- •Умовні позначки, що використовуються для транскрипції тексту
- •Фонетичний розбір слова
- •Позначення м'якості на письмі
- •Уживання апострофа
- •Позиційне чергування
- •Подвоєння та подовження приголосних
- •Й та і в словах іншомовного походження
- •Спрощення груп приголосних
- •Правила переносу
- •II. Лексика
- •Розділи лексикології
- •Групи слів у лексиці
- •Стилістичне членування лексики літературної української мови
- •Основні типи словників
- •Поняття про активну і пасивну лексику
- •Іншомовні та запозичені слова в українській мові
- •Значущі частини слова
- •Словоформи і споріднені слова
- •Правопис префіксів
- •IV. Словотвір
- •Творення слів
- •V. Морфологія
- •Іменник
- •Число іменників
- •Рід іменників
- •Рід невідмінюваних іменників
- •Групи іменників
- •Поділ на групи іменників з основою на -р
- •Відмінювання іменників і відміни
- •Відмінювання іменників II відміни
- •Відмінювання іменників III відміни
- •Відмінювання іменників IV відміни
- •Відмінювання іменників, що вживаються тільки у множині
- •Граматичні форми прикметника
- •Розряди прикметників за значенням
- •Відмінювання прикметників
- •Написання прізвищ прикметникової форми
- •Числівник
- •Відмінювання числівників
- •І. Числівник один
- •Відмінювання порядкових числівників
- •Розбір числівника як частини мови
- •Займенник
- •Граматичні і морфологічні ознаки займенників.
- •Розряди займенників за значенням
- •Відмінювання особових і зворотного займенників
- •Відмінювання присвійних займенників
- •Відмінювання вказівних займенників
- •Відмінювання означальних займенників
- •Відмінювання питальних і відносних займенників
- •Розбір займенника як частини мови
- •Відмінювання означальних займенників
- •Відмінювання питальних і відносних займенників
- •Розбір займенника як частини мови
- •Написання складних займенників
- •Дієслово
- •Вид дієслова
- •Способи дієслів
- •Дієвідмінювання дієслів майбутнього часу Проста форма
- •Складна і складена форми
- •Зміна дієслів у минулому часі
- •Безособові дієслова
- •Розбір дієслова як частини мови
- •Дієприкметник
- •Граматичні ознаки дієприкметника
- •Творення дієприкметників
- •Безособові форми на -но, -то
- •Дієприслівник
- •Творення дієприслівників
- •Розбір дієприслівника як особливої форми дієслова
- •Прислівник
- •Синтаксична роль прислівника
- •Розряди прислівників за значенням
- •Непохідні та похідні прийменники
- •Групи прийменників за будовою
- •Написання складних прийменників
- •Сполучник
- •Сурядні сполучники
- •Підрядні сполучники
- •Групи сполучників за будовою
- •Написання складних сполучників
- •Розряди часток за значенням
- •Правопис складних часток
- •Написання частки не з різними частинами мови
- •Групи вигуків за значенням
- •Групи вигуків за будовою
- •VI. Синтаксис
- •Синтаксичний розбір словосполучення
- •Відмінності між реченням і словосполученням
- •Речення
- •Види речень
- •Члени речення
- •Додаток
- •Обставина
- •Виділення порівняльних зворотів комами
- •Односкладні речення
- •Неповні та еліптичні речення
- •Однорідні члени речення
- •Звертання
- •Розділові знаки при звертанні
- •Відокремлені члени речення
- •Відокремлення уточнюючих ленів речення і додатків
- •Порядок слів у реченні
- •Складне речення
- •Складносурядне речення
- •Складнопідрядне речення
- •Види складнопідрядних речень
- •Безсполучникові складні речення
- •Пряма мова
Правопис складних часток
Разом |
Окремо |
Через дефіс |
1 .Частки аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- у складі будь-якої частини мови: абияк, аніскільки, дехто, щодня, якби.
|
Частка що у сполуках дарма що, хіба що, що ж до. Частка то в експресивних сполученнях: що то, що то за, чи то. Формотворчі частки хай, нехай, би(б): хай живе, зробив би. Модальні частки: а) же(ж), що відіграють у реченні видільну роль: Ходи ж зі мною. б) то, це, які в реченні мають значення вказівності: А хто ж це з тобою?
|
1.Частки -бо, -но, -то, -от, -таки, коли вони виділяють значення окремого слова: іди-бо, давай-но, так-от, тим-то, все-таки, так-таки. 2. Компоненти будь-, казна-, хтозна-, -небудь, у складі займенників і прислівників: будь-де, хтозна-як, коли-небудь.
|
Написання частки не з різними частинами мови
Правила |
Приклади |
1.Ні є префіксом і пишеться разом: а) з будь-якими словами, якщо вони не вживаються без не; б) з іменниками, прикметниками, прислівниками, якщо до них можна підібрати синонім без не; в) у складі префікса недо-, який означає неповноту ознаки чи дії; г) з дієприкметниками, які виконують функцію означення і не мають пояснювальних слів. 2. Заперечна частка не пишеться окремо: а) з усіма частинами мови при протиставленні; б) з дієсловами, дієприслівниками, числівниками, прийменниками, сполучниками, частками, з біль шістю займенників, прислівників, а також із незмі нюваними присудковими словами; в) з дієприкметниками, якщо вони мають будь-які пояснювальні слова або виконують роль присудка; г) з прикметниками, якщо вони мають пояснюва льні слова з ні або далеко, аж ніяк, зовсім; ц) із словами, що пишуться через дефіс.
|
невтямки, негода, ненавидячи, немовля недруг (ворог), невеселий (сумний), недалеко (близько) недоїдати, недооцінка, недолік, недозрілий незакінчена праця, непрочитана книга не поважати, а зневажати; не слава, а ганьба не бачити, не-підходячи, не до ладу, не зовсім, не від того, не можна, не треба, не має (дієслово), але; немає (нема) не полоханий ніким, не бачений до сі, не чуваний ніколи ні до чого не здатний, зовсім не близький, аж ніяк не певний не по-домашньому, не по-доброму |
Написання частки ні
Правила |
Приклади |
І.Ніє префіксом і пишеться разом: а) з /іменниками, прикметниками, прислів никами, які без ні не вживаються; б) із займенниками, якщо ні не виділяється прийменником і прислівником. 2. Ні є часткою І пишеться окремо: а) у реченні для заперечення наявності предмета чи ознаки, зокрема в деяких стій ких словосполученнях без дієслова (при судка), що мають характер заперечного звороту; б) як повторюваний єднальний сполучник; в) у складі займенників, якщо в непрямих відмінках вона відділяється від займенни- ків прийменником.
|
нісенітниця, нікудишній, нікчемний, ніяково нікого(ні до кого), ніде, ніяк, ніякий (ні у якого), ніколи ні живий ні мертвий, ні місяця ні сонця, ні сюди ні туди Дитина ще не вміє ні ходити, ні говорити, ні за що, ні на якому, ні в кого, ні з ким
|
Вигук
Вигук - це особлива незмінна частина мови, що безпосередньо виражає почуття і волевиявлення, не називаючи їх.
