5. Ділові (конкурентні)стратегії підприємства

Ділова конкретизує і визначає шляхи реалізації корпоративної стратегії, визначає підходи, за допомогою яких підприємство буде діяти в кожній стратегічній області бізнесу. Її ще називають конкурентною.

Ділова стратегія втілюється здебільшого в бізнес-планах, де визначає методи і форми управління різними видами бізнесу з метою збалансування господарського портфелю. На підставі її аналізу можна зрозуміти, як підприємство домагатиметься успіху в конкурентній боротьбі.

Для ділової стратегії характерні наступні напрямки діяльності:

1. своєчасна реакція на зміни, що відбуваються в галузі, в економіці в цілому, у політиці й інших значимих сферах;

2. міцну перевагу над конкурентами;

3.об’єднання стратегічних ініціатив функціональних відділів;

4. рішення конкретних стратегічних проблем, актуальних у цей момент;

5. рішення питання про сферу з найбільшими шансами виграшу в конкурентній боротьбі;

6. розробка характеристик продукції, здатних залучити покупців і виділити підприємство із середовища інших конкурентів;

7. нейтралізація конкурентних заходів супротивників.

Існує п’ять підходів до розробки стратегії конкуренції:

1. Стратегія лідерства за витратами — передбачає зниження витрат на виробництво товару або послуги, що приваблює більшість покупців.

2. Стратегія широкої диференціації — спрямована на присвоєння товарам специфічних рис, які відрізняють їх від товарів фірм- конкурентів, що в свою чергу, сприяє збільшенню кількості покупців.

3. Стратегія оптимальних витрат — дає можливість покупцям одержати за свої гроші більшу цінність за рахунок об’єднання низьких витрат і широкої диференціації продукції. Завдання полягає в тому, щоб забезпечити оптимальні витрати й ціни відносно виробників продукції з аналогічними рисами і якістю.

4. Стратегія ринкової ніші (сфокусована стратегія) заснована на низьких витратах — орієнтується на вузький сегмент покупців, де фірма випереджає своїх конкурентів за рахунок більш низьких витрат виробництва.

Стратегія ринкової ніші, заснована на диференціації продукції — ставить за мету забезпечення представників обраного сегмента товарами або послугами, які найбільше відповідають їхнім потребам і смакам.

5. Стратегія упередження — найбільше часто використовується фірмами в галузях, які перебувають на початкових стадіях свого життєвого циклу, і пов’язані з формуванням стратегічного активу випередження, який не завжди нейтралізується конкурентами.