МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Сумський державний університет
Кафедра маркетингу та УІД
Обов’язкове домашнє завдання
з дисципліни «Інфраструктура товарного ринку»
Підготував студент
групи МК-31
Сєроклін Д.С.
Викладач
Провозін М.В.
Суми 2017
Зміст
3
Вступ 3
1. Теоретична частина 5
1.1 Сутність виставки. Цілі виставок та їх класифікація. 5
2. Практична частина 14
2.1 Схема інфраструктури товарного ринку 14
2.2 План доставки замовлень 16
Висновок 22
Список використаної літератури 24
Вступ
Сьогодні світ розвивається швидкими темпами, а з ним разом і ринок та його інфраструктура. З’являється все більше підприємств та їх контрагентів, допоміжних структур, юридичних фірм, тощо. На ряду з цим посилено розвивається і оптова торгівля та торговельна діяльність в цілому. На даний момент ці всі елементи сильно пов’язані одне з одним. І сказати, що кожен з них є важливішим не можна. Їх ми розглядаємо в комплексі і саме вони формують інфраструктуру товарного ринку, вивчення якого є важливим, адже дає змогу проаналізувати його елементи та на основі даних вивести відповідні висновки, які сприятимуть його розвитку.
Все більше людей пробує свої сили в підприємницькій діяльності, адже нині це доволі нескладний і, при правильній ідеї, ефективний вид заробітку, але він також потребує підготовки і вивчення низки законів.
Дана робота містить теоретичних питання в якох описано сутність виставок, їх цілі взагалі та класивікація, а також опис контрагентів обраного підприємства та план доставки замовлень.
Дані питання та приклади задач є також частиною інфраструктури товарного ринку без якого його діяльність буде малоефективною і хаотичною, адже саме закони структурують, координують та регулюють будь-які процеси пов’язані з веденням господарської та підприємницької справи.
Важливо додати, що питання є актуальним і обов’язково враховуються в господарській та підприємницькій діяльності. Наприклад, без знань про чинне законодавство неможливо взагалі вести будь-яку справу. Необхідно знати, що нам можна, а що заборонено, завжди враховувати якомога більше контрагентів та відбирати з них найбільш підходящих для нас. Раціонально обирати шлях доставки замовлень, тощо.
Теоретична частина
Сутність виставки. Цілі виставок та їх класифікація.
Виробники продукції, споживачі, посередницькі організації потребують безперервного інформаційного забезпечення.
У зв’язку з цим на товарному ринку чимала роль відводиться постійно діючим або періодичним виставкам продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання. В Україні активно займаються цією діяльністю понад 20 великих спеціалізованих фірм і державних підприємств.
Міжнародне бюро виставок визначає виставку як »показ, основна мета якого полягає в освіті публіки шляхом демонстрації засобів, що є у розпорядженні людства, для задоволення потреб в одній або декількох галузях його діяльності або майбутніх його перспектив».
Найважливіша перевага виставки для покупця - це можливість побачити товар у натурі, а нерідко - в роботі. Покупець порівнює між собою однорідні товари, рекламну літературу і складає думку про рівень товару, найближчі перспективи торгівлі. З точки зору продавця, виставка - це один із способів конкуренції, який можна використовувати для своєї вигоди. Особливо ефективні в цьому розумінні галузеві виставки. Тут можна розповсюдити протягом 1-2 днів значний обсяг інформації, довести її до відома аудиторії, на охоплення якої за допомогою індивідуальних контактів було 6 потрібно багато місяців. Дуже часто виставка - це зручний спосіб вивести на ринок новий товар.
Перша промислова виставка пройшла в Лондоні в 1761 р. Надалі виставки поступово стали на шлях комерціалізації. З простого показу новин техніки і технології вони перетворилися на заходи, в ході яких укладають торгові контракти. А тому термін »виставка» і термін »ярмарок» придбали дещо близьке смислове значення і часто використовуються як слова-синоніми. Відмінності залишилися в організаційному плані.
Виставки та виставки-продажі систематизувалися за наступними ознаками - цілі, завдання, напрями, тематики.
