- •Умовні позначки, що використовуються для транскрипції тексту
- •Фонетичний розбір слова
- •Позначення м'якості на письмі
- •Уживання апострофа
- •Позиційне чергування
- •Подвоєння та подовження приголосних
- •Й та і в словах іншомовного походження
- •Спрощення груп приголосних
- •Правила переносу
- •II. Лексика
- •Розділи лексикології
- •Групи слів у лексиці
- •Стилістичне членування лексики літературної української мови
- •Основні типи словників
- •Поняття про активну і пасивну лексику
- •Іншомовні та запозичені слова в українській мові
- •Значущі частини слова
- •Словоформи і споріднені слова
- •Правопис префіксів
- •IV. Словотвір
- •Творення слів
- •V. Морфологія
- •Іменник
- •Число іменників
- •Рід іменників
- •Рід невідмінюваних іменників
- •Групи іменників
- •Поділ на групи іменників з основою на -р
- •Відмінювання іменників і відміни
- •Відмінювання іменників II відміни
- •Відмінювання іменників III відміни
- •Відмінювання іменників IV відміни
- •Відмінювання іменників, що вживаються тільки у множині
- •Граматичні форми прикметника
- •Розряди прикметників за значенням
- •Відмінювання прикметників
- •Написання прізвищ прикметникової форми
- •Числівник
- •Відмінювання числівників
- •І. Числівник один
- •Відмінювання порядкових числівників
- •Розбір числівника як частини мови
- •Займенник
- •Граматичні і морфологічні ознаки займенників.
- •Розряди займенників за значенням
- •Відмінювання особових і зворотного займенників
- •Відмінювання присвійних займенників
- •Відмінювання вказівних займенників
- •Відмінювання означальних займенників
- •Відмінювання питальних і відносних займенників
- •Розбір займенника як частини мови
- •Відмінювання означальних займенників
- •Відмінювання питальних і відносних займенників
- •Розбір займенника як частини мови
- •Написання складних займенників
- •Дієслово
- •Вид дієслова
- •Способи дієслів
- •Дієвідмінювання дієслів майбутнього часу Проста форма
- •Складна і складена форми
- •Зміна дієслів у минулому часі
- •Безособові дієслова
- •Розбір дієслова як частини мови
- •Дієприкметник
- •Граматичні ознаки дієприкметника
- •Творення дієприкметників
- •Безособові форми на -но, -то
- •Дієприслівник
- •Творення дієприслівників
- •Розбір дієприслівника як особливої форми дієслова
- •Прислівник
- •Синтаксична роль прислівника
- •Розряди прислівників за значенням
- •Непохідні та похідні прийменники
- •Групи прийменників за будовою
- •Написання складних прийменників
- •Сполучник
- •Сурядні сполучники
- •Підрядні сполучники
- •Групи сполучників за будовою
- •Написання складних сполучників
- •Розряди часток за значенням
- •Правопис складних часток
- •Написання частки не з різними частинами мови
- •Групи вигуків за значенням
- •Групи вигуків за будовою
- •VI. Синтаксис
- •Синтаксичний розбір словосполучення
- •Відмінності між реченням і словосполученням
- •Речення
- •Види речень
- •Члени речення
- •Додаток
- •Обставина
- •Виділення порівняльних зворотів комами
- •Односкладні речення
- •Неповні та еліптичні речення
- •Однорідні члени речення
- •Звертання
- •Розділові знаки при звертанні
- •Відокремлені члени речення
- •Відокремлення уточнюючих ленів речення і додатків
- •Порядок слів у реченні
- •Складне речення
- •Складносурядне речення
- •Складнопідрядне речення
- •Види складнопідрядних речень
- •Безсполучникові складні речення
- •Пряма мова
Порядок слів у реченні
В українській мові за членами речення не закріплюється певне (незмінне) місце. Але зміна порядку слів у реченні інколи приводить до зміни граматичного або стилістичного значення. Тому при побудові речень треба дотримуватись таких правил:
а) керований іменник від керуючого слова відривати не треба, не можна говорити так: Друзів він притис прибулих до серця, а треба: Друзів прибулих, він притис до серця. (М. Бажай);
б) не можна розривати однорідні члени речення іншими словами: Син продовжував розпочату батьком і його друзями роботу (а не: Син продовжував розпочату батьком роботу і його друзями)',
в) не слід міняти місцями слова у словосполученні, якщо це впливає на зміст вислову: Син приніс матері лист (оскільки словосполучення лист матері може мати два значення: материн лист і матері приніс лист);
г) у словосполученнях, в яких поєднуються іменники однакового роду, треба уникати поширення їх підрядними: Він узяв руль велосипеда, який стояв під стіною (що узяв? – руль чи велосипед?, стояв під стіною руль чи велосипед?).
