Міністерство науки і освіти України

Національного університету водного господарства і природокористування

Рівненський економіко - технологічний коледж

Самостійне опрацювання

З матеріознавства

Підготувала:

студентка 2 курсу

групи 2ШВ-б

Мацегон Софії

Рівне «2017»

План:

1. Зсідання тканин……………………………………………………...……3

2. Пошкодження тканин голкою……………………………………..…….4

3. Розсування ниток у швах…………………………………………..…….6

4. Ковкість та опір тканини різання…………………………………..……8

5. Формовочні здібності тканин………………………………………..…..9

6. Технологічні властивості тканин, тертя тканин……………………..…11

7. Стартанізація технічний рівень та якість матеріалів………………......13

8. Загальний порядок визначення тканин………………………….…..… 15

9. Приймання та сортування тканин на швейних підприємствах….……17

10. Поняття про асортимент для матеріалів одягу……………………..…18

11. Торгова та стандартна система класифікації тканин…………….....…19

12. Зміст прейскурантів розрізних, розривних цін на тканину………...…21

13. Костюмні тканини……………………………………………………..…22

А) Бавовняні тканини.

В) Вовняні тканини.

Б) Шовкові тканини.

14. Пальтові тканини. ……………………………………………….........28

А) Бавовняні пальтові тканини.

В) Вовняні пальтові тканини.

15. Основні види комплексних матеріалів…………………………...35

16. Основні види плівкових матеріалів……………………………….36

17. Основні види плащових та курткових тканин…………………………37

1.Зсідання тканин

Зсідання тканини – це зменшення розмірів тканини під дією тепла і вологи. Зсідання відбувається при пранні, замочуванні, ВТО, в процесі прасування. В результаті зсідання зменшується розмір виробу, спотворюється форма, утворюються зморшки (якщо тканина верху і підкладка дають різну усадку).

Основною причиною зсідання є те, що на всіх етапах текстильного виробництва (прядіння, ткацтво, оздоблення) волокна, нитки зазнають сильного натягу, особливо в напрямку основи, і в такому стані фіксуються апретуванням, пресуванням. При пранні апрет змивається нитки звільняються від натягу. Під дією тепла і вологи проявляється пружність, відбувається набухання, зменшується довжина і в результаті тканина зсідається. Нитки основи, які були сильно натягнуті, згинаються. Цим пояснюється, що зсідання вздовж основи більше, ніж вздовж утоку. При значному зсіданні основи тканини можуть збільшуватися в ширину – одержують „притяжку” (проявляється в тканинах з бавовняною основою і утоком з віскозного шовку).

Визначають зсідання після пробного замочування або прання:

Уо= , Уу= .

Так як зсідання залежить від набухання волокон, то тканини з синтетичних волокон зсідаються найменше, що пояснюється низьким процентом набухання волокон.

Для зменшення усадки тканини перед розкроюванням декатирують або проводять спеціальне оздоблення.

В синтетичних тканинах може відбуватися усадка без зволоження, а тільки під дією тепла – теплова усадка. Для стабілізації розмірів синтетичних тканин проводять їх термофіксацію – в результаті тканини мають значно менший процент зсідання. Так, зсідання шерстяних тканин з лавсаном до термофіксації становить 6%, а після – 0,5%. Але, якщо температура теплової обробки тканини перевищує температуру термофіксації, то тканини можуть давати теплову усадку і після термофіксації.

2.Пошкодження тканин голкою.

При виконанні швів можливе часткове або повне прорубування ниток, які створюють тканину, що впливає на міцність швейного виробу та його зовнішній вигляд.

Ступень пошкодження тканини голкою залежить від таких факторів:

- структура тканини;

- вид оздоблення;

- відповідність номера голки та ниток виду тканини;

- стан голки (ступень її затуплення).

Більша імовірність пошкодження тканин виникає:

- при збільшенні жорсткості та щільності тканини;

- при використанні в ткацтві ниток підвищеного кручення та товщини;

- при використанні переплетень з короткими перекриттями та частим згинанням ниток;

- після апретування та каландрування.

Тканини малої щільності, з ниток слабкого кручення, переплетень сатинового або атласного, м'якої структури менш пошкоджуються, так як голка має можливість відсунути нитку, або розсунути волокна в ній.

Вибір швейних ниток та номерів голок необхідно здійснювати у відповідності з товщиною, щільністю та волокнистим складом тканин. Велике значення має також ступень затуплення голки.

В таблиці 1 приведені відомості про підбор голок та швейних ниток до різних тканин.

Таблиця 1. Підбір машинних голок та швейних ниток відповідно до виду тканини

Тканини	Номера	Торговий номер швейних ниток
	голок	бавовняних	шовкових	лавсанових	капронових
Бавовняні:
маркізет, вольта, батист,	75-90	50-80	-	22Л		-
мадаполам, шифон, зефір,	75-100	50; 60	-	22Л		-
ситець, бязь, сатин, фланель,	85-100	50; 60	-	22Л		-
молескін, трико, байка	90-120	40-60	-	33Л		-
Лляні:
тонкі полотна,	80-110	50; 60	-	33Л		-
полотна середньої товщини,	85-110	40-60	-	33Л		-
костюмні	90-120	40; 50	-	33Л		-
Шовкові:
креп-жоржет, капр. полотно,	65-85	60-80	65	22Л		-
тафта, оксамит	85-110	40-80	65; 75	ЗЗЛ; 55Л		-
Вовняні:
для суконь,	90-130	40-60	33	ЗЗЛ; 55Л		50К
костюмні, тонкі пальтові,	90-130	40-60	33	ЗЗЛ; 55Л;		50K
драп, грубе сукно,	100-150	30-60	33; 18	55Л;90Л		50К
для обметування петель,	90-120	40; 50	33; 18	55Л; 90Л		50К
для пришивання ґудзиків	130-170	10-30	-	90Л		50К