Цілі повинні бути поставлені за рангом значущості, актуальності та черговості досягнення. Разом із цілями повинні бути вказані і конкретні шляхи їх досягнення. Цілями проведення виставок можуть бути:
1) надання підприємствам, організаціям, особам, що займаються індивідуально-трудовою діяльністю, виставково-інформаційних послуг,
2) розгортання рекламної кампанії;
3) інформування потенційних споживачів про нову продукцію, сфери її застосування і можливості придбання;
4) обмін комерційною інформацією з іншими регіонами, що сприяє раціоналізації господарських зв’язків;
5) висвітлення досягнень і перспектив у галузі розвитку науки і техніки, освоєння і впровадження нової технології, прогресивних технологічних процесів;
6) визначення можливого попиту на товари, що розробляються;
7) порівняння даної продукції з продукцією конкурентів;
8) висновок операцій.
Виконуючи одну з функцій маркетингу, виставки в сучасних умовах вирішують наступні завдання:
1) дослідження ринку;
2) своєчасне забезпечення інформацією підприємств-учасників;
3) розвиток прямих особистих контактів з новими партнерами.
4) постійна адаптація пропозиції до диференційованих вимог ринку, дослідження його тенденцій;
5) своєчасне вдосконалення або раціоналізація оновлення продукції залежно від змін вимог споживачів;
6) активний розвиток маркетингу, особливо у сфері просування товару на ринок;
7) систематичний аналіз умов конкуренції, якісне поліпшення комерційних пропозицій, зміна виробничої орієнтації;
8) розвиток різних типів ділової співпраці.
На думку фахівців, сфера діяльності виставок на початку
XXI ст. визначатиметься таким чином:
1) глобальна - де буде зосереджена пропозиція і попит у світовому масштабі;
2) європейська - яка. буде служити дзеркалом європейського ринку;
3) місцева - обмеженого радіусу дії, стосовно специфіки регіону;
4) європейська регіональна - рамки якої будуть вужчими, ніж у загальноєвропейських, але значно ширшими, ніж у звичайних регіональних виставок.
Торгові виставки поділяються на наступні види:
1) за місцем проведення;
2) за частотою проведення;
3) за напрямом роботи;
4) за видами пропозиції;
5) залежно від попиту.
1. За місцем проведення:
1) виставки, що проводяться на території країни;
2) виставки, що проводяться за кордоном.
Виставки поділяються на регіональні, міжрегіональні, національні та міжнародні.
Регіональні виставки мають радіус дії до 100 км, репрезентують одну або декілька галузей і призначені для демонстрації можливостей малих підприємств.
Міжрегіональні виставки мають таку саму структуру, але більший радіус дії і залучають більше підприємств.
Національні виставки - це своєрідна вітрина національної промисловості, проводяться на території країни або за кордоном з метою демонстрації продукції національного виробництва і стимулювання її продажу, мають міжгалузевий характер.
Міжнародного характеру набувають ті виставки, в яких беруть участь експоненти із зарубіжних країн, яких повинно бути не менше ніж 10-15% від загальної кількості учасників.
Залежно від спеціалізації, організаційних особливостей і рівня проведення виділяють наступні основні види міжнародних виставок:
1) міжнародні спеціалізовані виставки, тематика яких охоплює цілу галузь науки і техніки (наприклад, »Хімія»);
2) міжнародні спеціалізовані виставки (салони), тематика яких охоплює окремі напрями підгалузі науки і техніки (наприклад, »Зварювання», авіасалони в Бурже);
3) міжнародні виставки, що проводяться в рамках конгресів, конференцій, симпозіумів.
2. За частотою проведення виставки бувають:
1) періодичні - через два, три роки;
2) щорічні;
3) сезонні.
Частота проведення залежить від різновидів продукції (експонатів), яка пропонується, й умов конкуренції. Так, покази моди можуть відбуватися 2-4 рази протягом року, а демонстрація новинок технології - з інтервалом від 2 до 5 років.
3. За напрямами роботи розрізняють:
1) торгові виставки, на яких відбувається продаж товарів або отримання замовлень;
2) інформативні виставки;
3) виставки, що проводяться з метою розвитку комунікацій і встановлення контактів.
