язів, випотом у суглобову порожнину і проліферацією синовіальних оболонок; на пізніших ста­діях — з атрофією м'язів, деструкцією суглобових поверхонь і анкі­лозом. Частіше спостерігається атрофія розгиначів, а тому розвива­ються згинальні контрактури. При огляді привертає увагу атрофія прямого м'яза стегна (необхідно проводити порівняльне вимірю­вання), міжкісткових м'язів китиць рук, м'язів підвищень великого пальця і мізинця (тенора і гіпотенора). Видимі атрофія м'язів, контактури й анкілози — пізні ознаки РА. Рідше спостерігають тендосиновіти і бурсити. Таким чином, ураження суглобів при РА мають свої особливості, що дозволяють встановити правильний діагноз.

РА у дітей (ювенільний ревматоїдний артрит — ЮРА) най­більш доцільно розділити за перебігом і тяжкістю на три форми: системну, полі суглобову та оліго- моносуглобову.

Основні завдання при лікуванні ювенільного ревматоїдного артриту - зняття запалення, видалення суглобових проявів, відновлення нормальної роботи уражених суглобів, запобігання їх руйнуванню.

Для зняття запалення призначають нестероїдні протизапальні засоби або глюкокортикоїди.

Часто для лікування ювенільного ревматоїдного артриту призначають і імуносупресори (препарати, що пригнічують імунну систему). Приймати ці препарати потрібно безперервно і тривалий час. А їх відміна нерідко викликає загострення захворювання.

При сильній деформації суглоба проводять операцію по його відновленню.

Хороший ефект при лікуванні ревматоїдного артриту дає фізіотерапія. Вона допомагає зняти запалення і запобігти деформації суглобів. Часто застосовують електрофорез, ультразвук, ультрафіолетове опромінення уражених суглобів, магнітотерапію і грязелікування.