- •1.Законодавчо-правове регулювання системи планування в закладі освіти.
- •2.Перспективний план навчального закладу.
- •Структурування перспективного плану за б.Л. Тевліном
- •Особисте тижневе планування адміністрації закладу освіти.
- •4. Інші види планів. Бізнес-план: загальне поняття. Плани роботи вчителя, вихователя групи продовженого дня, класного керівника, педагога-організатора, бібліотекаря.
- •Плани роботи методичних об'єднань
- •Бізнес-план: загальне поняття
- •Список рекомендованої літератури
Плани роботи методичних об'єднань
Орієнтовна структура плану роботи шкільного (міжшкільного) методичного об'єднання рекомендована в Положенні про методичну роботу з педагогічними кадрами в закладах освіти (Інформаційний бюлетень управління освіти облдержадміністрації.-Івано-Франківськ.-1997. - № 6).
Бізнес-план: загальне поняття
У науковій і навчальній літературі бізнес-план визначають як:
спеціальний інструмент управління, широко застосовуваний майже у всіх галузях сучасної ринкової економіки, незалежно від масштабів, форми власності і сфери діяльності підприємства [Бланк И.А. Финансовый менеджмент». К.: ИТЕМ ЛТД; Юнайтед Лондон Трейд Лимитед, 1995.-С.184];
загальноприйнятий засіб менеджменту, функціональна форма безперервності планування [Шишкин А.Ф. Экономическая теорія: 1996. С. 207];
стандартний для більшості країн із розвиненою ринковою економікою документ, у якому детально обґрунтовується концепція призначеного для реалізації реального інвестиційного проекту, і наводяться основні його характеристики [Прединвестиционные исследования и разработка бизнесс-плана инвестиционного проекта / Под ред. В.С. Щекова.-М.: ЗАО «Финстатинформ», 199.С. 143];
документ, в якому висвітлюються мета й завдання підприємницького проекту, характеристика продукції (по слуг), пропонованої на ринок, маркетингові дослідження ринку, ресурсне забезпечення проекту, організація його реалізації, економічна ефективність. Він має комплексний характер, містить елементи з техніко-економічним обґрунтуванням виробництва, поєднує поточне і перспективне планування; передбачає багатоваріантність розрахунків щодо номенклатури продукції та послуг, обсягів їх виробництва, розмір прибутку та ін.; розрахований на ринкові умови господарювання, подається інвесторам або клієнтам, які співпрацюватимуть із підприємством [Економічна енциклопедія: у з-х томах./ Відп. ред. С.В. Мочерний. К.: Видавничий центр «Академія».- Т.1.-2000.С. 751].
Поняття "бізнес-план" ще тільки "входить" в економічний лексикон наших підприємців. Тим часом, закордонні бізнесмени давно уже усвідомили, що без плану не можна починати скільки-небудь важливий комерційний захід. Мова, щоправда, йде не про "п'ятирічки" і не про минулі техпром-фінплани. Взагалі, якщо покласти поруч планові документи, якими керувалися соціалістичні підприємства, і бізнес-план, то, на перший погляд, між ними є багато спільного. Це оперування одними й тими самими категоріями: ціна, собівартість, обсяги виробництва і реалізації, рентабельність і т. д. Та й за структурою між ними також багато спільного: визначається мета і засоби її досягнення. Можна запідозрити, що ідея появи бізнес-планів трансформована з надр планової економіки. Але, якщо планова економіка спиралася на директивні показники, основою яких було нормативне планування, то бізнес-плани - на такі ринкові категорії як попит, пропозиція, конкуренція. Якщо планова система охоплювала всі сфери діяльності (виробництво, наука, освіта, охорона здоров'я, культура), то бізнес-плани застосовуються там, де мають місце ринкові відносини, тобто там, де можна отримати прибуток, де є вигідність і рентабельність.
У закордонній практиці відкриття підприємства без такого плану, швидше за все, призведе до його провалу. Більше того, як показує ця практика, бізнес-план потрібний усім тим, хто дає гроші на реалізацію проекту - банкірам, інвесторам і співробітникам, які бажають знати свої перспективи і чіткіше зрозуміти свої задачі, а головне - самому, щоб ретельно проаналізувати свої ідеї, перевірити їх на розумність, реальність.
Особиста участь керівника в складанні бізнес-плану настільки важлива, що деякі інвестори відмовляються взагалі розглядати заявки на виділення коштів, якщо стає відомо, що бізнес-план був із початку і до кінця підготовлений консультантом зі сторони, а керівником лише підписаний.
Це зовсім не означає, що не треба користуватися послугами консультантів, а навпаки, залучення експертів не заперечується інвесторами. Мова про інше - складання бізнес-плану вимагає особистої участі керівника підприємства чи особи, яка збирається відкрити свою справу. Включаючись у цю роботу, керівник ніби моделює свою майбутню діяльність, перевіряючи на міцність і сам задум, і себе - чи вистачить у нього сил довести цей задум до успіху і рушити далі. Більше того, до розробки бізнес-планів необхідно залучати фахівців у галузі техніки і технології, особливо там, де мова йде про створення нового виробництва.
Розмова про бізнес-плани сьогодні стає вкрай актуальною в силу трьох причин:
по-перше, ринкова економіка починає набирати обороти; в неї увійшло нове покоління підприємців. Більшість із них ніколи не керувала будь-яким комерційним підприємством, і тому не завжди чітко уявляють собі все коло проблем, що їх очікують;
по-друге, змінювана ринкова кон'юнктура поставить і досвідчених керівників підприємств перед необхідністю по-іншому прораховувати свої майбутні кроки і готуватися до незвичної справи - боротьби з конкурентами;
по-третє, одержання інвестицій багато в чому залежить від уміння обґрунтовувати заявки, якості виконаних роз рахунків, приведеної аргументації у представлених проектах.
Бізнес-план покликаний допомогти вирішити всі ці проблеми. Це документ, що замінив настільки звичний нам техпромфінплан.
Особливості розробки цього плану ви будете вивчати у курсі «Маркетинг».
