МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

кафедра менеджменту, статистики та економічного аналізу

РЕФЕРАТ

з дисципліни логістичний менеджмент

на тему: «Логістичний менеджмент організації»

Виконала:

студентка 6 курсу групи 1561-м

спеціальності «Маркетинг»

Налобіна Тетяна Андріївна

Перевірила:

доцент Коломієць Н.О.

м. Харків

2017 рік

ЗМІСТ

Вступ 3

1. Поняття, сутність і зміст логістичного менеджменту 4

2. Функції логістичного менеджменту на підприємстві 8

2.1. Функція логістичного менеджменту "організація" 8

2.2. Функція логістичного менеджменту "координація" 10

2.3. Функція логістичного менеджменту "інтегроване

планування" 13

2.4. Функція логістичного менеджменту "контролінг" 16

3. Організація логістичної діяльності на підприємстві 19

Висновки 24

Список використаної літератури 26

ВСТУП

Ефективність функціонування виробничого підприємства, що оцінюється, в першу чергу, затратністю існуючих в ньому процесів, істотним чином залежить від організації просування матеріальних потоків (матеріалів, комплектуючих по кооперації, напівфабрикатів і т.п.), а також від правильності рішень з управління цими потоками.

Ефективність як використання ресурсів, так і функціонування підприємства в цілому зумовлюється організацією просування продуктів і способами управління ними. Оптимізація просування матеріалів в процесі виробництва є основним об'єктом уваги логістики підприємства.

В даний час в сучасний економічний лексикон поряд з поняттям "логістика" увійшло поняття "логістичний менеджмент", одне з трактувань якого представляється як сукупність засобів і форм управління постачанням, виробництвом і розподілом продукції для досягнення стратегічних, тактичних та оперативних цілей і завдань фірми. Логістичний менеджмент являє собою "синергію основних управлінських функцій (організації, планування, контролю, аналізу та ін.) з логістичними функціями для досягнення цілей формованої системи фірми".

Логістичний менеджмент в організації, яка є "господарем" логістичного процесу, являє собою логістичне адміністрування, тобто виконання основних функцій управління: планування, організації, регулювання, координації, контролінгу та інших для досягнення цілей логістичної системи.

Часто зустрічається і інше трактування поняття "логістичний менеджмент", відповідно до якої під логістичним менеджментом розуміється персонал фірми, керуючий логістичним процесом.

При побудові сучасних мікрологістичних систем велике значення має визначення місця логістичного менеджменту в загальній структурі управління компанією і визначення областей взаємодії з іншими сферами менеджменту

1. Поняття, сутність і зміст логістичного менеджменту

Логістичний менеджмент визначається як управління наскрізними інтегрованими бізнес-процесами, пов'язаними з просуванням продукції і супутніх йому потоків від моменту виникнення потреби в продукції до моменту задоволення даної потреби з метою підвищення ефективності діяльності компанії [4, c. 118].

Об'єктом логістичного менеджменту є все те, що може бути індивідуально описане і розглянуте фахівцем з логістики, наприклад, потоки, будь-які процеси, пов'язані з переміщенням сировини, матеріалів, незавершеної продукції і товару.

Система логістичного менеджменту компанії включає, в загальному випадку, такі підсистеми, як: управління інформаційним забезпеченням і документообігом; управління рухом товарів; управління логістичною інфраструктурою; управління логістичними витратами; управління обслуговуванням клієнтів.

В системі логістичного менеджменту компанії розглядаються питання:

- управління логістичною системою компанії;

- управління координацією діяльності структурних підрозділів компанії, починаючи від формування служби логістики компанії і закінчуючи питаннями забезпечення планомірної роботи логістичного підрозділу компанії;

- управління логістичним бізнес-процесом, під яким розуміється процес виконання замовлень, обслуговування внутрішніх і зовнішніх клієнтів компанії;

- управління обслуговуванням клієнтів;

- управління логістичним персоналом. Тут виділяється така складова, як розробка посадових інструкцій фахівців з логістики (складського персоналу, фахівців з транспортування і постачання);

- керування засобами обліку та логістичної звітністю;

- управління логістичними витратами [2, c. 67].

Розглянемо основні компоненти системи логістичного менеджменту компанії.

Управління інформаційним забезпеченням і документообігом. Дана компонента включає в себе три складових: управління інформаційним забезпеченням; управління документообігом; управління програмним забезпеченням.

Управління рухом товарів. Це та компонента системи логістичного менеджменту компанії, яка найчастіше цікавить керівництво компанії. Розглядаються наступні компоненти системи управління рухом товарів: управління закупівлями продукції, робота з постачальниками; управління розподілом товарів (доставкою продукції, роботою з роздрібною мережею, управління ціноутворенням).