Схема розбору простого речення
Тип за метою висловлювання: розповідне, питальне, спонукальне.
Тип за наявністю емоційного забарвлення: окличне чи неокличне.
Тип за структурою: двоскладне чи односкладне, різновид односкладного речення.
Повне чи неповне.
Головні члени речення, їхній тип, способи вираження.
Поширене чи непоширене.
Другорядні члени речення, їхні види, способи вираження.
Ускладнене чи неускладнене. Характер ускладнення (чим ускладнене).
Небо бринить немов напнуте, (О. Гончар).
Р озповідне, неокличне, двоскладне, повне, поширене, ускладнене порівняльним зворотом.
Складне речення
Складне речення складається з двох або більше простих речень, об'єднаних в одне ціле за змістом і граматично.
Сполучникові |
Безсполучникові |
|
Складносурядні |
Складнопідрядні |
|
пов’язані сполучниками сурядності:
Лиш небо гуде неокрає, та сім 'я журавлина на крилах весну піднімає (А, Малишко).
|
з підрядними сполучниками:
Коли батько рибалка, то й діти у воду дивляться (Нар, те.).
|
Тихесенько вітер віє, сте пи, лани мріють, між яра ми, над ставами верби зеле- ніють (Т. Шевченко).
|
Складносурядне речення
Складносурядне речення - складне речення, у якому два або більше простих речень поєднані сурядним зв'язком і синтаксично не залежать одне від одного.
Тип |
Смислові зв'язки |
Сполучники |
Приклади
|
1. Єднальне: 2. Протиставне: 3. Розділове:
|
а) одночасність; б) послідовність; в)причинно-наслідкові. а) протиставлення;
б) зіставлення. а) перелік фактів, що взаємно виключаються; б) перелік фактів, що чергуються. |
І (й), та, ні... ні і(й), та але, та, проте, зате, однак а або, чи то...то, не то...не то |
За обрій падають комети, гнуться білі очерети, і грози співають. Хтось шарпнув за двері, і вони відчинилися навстіж;. Дихнув вітерець - і ожив стародавній той город. Чорні хмари нависли над полем, однак дощу не було. На клумбах горіли маки, а ранні левкої ще тільки розпускались. Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила (Л.Українка). То сонце прогляне з-за хмари, то знову насяде туман. |
Схема розбору складносурядного речення
Тип за метою висловлювання.
Тип за наявністю емоційного забарвлення.
Кількість частин (простих речень).
Смислове відношення між частинами.
Засіб вираження сурядного зв'язку.
Д
алі
кожну частину розбирати як просте
речення.
Око
бачить далеко,
а розум ще далі (Нар. те.).
Складне, складносурядне, розповідне, неокличне, складається з двох частин, між яким сурядний зв'язок, виражений протиставним сполучником а. Обидві частини двоскладні, поширені, перша - повна, а друга - неповна.
Розділові знаки в складносурядних реченнях
Правила |
Приклади |
|
Море невинна голубіє над стінами скель, і сонце світить ласкаво. Чи сонце за хмару зайшло, чи вітер із поля повіяв. Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій. Дмухнув вітер над ставом - і сліду не стало (Т. Шевченко). Мороз прилине, синьо і прозоро розвісить скрізь інею сивий дим; і на шибках невидані узори він намалює генієм своїм (В. Сосюра).
|
