Основні типи словників

Енциклопедичні

тлумачать не слова, а позначені словами поняття, дають відомості про історичних осіб, діячів науки, культури, явищ з найрізноманітніших галузей життя - мистецтва, виробництва, економіки, політики, релігії, права; містять лише іменники, в тому числі і власні назви; в них є ілюстрації, малюнки, діаграми, карти тощо. Бувають загальні, галузеві.

Лінгвістичні

містять інформацію про слова (їх значення, походження, написання, вимову тощо), бувають одномовні, двомовні, багатомовні, їх види: тлумачний, термінологічний, фразеологічний, діалектний, іншомовних слів, орфографічний, словотвірний, синонімів, антонімів, паронімів, омонімів, орфоепічний, історичний, етимологічний, скорочень, морфемний, ономастичний, частотний, зворотний, мови письменників.

«Лексис ...» Лаврентія Зизанія-Тустановського, виданий як додаток до граматики слов'янської мови. «Лексикон славено-росский й имен толкование» Памви Беринди. Словник до «Енеїди» І.Котляревського.

«Словарь української мови» Б. Грінченка.

1596 р., Вільно, 1061 словникова стаття.

1627 р., Київ, близько 7 тис. словникових статей.

1798 р. - до 1000 слів, 3-є видання -1125 слів. 1907 - 1909 рр., понад 68000 слів.

Активна

Пасивна

неологізми

архаїзми, історизми

алюмінієвий, вікно, вовк, говорити, дієслово, дочка, зелений, лекція, ліс, літати, сніг, степ, прапор, швидко

вітамінізація, кемпінг, маркетинг, менеджмент, модем, реактор, синтетика, снігохід, стрес

зело (дуже), злато (золото), ланіти (щоки), піїт (поет), свеї (шведи); боярин, жупан, кріпаки, очіпок, продподаток, холоп

З якої мови засвоєні

Приклади

з старослов янської

город, ворота, голова, голос, дерево, шолом, єдиний, юнак, прекрасно, соратник, учитель, багатство, гординя, глашатай, приязнь, трудящий, невмирущий, благоустрій, визволитель, вихователь, громадянство, обласний

з слов янських

бадьоро, дьоготь (білорус.); пан, брама, келих, скарга, гітара, ґрунт, ґвалт, делікатний, завзятий (польськ.); табір, бавовна, влада, власний, ганьба, гасло, рихлий, зубило (чеськ.)

з неслов’янських

аул, чурек, мамалига, арик, сабантуй, тюбетейка, піала, юрта, кунак, джигіт, тамада, кілька, сайка

з давньогрецької і латинської

парус, баня, ангел, ікона, євангеліє, бібліотека, театр, сцена; клас, республіка, конституція, префікс, інститут, юстиція, фабула, цирк, Юлія, Валерій

з тюркської

богатир, кавун, шашлик, халва, ізюм, кумис, тулуп, башлик, казан, таз, чарка, казна, бакалія, базар, бариш, шалаш, ярлик, табун, отара, баран, чабан

з західноєвропейських

майстер, штукатур, верстат, бутерброд, вексель, поштамт, фельдшер, курорт (нім.); парламент, дебати, режим, кабінет, абажур, одеколон, гарнізон, шосе (франц.); біфштекс, клуб, бойкот, трамвай, хокей, спортсмен, фініш, катер (англ.); боцман, матрос, шлюпка (голланд.); концерт, вермішель, бензин (італ.); ананас, карамель, сигара (ісп.); гуляш, гусар, бринза (угорськ.); каста, кобра (португ.); акула (норвезьк.)