Управління логістичною інфраструктурою. Логістична інфраструктура - це те, що забезпечує функціонування системи закупівель, поставок, зберігання і доставки до клієнта. В системі управління логістичною інфраструктурою виділяються компоненти: загальні питання управління логістичною інфраструктурою (парк рухомого складу власного транспорту, обладнання, яке експлуатується і підлягає ремонту; під'їзні шляхи; складські будівлі та приміщення; складське, виробниче та комунікаційне обладнання); управління власним транспортним господарством, роботою рухомого складу на лінії (диспетчерські служби, підрозділи з планування маршрутів руху).

Складське господарство. У більшості випадків завдання оптимізації логістики в компанії зводиться до оптимізації складської діяльності. У той же час, все більше керівників компаній усвідомлюють необхідність наскрізної оптимізації, звертають увагу на функції закупівель, поставок, транспортування. Певною мірою починає позначатися підвищення рівня професійної компетенції фахівців з логістики компаній, що формулюють завдання розвитку бізнесу компанії на основі логістичної концепції.

В рамках діяльності з управління складським господарством розглядаються завдання: оснащення та експлуатації складського обладнання; складського технологічного процесу, з точки зору забезпечення процесу обробки продукції - від приймання до відвантаження товару клієнтам.

Управління складським персоналом. Рівень виконання складських операцій безпосередньо впливають на загальний рівень якості обслуговування клієнтів. На практиці існують різні підходи до питання управління складським персоналом. В одних випадках акцент робиться на використання персоналу з низьким рівнем оплати праці і, в зв'язку з цим, з частою зміною персоналу. В інших випадках до відбору складського персоналу підходять досить серйозно. Проводиться навчання персоналу, розробляються і застосовуються різні системи мотивації та стимулювання роботи.

Облік продукції на складі. Випадки розкрадання і нестач, є, швидше за все, наслідком проблем загального менеджменту компанії. На складах повинні бути добре поставлені завдання оперативного обліку. Повинні застосовуватися системи обмеження доступу складського персоналу, поділ складу на зони.

Система управління процесом руху товару. В рамках управління процесом руху товару розглядаються наступні функції: управління обслуговуванням клієнтів; управління закупівлями продукції; управління запасами; управління поставками продукції (функції постачання продукції і транспортування вантажу, як правило, відрізняються, хоча в більшості випадків в функцію поставок включають функцію транспортування); управління доставкою вантажу - функція митного оформлення може ставитися і до функції доставки. Більшість компаній самостійно цю функцію не реалізують, а вважають за краще купувати послуги митних брокерів. У зв'язку з цим часто виникає питання, - в яких випадках переважно самостійне оформлення документації на митне оформлення (тобто компанія має фахівця з митного оформлення), або користуватися послугами митного брокера. Рекомендується мати власних фахівців з митного оформлення, наприклад, при великих обсягах імпортно-експортних операцій; управління складуванням продукції; управління доставкою товару.

Управління обслуговуванням клієнтів. Ця функція включає операції, що стосуються роботи з клієнтами і замовленнями. Розглядаються послідовно виконувані процедури в рамках функції обслуговування клієнтів: прийом замовлень, обробка замовлення, перевірка наявності продукції, перевірка кредитоспроможності клієнта, виставляння рахунку на оплату, резервування продукції, підтвердження оплати, коригування замовлення, остаточне оформлення замовлення, підтвердження замовлення клієнта, відстеження статусу замовлення і інформування клієнта про те, на якій стадії виконання знаходиться його замовлення.

Управління закупівлями продукції. Це ще одна функція, яка не у всіх фірмах відноситься до процесу руху товару, тобто управляється службою логістики. Як правило, в організаційних структурах компанії виділяються спеціалізовані відділи закупівель. Відділи закупівель є прикладом того, що немає необхідності все і вся підпорядковувати службі логістики. Основні процедури, які включені в функцію управління закупівлями: підготовка до закупівель продукції, формування замовлення на закупівлю, розміщення замовлення, вибір постачальника, укладення договору поставки, оплата постачальнику, сертифікація продукції та управління запасами. Як правило, управління запасами виділяється як самостійна функція.

Поставки продукції. З поставок починається і операційна діяльність фахівців з логістики. Частина цих процедур може виконуватися співробітниками відділів закупівель. Наприклад, підготовка до постачання продукції. Операційна діяльність починається з моменту завантаження закупленої продукції на транспортні засоби [5, c. 92].

Сучасна система менеджменту фірми є композицією організованої структури управління з функціонально-орієнтованими сферами діяльності (фінанси, інвестиції, маркетинг, збут, персонал тощо), об'єднаними стратегічними, тактичними й іншими цілями.

До принципів побудови систем логістичного менеджменту відносяться:

- системний підхід і системний аналіз;

- принцип тотальних логістичних витрат;

- принцип глобальної оптимізації;

- принцип логістичної координації і інтеграції;

- принцип моделювання та інформаційно-комп'ютерної підтримки;

- принцип розробки необхідного комплексу підсистем;

- принцип загального управління якістю;

- принцип стійкості і адаптивності логістичної системи до зовнішніх впливів [5, c. 93].