Якість мети освіти

Мета освіти формулюється в офіційних документах. Найчастіше вона розглядається як задоволення освітніх потреб особистості і потреб суспільства в освічених і професійно підготовлених фахівцях. Це загальна мета, яка, звичайно ж, впливає на якість, але цей вплив не завжди проявляється однозначно. До того ж, на наш погляд, таке уявлення мети освіти вже застаріло. Та й мета поставлена не завжди тотожна мети реальної.

Мета – це образ майбутнього, це компас і маяк руху. Всяка успішна діяльність повинна мати мету. При цьому мета і результат діяльності в строгому сенсі цих понять не тотожні. Мета характеризує напрямок діяльності, результат - підсумки діяльності на певний момент руху до мети. Термін «досягнення мети» носить умовний характер, коли в суто практичному плані мету ототожнюють з результатом.

Але таке розуміння мети не заперечує існування властивості досяжності мети, і відповідно аналогічної її характеристики. Досяжність мети – це рух по курсу і бачення маяка, це те, що запобігає відхиленню від напрямку руху.

Мета освіти в суспільних відносинах – це підвищення інтелектуального потенціалу суспільства для прискорення його прогресивного розвитку, формування позитивної суспільної свідомості, а в особистому аспекті – забезпечення добробуту і соціального статусу, свободи і гідності, впевненості в майбутньому, задоволення від професійної діяльності.

Під метою освіти розуміють – інтелектуальну й соціальну свободу особистості за умови ефективної професійної діяльності, а ще – формування чеснот людини та найбільш повну реалізацію її індивідуальних якостей в професійній діяльності.

Виникає запитання, а що ж таке чесноти. Під чеснотами розуміють передумову й фактор особистої, професійної і суспільної корисності.

При цьому довгостроковим результатом освіти є людський капітал як в громадському, так і в особистісному розумінні цього поняття – комплекс і тенденція самозростання компетенції як професійної, так і соціально-психологічної.

В управлінні навчальним закладом не завжди звіряють свою діяльність з метою, та і трактують іноді її по-своєму. Для недержавного вишу не виключається переважання мети комерційного успіху від освітньої діяльності, для державного вишу – дати знання, необхідність і дійсні обсяги яких визначаються без участі споживача, іноді виникають в боротьбі амбіцій авторитетів вишівських працівників. Іноді мета формулюють як надання освітніх послуг. Часто про мету освіти взагалі навіть і не думають. Але ж мета – це критерій якості, орієнтир і напрямок розвитку, це досяжне майбутнє, до якого треба не тільки готуватися, але яке треба наближати. Жити метою – це не тільки прагнути до певного результату, це бачити віддалені наслідки досягнутого результату.

Досить провести соціологічне дослідження - хто і як розуміє мету освіти, і стане зрозумілим, наскільки в реальній дійсності суперечливі уявлення про мету і як мета впливає на освітній процес. Студенти мету освіти розуміють по-своєму, викладачі – інакше, керівництво вишем також має своє уявлення про мету. Але ж мета лежить в основі будь-якої діяльності будь-якої організації і будь-якої людини. Вона інтегрує діяльність, значною мірою визначає соціально-психологічну атмосферу освітнього процесу, відносини між студентами, викладачем і студентом, керівництвом і всім колективом навчального закладу. Мета визначає стратегію розвитку навчального закладу. Сучасне управління взагалі, в тому числі і управління освітою, без стратегії уявити собі важко. Характер і зміст мети визначають реальність і ефективність стратегі.

Все це свідчить про те, що є сенс говорити про якість діючої мети і будь-яким чином оцінювати цю якість (Див. рис. 3.4.).

Рис. 3.4. Характеристики якості мети освіти

Характеристиками якості мети освіти, на думку В. Короткова, є:

- визначеність;

- відповідність об’єктивним тенденціям розвитку освіти;

- суспільна значущість;

- систематизуюча роль;

- сумісність і інтеграція інтересів;

- досяжність;

- організаційний заряд.

Мета повинна бути основою концепції освіти. Адже вона існує і проявляється в його змісті, методиці, технології, виховному ефекті, системі цінностей, досягнення професійної компетентності. Загальна мета декомпозується за елементами і циклами освітнього процесу. Візьмемо як приклад його технологію. Тут конкретна мета може проявлятися в досягненні певного рівня інтенсивності і ефективності освіти. На ці характеристики впливає використання комп’ютерних програм навчання, консультаційних та оціночних тестів тощо. В більшості вишів сьогодні основний обсяг знань отримують студенти на лекціях, які конспектують «від руки» і за цими конспектами готуються до іспитів. Навчальний процес орієнтований на механічне запам’ятовування і репродукцію знань. Але метою технологічного розвитку освітнього процесу може бути використання методик комп’ютеризованої обробки текстів і мультимедійних програм навчання. Вони дозволяють виділяти головне, візуалізувати матеріал, підлаштовувати тексти під тип пам’яті і рівень інтелектуального потенціалу, конструювати логіку презентації та сприйняття знань тощо. І роль викладача в цих умовах змінюється значним чином: від мети дати знання до мети управління індивідуальним пізнанням, від мети виховання словом до мети виховання освітнім середовищем.

Інструментом оцінки якості мети освіти за цілісним комплексом її характеристик може бути соціометричний аналіз, який покаже різноманітність цільових установок, їх взаємозв’язок і спрямованість, спільність або суперечливість. І це не тільки характеристики, але і критерії оцінки якості мети, які можуть бути доповнені експертним ранжуванням цільових установок щодо спільної мети освіти.