Функції вчителя: від контролю до дійсної підтримки

Учень – головна особа в продуктивному навчанні

У продуктивному навчанні основну роль відіграє учень. Цю роль забезпечують:

• його навчальний план;

• майстерня — місце, де є все, що необхідно учневі для виконання проекту;

• група учнів, які допомагають йому у випадках, коли виникають труднощі, і здійснюють підтримку;

• команда консультантів і фахівців.

Що робить учитель в умовах продуктивного навчання? Він стає консультан­том-універсалом, пояснює підліткові, де можна знайти ту чи іншу інформацію, як організувати роботу в проекті. І головне— він не перевіряє якість засвоєння і не-ставить оцінку.

Дидактичні правила продуктивного навчання

У продуктивному навчанні діє кілька дидактичних правил:

1) Основним методом є метод тренера. Учитель учить учитися.

2) Учитель — педагог, а не предметник. Він не вузький експерт, а Знаючий Значимий Дорослий.

3) Його робота переміщається у сферу моральності, спілкування, педагогічної підтримки. Він — лідер у групі, у проекті; радник, науковий керівник індивідуального проекту. Він — менеджер.

4) Підсумкове оцінювання фіксує якість цілісного продукту, а не щоденне відвідування уроків і рівень засвоєння знань.

Ролі вчителя (за І. Бардоссі і М. Тратнеком)

І. Бардоссі і М. Тратнек (Угорщина) у своїй статті «Як учитель може стати партнером своїх учнів у рамках продуктивного навчання» виділяють як основні наступні ролі вчителя:

• особистий радник;

• координатор;

• партнер у плануванні розкладу і навчання;

• партнер в аналізі й оцінці навчання;

• керівник групи;

• індивідуальний консультант.

Продуктивний педагог — це педагог, який працює інакше, ніж традиційний учитель.

Шляхи розвитку продуктивного навчання

Основним шляхом розвитку продуктивного навчання, безумовно, залишиться розвиток міжнародної мережі продуктивних шкіл, збільшення числа аналогічних шкіл у національних системах освіти, особливо для проблемних підлітків.

127

Другий можливий і цілком реальний шлях продуктивної освіти — введення її способів і методів як доповнення до звичайного навчання в загальноосвітній, старшій школі.

Міжшкільні навчальні комбінати (МНК) мають можливості розвитку продук­тивної освіти, вони можуть реально забезпечити:

• розширення зв'язку школи, виробництва і бізнесу як основи розвитку продуктивної освіти;

• працевлаштування учнів і молоді, створення робочих місць у рамках продуктивних проектів;

• розвиток альтернативних і варіативних форм професійного і соціального самовизначення;

• розширення прав, можливостей фінансування і самостійності МНК.

Третій шлях — найскладніший на сучасному етапі, але найнеобхідніший. Це побудова рівноцінної основної (а не додаткової) структури продуктивного навчан­ня в системі початкової і середньої освіти, із визнанням усіх важливих для цього норм: орієнтація на цілісний продукт, індивідуальна програма, нові функції педа­гога тощо.

11. Семестрово-блочно-залікова система навчання

Автор даної системи С. І. Подмазін [34].

Мета технології:

1. Формування умов психологічного і фізіологічного комфорту в школі.

2. Формування в учнів цілісної системи знань з усіх предметів.

3. Формування активної позиції суб'єктів навчально-виховного процесу до ре­зультатів своєї праці.

Семестрово-блочно-залікове навчання (СБН) є заснованою на вже апробованих формах освітньої діяльності у школі інноваційною системою організації, в якій якісний характер цілей освітньої діяльності утворює інноваційну технологію.

СТРУКТУРА СБН:

1. Семестровий розклад занять. Увесь навчальний час розподіляється на 6 або 5 частин (семестрів), кожен з яких не перебільшує шести тижнів, з каніку­лами між ними в один тиждень.

2. П'ятиденний навчальний тиждень. Це збільшує час відпочинку учнів та педагогів, час спілкування дітей з батьками — зростає виховна роль сім'ї.

Таким чином, протягом навчального року учні мають п'ять канікул по 9 днів кожні (45 днів за рік). Це до кінця березня становить 36 днів замість 17 у традиційній системі навчання. Кожного семестру викладається тільки частина від усіх предметів (не більше двох третин). Блочне викладання предметів створює ефект «поглиблення». Окрім того, усувається напружена конкуренція між пред­метами (та їх викладачами). Важливим результатом блочного викладання пред­метів є також значне зменшення «непродуктивних» контактів у системі «вчи­тель — учень». Зменшується кількість учнів, з якими одночасно спілкується вчитель, тому зростає якість педагогічної взаємодії.