- •Умовні позначки, що використовуються для транскрипції тексту
- •Фонетичний розбір слова
- •Позначення м'якості на письмі
- •Уживання апострофа
- •Позиційне чергування
- •Подвоєння та подовження приголосних
- •Й та і в словах іншомовного походження
- •Спрощення груп приголосних
- •Правила переносу
- •II. Лексика
- •Розділи лексикології
- •Групи слів у лексиці
- •Стилістичне членування лексики літературної української мови
- •Основні типи словників
- •Поняття про активну і пасивну лексику
- •Іншомовні та запозичені слова в українській мові
- •Значущі частини слова
- •Словоформи і споріднені слова
- •Правопис префіксів
- •IV. Словотвір
- •Творення слів
- •V. Морфологія
- •Іменник
- •Число іменників
- •Рід іменників
- •Рід невідмінюваних іменників
- •Групи іменників
- •Поділ на групи іменників з основою на -р
- •Відмінювання іменників і відміни
- •Відмінювання іменників II відміни
- •Відмінювання іменників III відміни
- •Відмінювання іменників IV відміни
- •Відмінювання іменників, що вживаються тільки у множині
- •Граматичні форми прикметника
- •Розряди прикметників за значенням
- •Відмінювання прикметників
- •Написання прізвищ прикметникової форми
- •Числівник
- •Відмінювання числівників
- •І. Числівник один
- •Відмінювання порядкових числівників
- •Розбір числівника як частини мови
- •Займенник
- •Граматичні і морфологічні ознаки займенників.
- •Розряди займенників за значенням
- •Відмінювання особових і зворотного займенників
- •Відмінювання присвійних займенників
- •Відмінювання вказівних займенників
- •Відмінювання означальних займенників
- •Відмінювання питальних і відносних займенників
- •Розбір займенника як частини мови
- •Відмінювання означальних займенників
- •Відмінювання питальних і відносних займенників
- •Розбір займенника як частини мови
- •Написання складних займенників
- •Дієслово
- •Вид дієслова
- •Способи дієслів
- •Дієвідмінювання дієслів майбутнього часу Проста форма
- •Складна і складена форми
- •Зміна дієслів у минулому часі
- •Безособові дієслова
- •Розбір дієслова як частини мови
- •Дієприкметник
- •Граматичні ознаки дієприкметника
- •Творення дієприкметників
- •Безособові форми на -но, -то
- •Дієприслівник
- •Творення дієприслівників
- •Розбір дієприслівника як особливої форми дієслова
- •Прислівник
- •Синтаксична роль прислівника
- •Розряди прислівників за значенням
- •Непохідні та похідні прийменники
- •Групи прийменників за будовою
- •Написання складних прийменників
- •Сполучник
- •Сурядні сполучники
- •Підрядні сполучники
- •Групи сполучників за будовою
- •Написання складних сполучників
- •Розряди часток за значенням
- •Правопис складних часток
- •Написання частки не з різними частинами мови
- •Групи вигуків за значенням
- •Групи вигуків за будовою
- •VI. Синтаксис
- •Синтаксичний розбір словосполучення
- •Відмінності між реченням і словосполученням
- •Речення
- •Види речень
- •Члени речення
- •Додаток
- •Обставина
- •Виділення порівняльних зворотів комами
- •Односкладні речення
- •Неповні та еліптичні речення
- •Однорідні члени речення
- •Звертання
- •Розділові знаки при звертанні
- •Відокремлені члени речення
- •Відокремлення уточнюючих ленів речення і додатків
- •Порядок слів у реченні
- •Складне речення
- •Складносурядне речення
- •Складнопідрядне речення
- •Види складнопідрядних речень
- •Безсполучникові складні речення
- •Пряма мова
Уживання апострофа
Правила |
Приклади |
Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї. 1. В українських словах: а) після губних приголосних б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає інших приголосних (крім р), які належали б до кореня; б) після твердого р; в) після б, п, в, м, ф, к, р у власних назвах; г) після префіксів та першої частини складних слів, які закінчуються на твердий приголосний. 2. В іншомовних словах: а) після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, рта після префіксів, які закінчуються на приголосний; б) після скороченої частки де, а також після частки о в таких прізвищах. Апостроф не пишеться: 1. Перед я, ю, є в українських та іншомовних словах: а) після б, п, в, м, ф, коли перед ними стоять інші букви на позначення приголосних (крім р), які належать до кореня; б) після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, г, к, х, р, що позначають м'які приголосні. 2. Перед йо.
|
б'ю, голуб'ятко, кав'ярня, солов'ї, м'ясо, мереф’ямський бур'ян, кур'єр, пір'я Прип'ять, В'ячеслав, Герасим'юк, Стеф'юк, Лук'ян від'їхати, з'єднати, об'єм, дит'ясла, пан'європейський, пів'яблука, але з власними назвами через дефіс: пів-Європи бар'єр, ін'єкція, інтерв'ю, миш'як, п'єдестал
д'Акоста, д'Аламбер, О'Генрі, О 'Коннор
духмяний, свято, цвях, але: верб'я, торф'яний, черв'як буря, бюлетень, Гюго, дебют, пюре, ряска, Воробйов, курйоз, мільйон, серйозний |
Чергування голосних
Правила |
Приклади |
І. Голосні о, е у відкритих складах чергуються з і у закритих складах. 1. Чергування відбувається: а) при словозміні; б) при словотворенні. 2. Чергування не відбувається: а) коли ці звуки вставні або випадні; б) у групах -ор- -ер-, -ов- між приголосними; в) у групах -оро-, -оло-, -єре-, -еле- г) у родовому відмінку множини іменників середнього роду на -ення.
I а) е пишеться перед м'яким приголосним та перед складом з е або й (що походить від давньоруського и)\ б) о пишеться перед твердим приголосним та складами з а, о, у, й (що походить від давньоруського ы). III. Чергування голосних у дієслівних коренях: а) о з а чергуються у коренях деяких дієслів, змінюючи їх значення; б) е з і чергуються у коренях дієслів доконаного і недоконаного видів. |
Київ - Києва, ніч - ночі, сім - семи будова - будівник, село - сільський день - дня, кінець - кінця вовк - вовка, хорт -хорта, шовк - шовку коловорот, очерет, шелест значень (значення), положень (положення) мести, пшениця, учень, черниця бджола, жонатий, його, копійок, учора, шостий гонити — ганяти, котити - качати вигребти — вигрібати, мести - замітати |
Чергування приголосних
Правила |
Приклади |
I. Чергування приголосних відбувається при словозміні і словотворенні: г - ж, к-ч,х-ш
г - з, ґ-дз, к-ц, х-с
II. Чергування у коренях дієслів: д - ож; ст - щ; зд - ждж', б - бл; з - ж; т - ч; с - ш; п — «л; м - мл; ф - фл; т - д; в - вл III. Чергування у різних частинах мови д - ж; т-ч |
друг - друже, юнак - юначе вік - вічність, вічний; пастух - пастушка, пастуший берегти-бережу, колихати—колишу
книга - книзі, палки - палці убогий —убозтво, грек — Греція
водити— воджу; терпіти — терплю їздити - їжджу; вести - водити возити — вожу; любити — люблю висіти - вишу; ловити - ловлю городити — огорожа, правда — справжній, освіта — освічений |

I. Голосні
е та
о після
ж, ч,
ш, щ, дж, й: