Технологічне проектування

Організація будівельного процесу на об'єкті виконується на основі проекту організації будівництва (ПОБ) та проекту виконання робіт (ПВР).

Проект організації будівництва слугує основою для визначення тривалості будівництва, розподілу капітальних вкладень та обсягів будівельно-монтажних робіт, вирішення питань матеріально-технічного забезпечення будівництва.

До складу проекту виконання робіт входить: будівельний генеральний план; календарний план виконання робіт; технологічні карти; рішення з виконання геодезичних робіт і безпеки праці.

Будівельний генеральний план - це генеральний план запроектованого об'єкта, на якому показано розміщення споруджуваних постійних і тимчасових будівель та споруд, а також визначені раціональний склад і розміщення об'єктів будівельного господарства.

Календарний план виконання робіт розробляється для: -робіт підготовчого періоду (рис. 1.6);

-нескладного об'єкта, який включає в себе будівлі, споруди або їх частини невеликого будівельного обсягу;

-окремих видів технічно складних і великих за обсягом будіве­льних, монтажних і спеціальних будівельних робіт.

Комплекс робіт підготовчого періоду

Створення опорної Переселення жителів, Будівництво тимчасових геодезичної опорної мережі установ і організацій будівель і споруд

Освоєння території Інженерна підготовка

будівельного майданчика будівельного майданчика

Знесення будівель Прибиравння валунів Вертикальне планування терарії

Зрізування дерев Перенесення комунікацій Влаштування водостоку, і кущів дренажу

Корчування пнів Засипання ярів Прокладання комунікацій

Будівництво доріг

Рис. 1.6. Комплекс робіт підготовчого періоду

Технологічна карта є основною складовою частиною проекту виконання робіт. Структура і зміст технологічної карти визначаються ДБН А.3.1-5-96 «Організація будівельного виробництва» (рис. 1.7).

Технологічна карта

1. Область застосування

2. Організація і технологія виконання робіт

3. Вимоги до якості і приймання робіт

4. Калькуляція витрат праці машинного часу і заробітної плати

5. Графік виконання робіт

6. Техніка безпеки

7. Матеріально-технічні ресурси

8. Техніко-економічні показники

Рис. 1.7. Структура технологічної карти та послідовність її розробки

Лекція 3. Визначення об`ємів планувальних і земляних робіт Загальні положення

При будівництві об'єктів різного призначення виконуються значні обсяги земляних робіт, які пов'язані з розробленням, переміщенням і вкладанням грунтів та наданням їм певних властивостей.

Виконання земляних робіт дозволяється при наявності робочих креслень земляної споруди, проекту організації будівництва (ПОБ) і проекту виконання робіт (ПВР). Склад ПОБ і ПВР регламентований ДБН А.3.1-5-96 „Організація будівельного виробництва".

В будівництві ґрунт розробляють трьома основними способами:

- механічним - за допомогою екскаваторів, бульдозерів, скреперів;

- гідромеханічним - за допомогою гідромоніторів і землевсмокту- вальних снарядів;

- вибуховим - за допомогою вибухових речовин.

Вибір способу розробки ґрунту і засобів механізації залежить від виду ґрунту, конструктивних особливостей споруди, обсягів і терміну, прийнятої технології виконання робіт, а також гідрогеологічних та кліматичних умов будівництва.

Всі земляні споруди відносно поверхні землі поділяються на виїмки і насипи (рис. 1.8).

Рис.1.8. Види землених споруд

виїмки: а-траншея з вертикальними стінками; б-траншея з укосами, канал; насипи: в-дамба, земляне полотно дороги

Залежно від терміну використання вони можуть бути тимчасовими або постійнимиюю.До постійних земляних споруд належать споруди, призначені для експлуатації протягом тривалого часу (греблі, дамби, земляне полотно доріг, меліоративні канали).

До тимчасових земляних споруд належать ті, що передують виконанню наступних робіт на об'єкті; їх використовують тільки під час Виконання будівельних робіт, а потім засипають або залишають під зведеними будівлями і спорудами (траншеї, котловани, резерви, кавальєри).

Земляні виїмки називають котлованами, якщо відношення їх довжини до ширини не більше 10:1, і траншеями, якщо воно більше. Похилі бокові поверхні виїмок і насипів називають укосами, а горизонтальні поверхні навколо них-бермами.

Інші елементи земляних споруд: брівка - верхня грань укосу; підошва - нижня грань укосу; дно виїмки - нижній горизонт виїмки; крутість укосу - відношення глибини виїмки або висоти насипу до проекції укосу на горизонтальну площину.

При влаштуванні земляних споруд виконуються підготовчі, основні та допоміжні процеси (рис. 1.9).

Рис. 1.9. Структура комплексу земляних робіт

Головними будівельними властивостями ґрунтів, що впливають на стійкість земляних споруд, трудомісткість і вартість земляних робіт є кут природного укосу, щільність, вологість, зчеплення, міцність, розпушеність.

Кут природного укосу φ - це кут, утворений похилою поверхнею (укосом) насипаного ґрунту і горизонтальною площиною, котрий знаходиться в стані критичної рівноваги. Враховуючи кут природного укосу ґрунту, визначається крутизна укосів земляних споруд, котра виражається відношенням висоти укосу h до його закладення а :

tg а = h/a = 1/(а/h) = 1/т, (1.9)

де т - коефіцієнт укосу.

Щільність грунтів ρ - це маса одиниці об'єму ґрунту, включаючи масу води в його порах. Вологість ґрунтів ώ - це ступінь насичення ґрунту водою. Знаючи приведені величини, розрахунком можна визначити фізичний стан ґрунту (табл. 1.2).

Таблиця 1.2.

Формили для визначення характеристик фізичного стану

№ з/п	Назва показника	Розрахункова формула
1	Щільність сухого ґрунту	ρd = ρ /(1 +ω)
2	Шпаруватість	n = (1 - ρd / ρs )100
3	Коефіцієнт шпаруватості	ε = (ρs - ρd )/ ρd
4	Ступінь вологості	S = (ώ ∙ ρd)/( ε ρw∙)

де ρ_s - щільність частинок ґрунту (залежить від мінералогічного складу чаcтинок);

ρ_w - щільність води.