Тема 2. Версії Просвітництва

Неоднорідність, множинність Просвітництва.

Екскурс 1: Що таке гуманізм? Співвідношення гуманізму і Просвітництва. Різні версії гуманізмів. Гуманізм як есенціалізм; метафізичність гуманізму. Обмеженість гуманізму. Критика гуманізму і «екологія» Просвітництва М. Гайдеггера. Безпритульність і повернення до мови.

Екскурс 2: Генеалогія Просвітництва М. Фуко: виявлення кордонів Просвітництва. Онтологія себе; герменевтики суб¢єкта. Критика як аналіз кордонів і проблематизація / пошук власно(го) Я. Від «le parle» до «il parle».

Екскурс 3: Поетика і політика: Просвітництво як політичний проект. Проблема місця та сутності поезії. Повернення до міфо-поезії. Філософ між софістом і тираном. Екскурс 3.1: Просвітництво між етичним і естетичним. Етичний розум. Д. Дідро; листи про естетичну освіту Ф. Шіллера. Первинність естетичного за Шіллером.

Екскурс 4: Від діалектики Просвітництва до деконструкції Просвітництва. Aufheben та différance. Відкладання присутності; критика логоцентризму.

Екскурс 5: Розрив між чуттєвим і раціональним. Обсценації Просвітництва. Маркіз де Сад і Ш. Фур¢є. Загальність публічного; публічне розкриття чуттєвого. Все знати – все бачити– все сказати.

Тема 3. Що таке «постісторія»?

Постісторія («до» і «після») Просвітництва

Неоднозначність префікса «пост-». «Пост-» як продовження і кінцевість; «безкінечність кінців». Проект Просвітництва як Проект Модерну. Чи є кінець оновленню? Сенс концептів «історія», «кінець історії» та «постісторія». Суб¢єкт Історії. Постісторія: метафора ескалатора і відсутність суб¢єкта. Déjà vu минулого.

Неоднозначність концепту «постісторія»: постісторія як (ре)презентація Просвітництва / Модерну і постісторія як стан постмодерну / (недо)освіченого пост(недо)модерну. «Постісторія» як ідеологія Просвітництва? Постісторія як фантазм бажання. Від соціальних утопій до утопії кінця соціального. Утопія здійснення всіх можливих утопій.

Тема 4. Проект Просвітництва як історичний проект.

Просвітництво як історія та як постісторія

Зв`язок маніфестації Просвітництва як проекту з формуванням «історичного почуття». Від релігійної до світської історії. Апофеоз розуму, віра в прогрес та секуляризована есхатологія. Юдео-християнський есхатологічний сюжет (Августин, Йоахім Флорський). Просвітницький сюжет (Дідро, Кондорсе, Кант, Гегель). Постмодерністський сюжет (Фуко, Бодрійяр, Слотердайк). Просвітництво: примусовість і емансипація.

Сенс, цінність та симулякри історії. Постмодерн: (дис)симуляція Модерну. Постісторія як (дис)симуляція історії. Просвітницькі моделі «постісторичного» стану. Сведенборг – Кант – де Сад – Фур`є. Моделі постісторії «закритого» і «відкритого» типів. Просвітництво як інститут і як договір: інститут як стихійна модель (де Сад, Фур`є), договір як раціональний проект (Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, Л. фон Захер-Мазох).

Розділ іv. Зміст семінарських занять

Заняття 1. Проект Просвітництва як історичний проект. Просвітництво як історія та як постісторія

1. Історія як Просвітництво і стан постісторії.

2. Просвітництво: примусовість і емансипація.

3. Формування «історичного почуття» у дискурсі Просвітництва.

4. Просвітництво як прогрес і як застій.

Література

1. Беньямин В. О понятии истории // Новое литературное обозрение. – 2000. – № 46. – С. 81-90.

2. История в Энциклопедии Дидро и Д`Аламбера. – Л., 1978. – С. 7-20, 38-61.

3. Кант И. Идея всеобщей истории во всемирно-гражданском плане // Кант И. Сочинения: В 6-ти т. – М., 1966. – Т.6. – С. 5-23.

4. Кассирер Э. Философия Просвещения. – М., 2004. – С. 203-258.

5. Марков Б.В. Разум и история // Метафизические исследования. Вып. 3. История. Альманах Лаборатории Метафизических Исследований при Философском факультете СпбГУ, 1997. – С. 9-27.

