- •Умовні позначки, що використовуються для транскрипції тексту
- •Фонетичний розбір слова
- •Позначення м'якості на письмі
- •Уживання апострофа
- •Позиційне чергування
- •Подвоєння та подовження приголосних
- •Й та і в словах іншомовного походження
- •Спрощення груп приголосних
- •Правила переносу
- •II. Лексика
- •Розділи лексикології
- •Групи слів у лексиці
- •Стилістичне членування лексики літературної української мови
- •Основні типи словників
- •Поняття про активну і пасивну лексику
- •Іншомовні та запозичені слова в українській мові
- •Значущі частини слова
- •Словоформи і споріднені слова
- •Правопис префіксів
- •IV. Словотвір
- •Творення слів
- •V. Морфологія
- •Іменник
- •Число іменників
- •Рід іменників
- •Рід невідмінюваних іменників
- •Групи іменників
- •Поділ на групи іменників з основою на -р
- •Відмінювання іменників і відміни
- •Відмінювання іменників II відміни
- •Відмінювання іменників III відміни
- •Відмінювання іменників IV відміни
- •Відмінювання іменників, що вживаються тільки у множині
- •Граматичні форми прикметника
- •Розряди прикметників за значенням
- •Відмінювання прикметників
- •Написання прізвищ прикметникової форми
- •Числівник
- •Відмінювання числівників
- •І. Числівник один
- •Відмінювання порядкових числівників
- •Розбір числівника як частини мови
- •Займенник
- •Граматичні і морфологічні ознаки займенників.
- •Розряди займенників за значенням
- •Відмінювання особових і зворотного займенників
- •Відмінювання присвійних займенників
- •Відмінювання вказівних займенників
- •Відмінювання означальних займенників
- •Відмінювання питальних і відносних займенників
- •Розбір займенника як частини мови
- •Відмінювання означальних займенників
- •Відмінювання питальних і відносних займенників
- •Розбір займенника як частини мови
- •Написання складних займенників
- •Дієслово
- •Вид дієслова
- •Способи дієслів
- •Дієвідмінювання дієслів майбутнього часу Проста форма
- •Складна і складена форми
- •Зміна дієслів у минулому часі
- •Безособові дієслова
- •Розбір дієслова як частини мови
- •Дієприкметник
- •Граматичні ознаки дієприкметника
- •Творення дієприкметників
- •Безособові форми на -но, -то
- •Дієприслівник
- •Творення дієприслівників
- •Розбір дієприслівника як особливої форми дієслова
- •Прислівник
- •Синтаксична роль прислівника
- •Розряди прислівників за значенням
- •Непохідні та похідні прийменники
- •Групи прийменників за будовою
- •Написання складних прийменників
- •Сполучник
- •Сурядні сполучники
- •Підрядні сполучники
- •Групи сполучників за будовою
- •Написання складних сполучників
- •Розряди часток за значенням
- •Правопис складних часток
- •Написання частки не з різними частинами мови
- •Групи вигуків за значенням
- •Групи вигуків за будовою
- •VI. Синтаксис
- •Синтаксичний розбір словосполучення
- •Відмінності між реченням і словосполученням
- •Речення
- •Види речень
- •Члени речення
- •Додаток
- •Обставина
- •Виділення порівняльних зворотів комами
- •Односкладні речення
- •Неповні та еліптичні речення
- •Однорідні члени речення
- •Звертання
- •Розділові знаки при звертанні
- •Відокремлені члени речення
- •Відокремлення уточнюючих ленів речення і додатків
- •Порядок слів у реченні
- •Складне речення
- •Складносурядне речення
- •Складнопідрядне речення
- •Види складнопідрядних речень
- •Безсполучникові складні речення
- •Пряма мова
Умовні позначки, що використовуються для транскрипції тексту
[] |
Текст, слово чи звук, що транскрибуються, беруться у квадратні дужки; |
[рука] |
[ó] |
скісна рисочка вгорі над голосним позначає наголос; |
[вода′] |
|
|
[трава′] |
[н′] |
скісна рисочка вгорі після приголосного означає його м'якість; |
[дéн′] |
|
|
[л'іс] |
[j] |
позначення приголосного й, що використовується з метою уникнення |
[jiáк] |
|
двозначності надбуквеного знака; |
[jнáк] |
[б’] |
кома після губних приголосних та р передає напівпом'якшення; |
[б'ілка] |
[л:] |
двокрапка вживається після приголосних на позначення |
[з'іл':а] |
|
довготи звука; |
[тóн:а] |
[дж] |
дужка вгорі вживається для позначення злитої вимови афри- |
[ |
|
кат [дж], [дз], тобто звуків, злитих з двох звукових елементів; |
[ |
[ў] |
вживається для позначення [у] нескладового на початку слова |
[ўдóма] |
|
перед приголосним, після голосного в кінці слова, після голос- |
[хáрк'іў] |
|
ного перед приголосним в середині слова; |
[крúўда] |
[ǐ] |
використовується для позначення нескладового [й], що на- |
[шúǐка] |
|
ближається до голосного в кінці складу перед приголосним |
[знаǐ] |
|
і в кінці слова; |
|
[еи] |
маленькі літери збоку вгорі вказують, до якого звуку на- |
[вéсеило] |
[иe] |
ближається звучання; |
[зиемá] |
[оу] |
|
[моуjý] |
[/] |
одна скісна риска позначає паузу в середині речення, |
[надвóр'і дощч |
[//] |
дві скісні риски - тривалу паузу на межі речень. |
л':е/jак з в’iдра //] |
Фонетичний розбір слова
Послідовність розбору |
Приклади |
|
Життя [жиeт':á |
|
жи-ття - 2 склади, I - відкритий, ненаголошений, II - відкритий, наголошений; |
|
[ие] - голосний, ненаголошений, позначається літерою й; [а] - голосний, наголошений, позначається літерою я; |
|
[ж] - приголосний, дзвінкий, твердий, позначається літерою ж; [т':] — приголосний, глухий, м'який, подовжений, позначається літерами тт.; |
|
4 звуки, 5 букв. |

джеиреилó]
[дз]
дзв
'ін]