Зміст проблеми якості освіти.

Проблема якості освіти виявляється в протиріччі між сучасними потребами виробництва, економіки і суспільства та системою освіти, яка не завжди і не в усьому відповідає цим потребам. Якість освіти не дозволяє ставити і вирішувати ті цілі розвитку, яких потребує сучасне суспільство.

Для вирішення цієї проблеми необхідне загальне усвідомлення важливості якості освіти, встановлення причин її зниження або уповільненого зростання, формування системи управління якістю в комплексі всіх її параметрів – спеціалізації функцій аналізу, планування та контролю, створення механізмів мотивування, диверсифікованості управлінської діяльності за критеріями якості.

Помітними тенденціями розвитку сучасної освіти в Україні, особливо це стосується економічної, юридичної, є кількісне збільшення числа спеціальностей, спеціалізацій, вузів, студентів. Певною мірою це відображає структуру сучасних потреб суспільного розвитку і минулі деформації в системі освіти. Однак ця тенденція повинна супроводжуватися позитивною зміною якості освіти, і на певному етапі тенденція зростання якості повинна випереджати кількісне збільшення. Мабуть, ми зараз перебуваємо на такому етапі, але зростання якості освіти відстає від зміни кількісних характеристик. У цьому й проявляється протиріччя, а, отже, одна з проблем сучасної освіти.

Взагалі для нас сьогодні винятково великого значення набуває сама ідея і філософія якості освіти. Це не тільки практичне, а й наукове осмислення проблеми якості освіти, усвідомлення того, що сьогодні вирішальну роль відіграє професійну свідомість, орієнтовану на якість. Саме підходи до вирішення професійних завдань, практичний зміст освіти, методологія мислення є сьогодні найбільш важливим у розумінні якості освіти. В узагальненому вигляді це проявляється як проблема рівня освіти. Адже професійна свідомість тим і відрізняється, що вона характеризує не тільки рівень спеціальної підготовки, скільки загальний освітній рівень, який відбиває здатність і потребу самоосвіти, культуру й методологію мислення, адаптивні й інноваційні можливості діяльності, світогляд і соціальні позиції. Поглиблення спеціалізації освіти не завжди корисне, якщо воно не супроводжується підвищенням загального рівня освіти.

Ще одна проблема якості освіти – проблема відповідності існуючого змісту освіти можливому й необхідному змісту, його відповідності потребам сьогодення й перспективам майбутнього. Це також проблема своєчасного і прогресивного оновлення змісту освіти. Зміст освіти включає комплекс знань, практичних навичок, установок і психологічну готовність до певних видів і ролей практичної діяльності. Зміст освіти певною мірою формує особистість людини і визначає ефективність її подальшої роботи. Віно може бути широким або звуженим, абстрактним або конкретним, гармонійним або безсистемним, збалансованим або тенденційним, індивідуалізованим чи шаблонним, догматичним або творчим. У всіх своїх характеристиках зміст освіти відображає його якість. А критерієм якості є рівень науки і техніки, потреби економіки, прогнози розвитку.

У якості проблеми сучасної освіти виступає також питання досягнення професійної свідомості. Як, якими засобами й методами її формувати?

У сучасній дійсності освітнього процесу існує проблема соціально-психологічних бар’єрів забезпечення якості. Це бар’єри ставлення до нового. Це чинники нових поколінь викладацького складу, нових потреб суспільного розвитку, усталених і звичних уявлень, що сформувалися традиційно. Будь-які зміни викликають побоювання втрати переваг і позитивних властивостей. А підвищення якості неможливе без змін і перетворень. Нова якість завжди протистоїть звичним уявленням, консервативним поглядам, містить ризик і формує, іноді болісно, нове до себе ставлення. Подолання соціально-психологічних бар’єрів у забезпеченні якості освіти – об'єктивна реальність і складний процес..

Новою і, безумовно, специфічною проблемою, що вимагає свого рішення, є проблема дослідження й пошуку варіантів ефективного управління якістю. Якість освіти поступово стає не тільки функцією управління освітою, а й багатофункціональним об’єктом управління. Це значить, що її забезпечення вимагає формування спеціалізованих систем управління якістю, яких раніше не було і які необхідно конструювати й створювати.

Окрім того, управління якістю неможливе без адекватної його оцінки. Існуюча оціночна система не відповідає потребам вимірювання якості, її необхідно суттєво змінювати.

Якість освіти виявляється і в особистісних рисах фахівця й професіонала, які не тільки існують від природи, а й формуються, і розвиваються в освітніх процесах. Підвищується роль виховання особистості. Досягнення необхідної й достатньої якості немислиму без виховної складової освіти. Проблема не тільки в необхідності, але і в тому, що виховання має відображати не лише реалії сучасності, а й прогнози майбутнього.

Це далеко не повний перелік всіх проблем якості освіти. Але навіть і ці проблеми показують наскільки актуальною й складною є якість освіти.