- •Умовні позначки, що використовуються для транскрипції тексту
- •Фонетичний розбір слова
- •Позначення м'якості на письмі
- •Уживання апострофа
- •Позиційне чергування
- •Подвоєння та подовження приголосних
- •Й та і в словах іншомовного походження
- •Спрощення груп приголосних
- •Правила переносу
- •II. Лексика
- •Розділи лексикології
- •Групи слів у лексиці
- •Стилістичне членування лексики літературної української мови
- •Основні типи словників
- •Поняття про активну і пасивну лексику
- •Іншомовні та запозичені слова в українській мові
- •Значущі частини слова
- •Словоформи і споріднені слова
- •Правопис префіксів
- •IV. Словотвір
- •Творення слів
- •V. Морфологія
- •Іменник
- •Число іменників
- •Рід іменників
- •Рід невідмінюваних іменників
- •Групи іменників
- •Поділ на групи іменників з основою на -р
- •Відмінювання іменників і відміни
- •Відмінювання іменників II відміни
- •Відмінювання іменників III відміни
- •Відмінювання іменників IV відміни
- •Відмінювання іменників, що вживаються тільки у множині
- •Граматичні форми прикметника
- •Розряди прикметників за значенням
- •Відмінювання прикметників
- •Написання прізвищ прикметникової форми
- •Числівник
- •Відмінювання числівників
- •І. Числівник один
- •Відмінювання порядкових числівників
- •Розбір числівника як частини мови
- •Займенник
- •Граматичні і морфологічні ознаки займенників.
- •Розряди займенників за значенням
- •Відмінювання особових і зворотного займенників
- •Відмінювання присвійних займенників
- •Відмінювання вказівних займенників
- •Відмінювання означальних займенників
- •Відмінювання питальних і відносних займенників
- •Розбір займенника як частини мови
- •Відмінювання означальних займенників
- •Відмінювання питальних і відносних займенників
- •Розбір займенника як частини мови
- •Написання складних займенників
- •Дієслово
- •Вид дієслова
- •Способи дієслів
- •Дієвідмінювання дієслів майбутнього часу Проста форма
- •Складна і складена форми
- •Зміна дієслів у минулому часі
- •Безособові дієслова
- •Розбір дієслова як частини мови
- •Дієприкметник
- •Граматичні ознаки дієприкметника
- •Творення дієприкметників
- •Безособові форми на -но, -то
- •Дієприслівник
- •Творення дієприслівників
- •Розбір дієприслівника як особливої форми дієслова
- •Прислівник
- •Синтаксична роль прислівника
- •Розряди прислівників за значенням
- •Непохідні та похідні прийменники
- •Групи прийменників за будовою
- •Написання складних прийменників
- •Сполучник
- •Сурядні сполучники
- •Підрядні сполучники
- •Групи сполучників за будовою
- •Написання складних сполучників
- •Розряди часток за значенням
- •Правопис складних часток
- •Написання частки не з різними частинами мови
- •Групи вигуків за значенням
- •Групи вигуків за будовою
- •VI. Синтаксис
- •Синтаксичний розбір словосполучення
- •Відмінності між реченням і словосполученням
- •Речення
- •Види речень
- •Члени речення
- •Додаток
- •Обставина
- •Виділення порівняльних зворотів комами
- •Односкладні речення
- •Неповні та еліптичні речення
- •Однорідні члени речення
- •Звертання
- •Розділові знаки при звертанні
- •Відокремлені члени речення
- •Відокремлення уточнюючих ленів речення і додатків
- •Порядок слів у реченні
- •Складне речення
- •Складносурядне речення
- •Складнопідрядне речення
- •Види складнопідрядних речень
- •Безсполучникові складні речення
- •Пряма мова
Спрощення груп приголосних
Правила |
Приклади |
1 . У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стл-, -стн- випадають д \т. |
тиждень - тижня, проїзд - проїзний, щастя - щасливий, честь - чесний, але: кістлявий, хвастливий, зап'ястний, пестливий, хворостняк, шістнадцять, шістдесят, шістсот |
2. У групах приголосних -зкн-, -скн- аипадає к при творенні дієслів із суфіксом -ну-. |
брязк - брязнути, писк - писнути, але: випуск — випускний, виск — вискнути, риск - рискнути |
3. У групі приголосних -слн- випадає -л-. |
масло - масний, мисль - навмисне, ремесло - ремісник |
4. У прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження, спрощення не відбувається. |
контраст - контрастний, баласт -баластний, форпост - форпостний |
Правила переносу
Правила |
Приклади |
1. Частини слів з одного рядка в другий слід переносити за складами. 2. Не можна розривати сполучення літер дж, дз, які позначають один звук. Якщо дж, дз - не один звук, то їх можна розірвати.
Не розриваються при переносі двоскладові слова. 5. При переносі складних слів не можна залишати в кінці рядка початкову частину другої основи, якщо вона не становить складу.
|
ве-се-ло, греб-ля, ле-бідь
гу-дзик, хо-джу над-зву-ко-вий, під-жив-лен-ня
бур '-ян, близь-ко, Валер '-ян, паль-ці
аг-ро-ном, ар-мія, На-дія, учи-тель
або, моя, око, шия багато-складовий (а не багатоскладовий), далеко-східний (а не далекосхідний)
КНУ, ЛАЗ-150, МАГАТЕ, ЧДІЄУ
Дніп-ро і Дні-про, се-стра і сес-тра, учитель-ство і учительст-во
|
II. Лексика
Лексика - словниковий склад мови, сукупність усіх слів, що вживаються у мові. Словниковий склад мови: значення слів, їх походження та вживання^ вивчає наука лексикологія. У лексикології слово називають лексемою.
Розділи лексикології
Назва розділу |
Що вивчає розділ |
Семасіологія Етимологія Ономастика
Термінологія |
Вчення про семантику (лексичне значення слів). Вчення про походження слів. Вчення про власні назви (імена людей, назви країн, міст, річок, гір). Вчення про терміни (однозначні слова з галузі науки, техніки тощо). |
Основою лексичного значення є поняття. У своєму лексичному значенні слово узагальнює ознаки цілого класу предметів, явищ, формує поняття про них.
Поняття - узагальнене відображення у свідомості властивостей предметів і явищ дійсності.
Одне лексичне значення може виражатися не лише словом, а й стійким словосполученням, виразом.
Стійкі словосполучення, які сприймаються як єдине ціле і вживаються носіями мови в усталеному оформленні, називаються фразеологізмами. Наприклад: бити байдики, дати драпака, пекти раки.
Сукупність фразеологізмів, що існують у мові, а також розділ, який вивчає фразеологізми, називають фразеологією.