КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА ЗАВДАННЯ

ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З НЕОРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ (ІІ сем.)

Для студентів природничого факультету

ВИТЯГ

ІЗ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

у Криворізькому державному педагогічному університеті

Самостійна робота студента (СРС) є невід’ємною складовою навчального процесу у вищій школі, виступає надійним засобом оволодіння навчальним матеріалом у вільний від обов’язкових аудиторних занять час. СРС за дидактичним призначенням поділяється на самостійну роботу для здобуття нових знань, застосування знань на практиці, повторення , перевірки знань, умінь, навичок.

ОСОБЛИВОСТІ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ КДПУ

1. Кафедри планують і організовують самостійну навчальну роботу студентів з кожної дисципліни, враховуючи рекомендований час студента в навчальний період, а саме: аудиторне навчальне навантаження повинно складати на тиждень не більше 30 годин, самостійна робота – 24 години.

2. Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах передбачено, що самостійна робота студентів повинна становити не менше 1/3 і не більше 2/3 загального обсягу часу, відведеного на вивчення конкретної дисципліни.

3. Кафедри, викладачі визначають зміст самостійної роботи студента на підставі аналізу навчальної програми з конкретної дисципліни, забезпеченості методичними матеріалами, дидактичними завданнями.

4. Завдання для набуття практичних навичок (завдання-задачі) посідають чільне місце в системі завдань для СРС. Завдання для набуття теоретичних знань повинні мати характер перетворення теоретичної інформації.

5. Завдання мають бути різних рівнів складності, засвоєння знань і самостійності мислення залежно від можливостей студента (репродуктивні, пізнавально-пошукові, пізнавально-практичні, творчі, дослідницькі); полі варіанти для кожного рівня складності.

6. Охопленню контролем СР мають підлягати всі студенти. Слід вважати виконаною ту СР, яка піддалася активному обліку і оцінці умінь і знань.

7. Результати СР враховуються викладачем у процесі проведення заліку чи екзамену і впливають на загальну оцінку знань студента з відповідної дисципліни.

Методичні поради

1. Для виконання тестових завдань необхідно попередньо ознайомитись з теоретичним матеріалом , викладеним в лекції та відповідним текстом підручника.

2. Завдання 1-4 мають по чотири варіанти відповідей. Оберіть правильну, на Вашу думку, відповідь та позначте її у бланку відповідей згідно з інструкцією. Не робіть інших позначок .

Наприклад: позначте співвідношення мас брильянтового зеленого та спирту у дезінфікуючому засобі з етикеткою: „Брильянтовий зелений. 1% спиртовий розчин. Зовнішнє”:

А 10 до 1004

Б 1 до 99;

В 100 до 900;

Г 1 до 100.

Відповідь: Б

У завданнях 5-8 до кожного з завдань, позначених БУКВАМИ, виберіть один правильний, на Вашу думку, варіант відповіді, позначений ЦИФРОЮ. Запишіть цифри у таблицю, наведену до кожного завдання. Потім послідовність цифр перенесіть до бланка.

Приклад: Установіть відповідність між реагентами та продуктами реакції:

РЕАГЕНТИ ПРОДУКТИ РЕАКЦІЇ Відповідь:

А	3
Б	1
В	5
Г	2

А Кальцій карбонат + хлоридна кислота; 1. кальцій хлорид + вода;

Б Кальцій гідроксид + хлоридна кислота ; 2. кальцій сульфіт + вода;

В Кальцій гідроксид +сульфур (УІ) оксид; 3. кальцій хлорид + карбон(ІУ) Оксид + вода

Г Кальцій гідроксид +сульфур (УІ) оксид; 4. кальцій сульфід + вода;

5. кальцій сульфат + вода.

3. Для розв’язування задач необхідно вивчити ретельно зміст , логічні зв’язки окремих фрагментів для розуміння самої суті задачі. Аналіз змісту надасть змогу обрати спосіб розв’язку та його реалізацію в конкретних діях.

Наприклад:

Дано:

У(Н2. N,0 = 20 МЛ

У(о і = 10 мл V, = 26 мл

Склад суміші — ?

Розв'язання

З'ясовуємо можливість хімічної взаємодії компонентів суміші між собою та кожного компонента із запропонова­ним реагентом..

За даних умов можлива лише взаємодія водню з кис­нем:

2Н₂ + О₂ = 2Н₂O

Як свідчить умова задачі, в процесі реакції відбулося зменшення об'єму газів:

20 мл + 10 мл — 26 мл = 4 мл (1) (Н₂, N₂) (О₂) після реакції

Проаналізуємо рівняння реакції водню з киснем з по­гляду закону об'ємних відношень газів, враховуючи, що во­да перебуває в пароподібному стані:

2Н₂ + О₂ = 2Н₂О

2v 1v 2v

Зv - 2v = 1v

За рівнянням реакції зменшення відбулося на 1 об'єм, за умовою задачі — на 4 мл.

Отже, 1v = 4 мл.

Обчислимо, який об'єм кисню прореагував з воднем: V(О₂) = 4 мл • 1 = 4 мл (2)

Обчислимо, який об'єм кисню залишився: 10 мл — 4 мл = 6 мл (3)

Надлишок кисню свідчить, що водень прореагував повністю. Обчислимо його об'єм:

V(H₂) = 4 мл • 2 = 8 мл (4)

Обчислимо, який об'єм азоту входив до складу 20 мл суміші:

V(N₂) = V(суміші) – V(H₂)

V(N₂) = 20 мл — 8 мл = 12 мл (5)

Обчислимо, який об'єм водяної пари утворився:

V(Н₂О) = 2v; отже V(Н₂О) = 4 мл • 2 — 8 мл

Таким чином , до складу початкової суміші входили 8 мл водню і 12 мл азоту.

До складу утвореної суміші входять:

а) азот, що не реагував - 12 мл;

б) кисень, що залишився після реакції - 6 мл; в) водяна пара, що утворилася - 8 мл.

Відповідь: склад вихідної суміші: 8 мл Н₂ , і 12 мл N₂. Склад утвореної суміші: 12 мл N₂ , 6 мл О₂ , 8 мл H₂O