2. Методика формування поняття про масу тіла.

З курсу математики відомо, що маса характеризує властивість інертності предметів. Ця величина відноситься до похідних величин початкового курсу математики, бо відносно неї не ставиться завдання навчити учнів її вимірювати, хоча школярі ознайомлюються з приладами для вимірювання маси та найпоширенішими у практиці різними одиницями її вимірювання. У повсякденному житті діти ще до школи зустрічалися не з масою предметів, а з вагою. Саме це обумовлює певні труднощі у формуванні уявлень школярів про масу, способи та одиниці її вимірювання. Отже завданням учителя на підготовчому етапі є виявлення у дітей відомостей про масу, їх уточнення та виправлення. Ще до школи діти, взявши два предмети у руку, встановлювали, який предмет важчий. Разом з тим, чуттєвий досвід учнів дуже малий, а тому вони можуть порівнювати маси двох предметів лише тоді, коли предмети значно відрізняються за даною властивістю один від одного. Значний вплив на оцінку школярами маси у цей час мають розміри предметів (більший за об’ємом предмет завжди здається їм таким, що має більшу масу).

Характер вимірювання маси, інший ніж вимірювання довжини. Якщо при вимірюванні довжини достатньо мати одиницю вимірювання, а потім встановити кількість еталонів (мірок), що вміщується у відрізку, то при вимірюванні маси недостатньо мати одиницю вимірювання (наприклад, 1 кг), бо відношення еквівалентності можна встановити при наявності терезів або іншого пристрою, який здатен їх замінити. Враховуючи сказане, слід зазначити, що основними завданнями вчителя при ознайомленні з масою, способами та одиницями її вимірювання слід вважати наступні:

1) обгрунтування необхідності у порівнянні маси предметів;

2) формування умінь порівнювати предмети масою в 1 кг з іншими;

3) ознайомлення з терезами та правилами їх використання;

4) формування умінь визначати масу предметів з цілою кількістю кілограмів;

5) формування умінь порівнювати маси «на руку», «на око» тощо.

Перші уявлення про те, що предмети мають масу учні дістають ще до школи. Взявши предмет в руки діти встановлюють , який предмет легший, який важчій, чи однакові по вазі. Перша одиниця маси, з якою знайомляться учні – кілограм . Спочатку знайомлять з будовою терезів, показують методику зважування, проводять гру «Магазин». Щоб діти дістали конкретні уявлення про масу 1 кг, їм дають потримати предмет з масою 1 кг і порівняти його з предметом легшим, або важчим. Для розвитку уміння оцінювати масу на око і «на руку » учням пропонують перед зважуванням прикинути.

Усі предмети мають різну масу. Масу визначають зважуванням. Щоб виміряти величину треба знати одиниці її вимірювання. Однією з одиниць вимірювання маси є кілограм. Зважують кілограм на терезах

3. Методика систематичного формування уявлень учнів про масу, способи та одиниці її вимірювання:

У концентрі «Десяток» на уроці, тема якого «Кілограм». Уявлення про масу розпочинають систематично формувати, спираючись на дії школярів з предметами. Для того, щоб забезпечити поступовий перехід учнів від більш вживаного у повсякденному житті терміну «вага» до наукового «маса», вчитель спочатку при виконанні вправ на порівняння мас використовує одночасно обидва терміни, поступово переводячи дітей до другого терміну. З огляду на сказане, вчитель просить школярів визначити який предмет важчий, легший (паралельно застосовуючи постановку завдання у такій формі: маса якого предмета більша? Маса якого предмета менша?). З метою виділення маси серед інших властивостей, слід підбирати для порівняння предмети, що мають різну масу, але схожі за іншими властивостями, наприклад, два кубика, один з яких пластмасовий, а інший – дерев’яний чи металевий. Такі ж ситуації створюються при ознайомленні учнів з терезами, їх будовою та першою одиницею вимірювання маси – 1 кг.