6. Мейнеке Ф. Возникновение историзма. – М., 2004. – 480 с.

7. Трельч Э. Историзм и его проблемы. – М., 1994. – 719 с.

Заняття 2. Розум, ідея його прогресу і постісторія

1. Просвітництво як прогрес розуму та його влади.

2. Від об`єктивного розуму до суб`єкта історії і його «смерті».

3. Знання та влада.

4. Постісторичний провал розуму.

Література

1. Грей Дж. Поминки по Просвещению: Политика и культура на закате. – М., 2003. – 368 с.

2. Гройс Б. Да, апокалипсис, да, сейчас // Вопросы философии. – 1993. -- № 3. – С. 28-35.

3. Делез Ж. Фуко. – М., 1998. – 172 с.

4. Жижек С. Возвышенный объект идеологии. – М., 1999. – 236 с.

5. Кожев А. Идея смерти в философии Гегеля. – М., 1999. – 208 с.

6. Кондорсе Ж.А. Эскиз картины прогресса человеческого разума. – М., 1936. – 265 с.

Заняття 3. Утопія як модель пост-історії

1. Утопізм і мілленаризм.

2. Історія та постісторія в утопіях різних часів:

а) чи є історичність в “Державі” Платона?

б) християнський мілленаризм: Августин та Іоахим Флорський;

в) ренесансні утопії (Т. Мор, Т. Кампанелла);

г) просвітницькі утопії і фантасмагорії;

д) техногенні утопії (?) постмодерну.

3. Постмодерн: утопія кінця утопій.

Література

1. Бодрийяр Ж. Прозрачность зла. – М., 2000. – 260 с.

2. Калинин И.А. Historia sub specie utopiae. Эпоха историзма: утопия как другое истории // Философский век. Альманах. Вып. 12. Российская утопия: От идеального государства к совершенному обществу. – СПб., 2000. – С. 171-179.

3. Манхейм К. Идеология и утопия // Манхейм К. Диагноз нашего времени. – М., 1994. – (Гл.4. Утопическое сознание).

4. Утопия и утопическое мышление: антология зарубежн. лит. – М., 1991. – 405 с.

5. Шацкий Е. Утопия и традиция. – М., 1990.

6. Halpin D. Utopianism and education: The legacy of Thomas More // British Journal of Educational Studies. – 2001. – V. 49. – № 3. – P. 299-315.

7. Jameson F. Archaeologies of the future: The Desire Called Utopia and Other Science Fictions. – L.; N.-Y.: Verso Books, 2007. – 480 p.

8. Parrinder P.Utopia and Meta-Utopia in H.G. Wells. // Science Fiction Studies, Vol. 12, No. 2 (Jul., 1985), p. 115-128. // http://www.jstor.org/stable/4239678

Заняття 4. Цінність історії щодо постісторії

1. Історицистський дискурс: історія як наука про людину.

2. Лорд Болінгброк та його «Листи про вивчення і користь історії».

3. Відповідь Ф. Ніцше історицизму просвітництва.

Література

1. Беньямин В. О понятии истории // Новое литературное обозрение. – 2000. – № 46. – С. 81-90.

2. Болингброк. Письма об изучении и пользе истории. – М., 1978. – 358 с.

3. История в Энциклопедии Дидро и Д`Аламбера. – Л., 1978.– 311с.

4. Кант И. Идея всеобщей истории во всемирно-гражданском плане // Кант И. Сочинения: В 6-ти т. – М., 1966. – Т.6. – С. 5-23.

5. Мейнеке Ф. Возникновение историзма. – М., 2004. – 480 с.

6. Ницше Ф. О пользе и вреде истории для жизни // Ницше Ф. Сочинения: В 2 т. – М., 1990. – Т. 1. – С. 158-230.

7. Трельч Э. Историзм и его проблемы. – М., 1994. – 719 с.

Заняття 5. Чи скінчився Проект Просвітництва?

1. Постмодерн як історія та/або міфологія.

2. Кінець постмодерну та доля просвітництва.

Література

1. Адорно Т., Хоркхаймер М. Диалектика Просвещения. – М., 1997.

2. Бодрийяр Ж. В тени тысячелетия, или приостановка года 2000 // Електронний ресурс. – Режим доступу: http://anthropology.ru/ru/texts/baudrill/shmill.html 2003.

3. Грей Дж. Поминки по Просвещению: Политика и культура на закате современности. – М., 2003. – 368 с.