Зборівський трактат (08.08.1649)

• Визнання автономії козацької України під владою гетьмана на території колишніх Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств (Військо Запорозьке в межах Речі Посполитої).

• Встановлювався реєстр у 40 тис. козаків, інші мали повернутися до своїх панів.

• Усім  учасникам війни оголошувалася амністія.

• Шляхта отримала право повернутися до маєтків, а селяни мусили виконувати довоєнні повинності.

• Православна церква урівнювалася в правах з католицькою.

результаті Зборівського договору можна вести мову про утворення

української козацької держави.

200 тис км кв.

1,5 (3) млн. осіб

Османська імперія

Кримське ханство 1648

Австрія

Англія

Венеція Персія Московія 1654

Швеція 1656-57

Валахія

Молдавія 1650 Трансільванія

Польща

В лютому 1651 р. поляки, порушивши Зборівський мир, напали на м. Красне (на Східному Поділлі). В цьому бою загинув брацлавський полковник Данило Нечай, а наступ польських військ гетьмана Калиновського був зупинений поблизу Вінниці загонами Івана Богуна.

Головні сили обох сторін зійшлися у грандіозній битві в червні 1651 р. під Берестечком на Волині (разом близько 300 тисяч вояків). У вирішальний момент козаків знову зрадили татари, що залишили поле битви і захопили в полон гетьмана Б. Хмельницького. Врятувати оточені українські війська вдалося талантом Івана Богуна, який вивів частину козаків з оточення.

Улітку 1651 р. в Україну знову вторглися литовські війська князя Радзівілла. 6 липня 1651 р. у другій битві під Лоєвим козацькі війська були розбиті литовцями. Загинув соратник Б. Хмельницького козацький полковник М. Небаба.

Литовці, захопивши Чернігів і Київ, у вересні з'єдналися з польською армією Потоцького. І хоча Б. Хмельницькому вдалося зупинити наступ польсько-литовського війська під Білою Церквою, проте у складній воєнно-політичній обстановці він був змушений підписати невигідний для української сторони Білоцерківський мир.

Білоцерківський мирний договір (18.09.1651)

• Територія автономії козацької України під владою гетьмана обмежувалась лише Київським воєводством.

• Реєстр зменшувався до 20 тис. козаків, інші мали повернутися до своїх панів.

• Гетьман підпорядковувався польському королю і позбавлявся права зовнішніх зносин.

• Шляхта і чиновники отримала право повернутися до своїх маєтків.

У травні 1652 р. козаки оточили і розгромили 20-тисячне польське військо біля гори Батіг на Поділлі (битва під Батогом). Ця перемога призвела до відновлення території козацької держави, зміцнення її військового і політичного становища.

Восени 1653 р. козацьке військо оточило польську армію в м. Жванець на Поділлі, але кримський хан знову зрадив козаків і пішов на переговори з польським королем, уклавши в грудні 1653 р. Кам’янецьку угоду на вигідних для себе умовах. Татари виявилися не надійними союзниками.