4. За видами пропозиції виставки бувають:
1) універсальні;
2) багатогалузеві;
3) галузеві.
5. Залежно від попиту розрізняють:
1) виставки товарів масового споживання; , 2) виставки інвестиційних (промислових) товарів;
3) виставки технологій;
4) виставки інвестицій та ін.
Окрім того, виставки можуть бути постійними і пересувними. Так, наприклад, у США налічується близько 200 постійно діючих виставкових центрів (галузевих і не галузевих).
Особливу увагу заслуговують Всесвітні торгові виставки, які з’явилися на початку XIX ст. Вони відображають технологічний розвиток усього людства і стають значною політичною і культурною подією. На честь таких виставок часто створюються архітектурні шедеври: наприклад, Кришталевий Палац у Лондоні (1851) або Ейфелева башта (1889).
Всесвітня виставка - це захід, що має на меті продемонструвати засоби, якими володіє людство для задоволення своїх різносторонніх потреб. Так, у 2000 р. пройшла всесвітня виставка «ЕХРО-2000» у Ганновері під девізом «Людина-Природа-Техніка». Чергова всесвітня виставка проходитиме в Японії в 2005 р.
В українському виставковому бізнесі солідною репутацією користуються такі могутні фірми, як »Зовнішекспобізнес», Національний виставковий центр, Торговельно-промислова палата України. Ці найбільші організатори виставок мають базу даних фірм різних галузей, контактують з досить широким колом потенційних експонентів.
Регулярно проводяться престижні і представницькі спеціалізовані виставки. Серед них такі відомі, як «Світ Arpo», «EN-TER’EX», «Автосалон МАС» та ін. їх організують українські фірми «Примус-Україна», «Євроіндекс», «Автоекспо», «Галицькі контракти», «Морські технології», «Експодонбас».
Серед професіоналів великою популярністю користується найбільша в Україні виставка комп’ютерної техніки, програмного забезпечення, засобів комунікації та офісного устаткування – «ENTER’EX». Ця виставка - продукт праці та фантазій рекламно-видавничої фірми »Євроіндекс».
Найактивніше виставковою діяльністю займаються у Києві, Одесі, Львові, Дніпропетровську та Донецьку.
Процес організації виставки є складним комплексом організаційних, договірних, а в деяких випадках і дипломатичних заходів. Іноді організація великої виставки займає 1-2 роки.
Підготовка і проведення виставки включає наступні етапи
1. Ухвалення рішення про проведення виставки.
2. Офіційне оголошення про проведення виставки із зазначенням цілей, основної тематики, термінів подання заявок і роботи виставки.
3. Формування структури управління підготовкою і проведенням виставки. Прийняття заявок на участь у виставці. Наприклад, на великих виставках він закінчується, як правило, за 2, 3 або 5 міс. до початку роботи виставки.
4. Комплекс підготовчих організаційно-технічних заходів (розподіл виставкової площі між учасниками, визначення розмірів авансових платежів і т. д.).
5. Монтаж експозиції - повинен бути закінчений за 4$ год. до відкриття виставки,
6. Урочисте відкриття виставки й офіційний перегляд.
7. Відкриття виставки для відвідувачів.
8. Забезпечення робочої програми виставки.
9. Офіційне закриття виставки.
10. Демонтаж виставкової експозиції.
11. Підбиття підсумків виставки.
Виставки функціонують за рахунок грошових надходжень, а саме:
• від внесків її учасників;
• вхідної плати відвідувачів;
• посередницьких послуг;
• оплати реклами;
• здачі в оренду експозиційної площі;
• видань комерційно-інформаційних матеріалів;
• замовлень на художнє оздоблення роботи;
• видавничої діяльності;
• коштів, що надійшли за договорами з вищими організаціями.
Організатори виставки можуть встановлювати терміни відмови від участі у виставці і повернення реєстраційних внесків. Наприклад, якщо учасник відмовляється від участі за 15 днів до її початку, то йому повертається 100% реєстраційного збору, а якщо пізніше за встановлений термін - внесок не повертається.
Для участі у виставці учасник повинен подати організаторам заявку на участь (зміст заявки аналогічний заявці на участь у ярмарку).
