Діагностика.

Клінічна: епідеміологічний анамнез (вживання в їжу свинини або м'яса диких тварин, які не пройшли санітарно-ветеринарного контролю), поєднання лихоманки, болі в м'язах, висипки і набряку обличчя.

Лабораторна: серологічні реакції, які обов'язково проводять повторно, з огляду на динаміку наростання титру антитіл; лярвоскопія (виявлення ли-

чинок) у біоптаті м'язів хворого (частіше досліджують надсухожильну ділянку литкового м'яза).

Лікування. Застосовують проти глистяні препа-

рати (мебендазол).

Профілактика.

Особиста: не вживати свинину, що не пройшла санітарноCветеринарного контролю. Термічна обробка трихінельозного м'яса неефективна, тому що личинки зберігають життєздатність завдяки щільним звапненим капсулам.

Громадська: санітарно-ветеринарний контроль на бойнях і ринках та знищення трихінельозного м'яса,утримання свиней в упорядкованих свинарниках, санітарно-просвітня робота.

Ришта (Dracunculus medinensis) - збудник дракункульозу.

Географічне поширення: осередки хвороби у країнах із тропічним і субтропічним кліматом (Індія,Пакистан, Саудівська Аравія, Іран, Ірак, Центральна Африка).

Морфологія. Найбільша із паразитуючих у лю-

дини нематод.Статевозріла особина ниткоподібна, білого кольору. Самка 70-120 см, шириною 0,9-1,7 мм, самець - до 3 см. Живородящі.

Личинка довжиною 0,65-0,75 мм, головний кінець заокруглений, закручений, хвостовий кінець загострений.

Ришта (Dracunculus medinensis), статевозріла самка.

Життєвий цикл Ришта - біогельмінт. Остаточний хазяїн - людина, можуть

бути домашні і дикі тварини (кінь, собака, мавпа та ін.)

Проміжний хазяїн- прісноводний рачок циклоп.

Локалізація в тілі остаточного хазяїна: підшкірна клітковина. Зазвичай уражаються нижні кінцівки в ділянці гомілковостопного і колінного суглобів, але можуть уражатися і верхні кінцівки, мошонка, живіт,спина, сідниці, у жінок грудні залози.В організмі остаточного хазяїна виявляються

тільки самки. Через 8-10 міс. після зараження головний кінець самки наближається до шкіри, при цьому під шкірою часто стають помітні обриси

гельмінта. Токсин, який виділяє самка, викликає почервоніння, а згодом виникає міхур розміром 2-7 см.

За кілька днів він розривається, утворюється невелика округла виразка, на дні якої знаходиться головний кінець ришти. При потраплянні у виразку води тіло самки разом зі стінкою матки розривається і у воду "вистрілюються" личинки. Виділення личинок продовжується близько трьох тижнів. Найбільш життєздатні личинки виділяються в перші два тижні

з моменту розкриття матки. Впродовж 4-7 днів личинки повинні бути проковтнуті рачком циклопом.Вони проникають у порожнину тіла рачка, двічі линяють і досягають довжини 1 мм, на 12-й день стають інвазійними для остаточного хазяїна. Тривалістьрозвитку залежить від температури води і складає приблизно два тижні.

Людина заражається, випадково проковтнувши циклопа із сирою водою.

Інвазійна стадія -личинка. У шлунку людини личинки вивільняються, проникають крізь його стінку в черевну порожнину й активно мігрують у

міжм'язову сполучну тканину й у підшкірну клітковину. Самці гинуть через 3 міс. Запліднені самки дозрівають впродовж 6 міс, мігрують підшкірною і

м'язовою клітковиною в ділянки тіла, що часто контактують з водою.

Життєвий цикл ришти: 1 самець; 2 самка; 3 локалізація самки у підшкірній клітковині; 4 вихід личинок з самки при попаданні води на міг,і5 личинка у воді; 6 інвазійна личинка (мікрофілярія) в циклопі (проміжному хазяїн!); 7 остаточні хазяїни.

Патогенна дія: токсично-алергічна; ураження тканин і приєднання вторинної інфекції.

Клініка. Початковий період хвороби (міграція) проходить без помітних проявів. У місці локалізації паразита поступово розвиваються набряк і болючість тканин, свербіж шкіри. На цей час може підвищитися тем-

пература, з'явитися кропивниця, нудота, блювота внаслідок токсично-алергічної дії паразита. На шкірі утворюється міхур, який поступово збільшується за розмірами (2-7 см у діаметрі). Згодом набряк зникає, під

шкірою у вигляді шнура може визначатися ришта.Міхур розкривається з утворенням округлої виразки,на дні якої знаходиться головний кінець гельмінта.

Діагностика.

Клінічна: огляд хворого. Якщо паразит загинув і звапнився, він може бути виявлений при рентгеноскопії.

Лабораторна: зазвичай не потрібна. Серологічні реакції проводять у випадку атипової локалізації.

Лікування. Видалення паразита шляхом поступового намотування на марлевий валок .

На добу витягають кілька сантиметрів, тому про-

цедура займає від 10 до 20 днів, залежно від довжи-

ни паразита. При розриві можливі виражена алергіC

чна реакція і некроз тканин.

Видалення ришти.

Профілактика.

Особиста: кип'ятіння води.

Громадська: виявлення і лікування хворих, благоустрій водойм, устаткування окремих джерел питної води, знищення циклопів у відкритих водоймах диметилдитіокарбоматом цинку, санітарно-просвітня робота.