У середньому витрати великих фірм у виставкових заходах складають 5-30% усіх засобів, що витрачаються на маркетингові комунікації. Причому, для тих підприємств, що виробляють товари народного споживання, цей показник дещо нижчий (5-10%), а для виробників засобів виробництва - вище - 30-35%.
Типова структура витрат на участь у виставці виглядає таким чином:
• орендна плата -15-20%;
• монтаж експозиції - 40-50%;
• демонтаж експозиції - 5-10%;
• витрати на рекламоносії - 5-10%;
• представницькі витрати - 15-25%.
У період формування ринкових відносин потреба в проведенні виставок пояснюється рядом причин:
1) виставки сприяють формуванню нових контактів між підприємствами;
2) саме виставки сьогодні, як ніколи, сприяють ознайомленню з новим видом продукції, технологіями;
3) при зменшенні ролі адміністративного управління виставки виступають інструментом аналізу і формування рівня якості і цін виготовленої продукції.
В організації виставок і ярмарків є багато проблем, обумовлених наступним:
1) слабким розвитком інфраструктури ринку;
2) недостатньою кількістю виставкових площ та їх непристосованістю для проведення виставково-ярмаркових заходів;
3) відсутністю (певною мірою) досвіду.
Всі перераховані проблеми посилюються також загальним спадом в економіці.
Основні недоліки сучасних виставок і ярмарків можна поділити на три групи:
1) фінансово-економічні;
2) організаційні;
3) сервісно-побутові.
1. Фахівці пов’язують фінансово-економічні недоліки, головним чином, з інфляцією. Витрати за оренду приміщення, транспорт, навантажувально-розвантажувальні засоби, охорону, рекламу, оформлювальні та інші послуги значно зростають порівняно раніше встановленими розцінками.
2. Можна виділити дві групи організаційних проблем, характерних для проведення будь-якої виставки і пов’язаних з підготовчим періодом, що передує проведенню виставки, й активністю учасників під час роботи виставки, а також проведення супутніх заходів (конкурсів, семінарів, зустрічей). Аналіз роботи виставок (і ярмарків) показує, що в підготовчий період повинна бути істотно активізована роль рекламної кампанії, направленої на своєчасне доведення інформації до зацікавлених підприємств і фізичних осіб. У цей період важливо розробити реальний обґрунтований кошторис доходів і витрат, врахувати всі майбутні витрати. Під час виставки (ярмарки) організатори повинні сприяти активності учасників. Для цього необхідно продумати механізм пільг і заохочення.
3. Дуже велику роль відіграють недоліки в належному рівні сервісно-побутового обслуговування: приміщення недостатньо пристосовані, устаткування не трансформоване і не мобільне, відсутні додаткові сервісно-побутові пристосування, меблі, належним чином не організований зв’язок.
Ярмарки і виставки як одна з форм забезпечення діяльності підприємств на товарному ринку мають хороші перспективи в умовах ринкової економіки.
Особливості розвитку ярмарків і виставок в даний час визначаються мірою просування ринкових реформ. Тільки в умовах ринкового господарства і наявності на ринку підприємств, здатних самостійно встановлювати і розвивати господарські зв’язки, керуючись при цьому критеріями вигідності, оптові ярмарки і виставки можуть стати максимально ефективними.
Формування ринкової інфраструктури сприяє розвитку спеціалізованих виставок і ярмарків, що забезпечують розширення обсягів пропонованої продукції однієї товарної групи.
Поява на ринку нових суб’єктів, що пропонують споживачу аналогічні товари та послуги, робить необхідним проведення виставок-продажів, де споживачі можуть ознайомитися з продукцією всіх виробників, що пропонують дані товари, порівняти їх якісні характеристики.
Зведення товарів і послуг конкуруючих фірм в одному місці і в один час, наявність у них однакових умов для представлення власної продукції, залучення шляхом широкого інформування максимального числа потенційних споживачів даної продукції - це чинники, дозволяють вважати, що ярмарки і виставки досить перспективні в майбутньому і можуть стати важливою ланкою в інфраструктурі ринкової економіки.